Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціологія: тези лекцій

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
145
Мова: 
Українська
Оцінка: 
СОЦІОЛОГІЯ
 
ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ
 
ЛЕКЦІЯ №1
Тема 1: Соціологія як наука.
Тема 2: Методи соціологічних досліджень.
 
ПЛАН
1. Соціологія як наука
Предмет і об’єкт соціології.
Основні закони та категорії соціології.
Структура соціологічного знання.
Функції соціології.
Місце і роль соціології в системі суспільнознавства.
2: Методи соціологічних досліджень
Поняття та етапи організації соціологічного дослідження.
Програма соціологічного дослідження.
Основні методи конкретно-соціологічного дослідження.
 
Предмет і об’єкт соціології.
Термін „соціологія” походить від латинського слова “societas” (суспільство) та грецького “logos” (слово, вчення). У буквальному розумінні соціологія – наука про суспільство.
Поняття „соціологія” введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом (І798-1857) у 30-х роках XIX ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об’єднувало в собі всі галузі знань про суспільство.
Першим, хто дав „вузьке” трактування соціології як науки, був Еміль Дюркгейм (1858-1917) – французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. З його ім’ям пов’язаний перехід соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспільного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками – історією, філософією, політекономією тощо.
Розходження в поглядах на соціологію як науку не вдалося подолати й донині. Відомо до 100 визначень соціології, запропонованих найвідомішими спеціалістами у цій галузі.
Сучасне тлумачення соціології як науки про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Предметом соціології є окремі аспекти, властивості, відносини, які становлять об’єкт конкретного дослідження. Об'єктом науки є все, на що спрямоване відповідне дослідження.
Окрім загальнотеоретичного осмислення свого предмета, соціологія охоплює низку соціологічних теорій, предмет яких – вивчення особливих станів і форм буття соціальних спільнот: соціальної структури, культури, соціальних інститутів і організацій, особистості, а також процесів соціалізації індивідів у соціальних спільнотах.
Основні закони та категорії соціології.
Соціальний закон – об'єктивний та повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.
Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляються у їх діяльності. Це відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними та соціально-професійними групами, містом та селом, суспільством та соціальною організацією, суспільством та трудовим колективом, суспільством та родиною, суспільством та особистістю.
Соціальні закони постають у природному плині подій. Вони становлять собою результат цілеспрямованих послідовних дій більшості індивідів у соціальних ситуаціях та об'єктивних зв'язках (причинних, функціональних та ін.).
Поняття „категорія” відображає універсальні особливості й відношення дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.
У соціології однією з найширших і найуживаніших є категорія „соціальне”.
Соціальне – сукупність певних властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідом чи спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.
Від з'ясування категорії „соціальне” залежить тлумачення специфіки соціальних відносин.
Соціальні закони диференціюються за різними напрямками.
  • За ступенем спільності існують такі соціальні закони:
  • Закони, які характеризують розвиток соціальної сфери в цілому.
  • Закони, які описують розвиток окремих елементів соціальної сфери.
  • За способом вияву:
  • Закони розвитку.
  • Закони функціонування.
За формами зв’язку:
  • Закони, які відображають інваріантне існування соціальних явищ.
  • Закони, які відображають тенденції розвитку.
  • Закони, які встановлюють функціональну залежність.
  • Закони, які фіксують причинний зв’язок між явищами.
  • Закони, які встановлюють ймовірність зв’язку між явищами.
  • Структура соціологічного знання.
Соціальні відносини − самостійний, специфічний вид суспільних відносин, які виражають діяльність соціальних суб'єктів, зумовлену їх неоднаковими становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті.
Відповідно до наведеного вище розуміння соціології можна розглядати й структуру соціологічного знання:
Загальні соціологічні теорії, які відображають визначальні тенденції становлення й функціонування соціальних спільнот, роль і місце у цих процесах людини як істоти соціальної;
Спеціальні соціологічні теорії, які досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і основні характеристики людини соціальної;
Галузеві соціальні теорії, які розкривають механізми життєдіяльності і функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини;
Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних факторів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
Загальні соціологічні теорії поділяються на спеціальні і галузеві соціологічні теорії. До спеціальних соціологічних теорій відносять: соціологію особистості, соціологію сім’ї, соціологію молоді, соціологію міста, соціологію села, соціологію класів, соціологію нації; до галузевих – соціологію культури, соціологію політики, соціологію праці і управління, соціологію дозвілля, соціологію виховання, соціологію освіти, соціологію конфлікту, соціологія соціальних відхилень.
Усі ці компоненти соціологічного знання тісно пов'язані між собою: без наукового обґрунтованої теорії емпіричні соціологічні дослідження не в змозі дати достовірної картини соціальних процесів, узагальнити їх струнку систему, а сама теорія, в свою чергу, ризикує відстати від життя і перетворитися на догму, якщо вона не живиться первинною соціологічною інформацією про зміни і нові тенденції у розвитку суспільства.
Функції соціології.
Соціологія безпосередньо включається
Фото Капча