Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Специфіка державного регулювання в галузі освіти України

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

 

 УДК 351.851(477) 

Філіппова Вікторія Дмитрівна 

докторант НАДУ при Президентогві України, к.е.н. 

 

СПЕЦИФІКА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ 

В ГАЛУЗІ ОСВІТИ УКРАЇНИ 

 

У статті визначено сутність державного регулювання в галузі освіти, визначено принципи, форми і методи державного регулювання освіти, окреслено концептуальні положення змісту механізму державного регулювання освіти. 

Ключові слова: освіта, державне регулювання освіти, механізм державного регулювання в галузі освіти. 

Filippova Victoria 

 

SPECIFIC OF GOVERNMENT CONTROL IN THE AREA 

OF EDUCATION OF FORMATION OF UKRAINE 

 

In the article the analysis of maintenance of government control in area of education. Are described principles of government control of education, his forms and methods. Are presented conceptual positions of content of mechanism of government control of education. 

Keywords: education, government control of education, mechanism of government control in area of education. 

Филиппова Виктория Дмитриевна 

 

СПЕЦИФИКА ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ 

В СФЕРЕ ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ 

 

В статье определена сущность государственного регулирования в области образования, охарактеризованы принципы, формы и методы государственного регулирования образования, приведены концептуальные положения содержания механизма государственного регулирования образования. 

Ключевые слова: образование, государственное регулирование образования, механизм государственного регулирования в области образования. 

Постановка проблеми. Освіта була і є фундаментом та гарантією прогресу суспільства в цілому та кожного індивіда зокрема. В умовах зростаючих темпів і масштабів модернізації виробничої та інформаційної бази цивілізації, роль системи освіти в житті соціуму та людини постійно зростає. В наш час в українському суспільстві разом з усвідомленням важливості системи освіти відбувається широке визнання проблем, властивих цій сфері. За таких умов першочерговими постають завдання державного управління і державного регулювання в галузі освіти. 

Аналіз останніх досліджень. Дослідження різних аспектів державного регулювання освіти вже мали місце в науковій практиці. Економічні аспекти широко розглядалися в роботах А. Ахметової, С. Бєлякова, В. Боброва; адміністративно-правові питання державного регулювання вищої освіти досліджували С. Барабанова, А. Заєць, В. Журавський. У працях С. Майбороди, О. Жабенко, Л. Прокопенка здійснюється історико-теоретичний аналіз проблеми; взаємозв’язок державного регулювання та механізмів самоорганізації в управлінні освітою відображено в дослідженнях Н. Колісніченка; іноземний досвід вирішення питання вивчали Л. Гриневич, Я. Гречка, А. Пендель; державне регулювання діяльності навчальних закладів на ринку освітніх послуг, розвиток приватного сектора освіти розглядали В. Огаренко, О. Радченко та ін. Значний внесок науковців підготував основу для конкретизації теорії державного регулювання освіти. Разом з тим, до теперішнього часу остаточно не визначено сутність і зміст державного регулювання в галузі освіти, не позначено його принципові відмінності від державного управління освітою. 

Мета. Вищезазначене зумовило мету статті – визначити та теоретично обґрунтувати специфіку державного регулювання в галузі освіти України. 

Виклад основного матеріалу. Державне регулювання національної освіти є складним процесом з причини багатоукладності й неоднозначності його об’єкта. Воно складається з взаємопов’язаних між собою певних цілей, завдань, методів і механізмів, які і складають інститут державного регулювання освіти, який цілком поєднується зі свободою діяльності. 

Нові мотиви у баченні державного управління, зумовлені переходом до ринкових відносин, призвели до певних змін у традиційній термінології науки державного управління, перерозподілу змісту понять. Тому здається необхідним спочатку визначити співвідношення понять «управління» і «регулювання». 

Відомо, що в умовах ринку державний вплив на ту чи іншу сферу суспільних відносин, на діяльність будь-яких суб’єктів права включає в себе створення та припинення цих суб’єктів, планування, регулювання їх діяльності, тобто встановлення та забезпечення державою загальних правил поведінки (діяльності) суб’єктів суспільних відносин, їх корегування залежно від певних обставин, а також контроль за ними [7, с. 192−193]. Все разом це охоплюється поняттям «управління» у широкому розумінні цього слова. Раніше виділяли такі функції апарату державного управління (це і становило зміст поняття «управління» у вузькому сенсі), як прогнозування, організація, координація і контроль, регулювання і розпорядництво [3]. Сьогодні зміст діяльності держави як універсального керуючого суб’єкта змінився з точки зору термінології дуже незначно – змінився ступінь присутності, втручання: державне регулювання стає переважною формою впливу [9]. 

Існують й інші точки зору на співвідношення цих же понять. Наприклад, у теорії менеджменту в основному тяжіють до універсального застосування терміна «управління», вкладаючи в нього самі різні характеристики, в тому числі і ті, що відносяться до поняття «регулювання» [8]. В адміністративно-правовій науці упор робиться на первинність державного управління, а державне регулювання розглядається як одна з його функцій, елемент 

управлінської діяльності [6], А. Агапов навіть називав особливу частину своєї праці «Державне регулювання в галузях і сферах управління» [1]. 

Як відомо, процес державного управління – це свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явищ. Процес державного управління спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єктно-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система державної влади у вигляді спеціально утворених органів, між якими розподілені певні функції державного управління, а об’єктом державного управління є все суспільство [5, с. 166−167]. 

Поняття державного регулювання слід визначати на основі загальної теорії управління з

Фото Капча