Спілкування як інструмент професійної діяльності

За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване (встановлення особистісних стосунків, насамперед товариських) соціальне зорієнтоване (встановлення статусних, рольових стосунків – лікар – пацієнт).

За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом: необхідне (міжособистісні контакти, без яких спільна діяльність практично неможлива) ; бажане (міжособистісні контакти, що сприяють успішному вирішенню професійних, виробничих проблем) ; нейтральне (міжособистісні контакти не заважають, але й не сприяють розв'язанню проблеми) ; небажане (міжособистісні контакти, які заважають досягненню мети спільної взаємодії).

12. За додержанням норм – нормативне (відповідно до літературних норм) ; ненормативне (порушуючи нормативні норми) ; етикетне і неетикетне.

За різними ознаками класифікують науковці й форми спілкування. Ми скористаємося тією класифікацією, в основу якої покладено організаційний аспект професійної взаємодії. Згідно з цією класифікацією виокремлюють такі форми спілкування:

• індивідуальні й групові бесіди;
• телефонні розмови;
• наради;
• конференції;
• збори;
• дискусії;
• полеміка.

Ф. С. Бацевич у підручнику «Основи комунікативної лінгвістики» подає класифікацію мовного спілкування за такими критеріями:

• залежно від форми втілення мовних засобів – монологічне, діалогічне, полілогічне;
• з урахування специфіки каналів спілкування – мовлення безпосереднього спілкування (обличчям до обличчя) ; мовлення опосередкованого спілкування (записки, друкована продукція, телефон, радіо, телебачення, Інтернет тощо) ;
• залежно від функції та змісту повідомлення – побутове, наукове, офіційно-ділове, естетичне.
• за способом організації – стихійне (випадкова зустріч) і організоване (збори, мітинги, конференції тощо) ;
• за сферами спілкування або стосунками комунікантів – дружня розмова друзів, добрих знайомих, закоханих тощо) ; антагоністичне (спілкування ворогів, людей, які сваряться) ; офіційне (рольове).

Усі названі форми спілкування різняться мовними засобами, мають стильову специфіку.

3. Мовлення – не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюються інформацією й за допомоги інших засобів – жестів, міміки, погляду, пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе це невербальні (несловесні) засоби.

Невербальні засоби спілкування – це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

Один з найвідоміших фахівців з питань спілкування А. Піз стверджує, що за допомоги слів передається всього 7% інформації, тоді як звуковими засобами – 38%, а за допомоги міміки, жестів і поз – 55%. Без сумніву, вербальні і невербальні засоби спілкування потрібно інтерпретувати не ізольовано, а в єдності, оскільки вони підсилюють взаємодію між співбесідниками. Між вербальними і невербальними засобами спілкування наявний своєрідний розподіл функцій: словесними передається чиста інформація, а невербальними – ставлення до партнера. Бажано розвивати вміння читати (розуміти) невербальні сигнали, оскільки вони здебільшого спонтанні, несвідомі, а тому щирі. Вміння користуватися ними сприяє формуванню культури спілкування.

На думку американських вчених, для формування першого враження від співрозмовника важливими є перші чотири хвилини зустрічі, а деякі вважають, що досить і двох хвилин.

У наукових дослідженнях є різні класифікації невербальних засобів, які включають:

Кінетичні невербальні засоби є найважливішими у спілкуванні. Серед них важлива роль відводиться міміці.

Міміка – це експресивні рухи м'язів обличчя, що виражають психічний стан, почуття, настрій людини в певний момент часу.

Міміка репрезентує шість основних емоційних станів: гнів, радість, страх, страждання, подив і презирство. З мімікою тісно пов'язаний візуальний контакт, тобто погляд, що становить важливу частину спілкування. Розрізняють діловий, світський та інтимний погляди залежно від локалізованої спрямованості на співрозмовника.

Погляд, спрямований у трикутник, вершиною якого є точка посередині чола, а основою – лінія між очима, є діловим. Він не опускається нижче очей. Якщо погляд фіксується нижче лінії очей – то це соціальний погляд. Інтимний погляд спрямовується в трикутник між очима і грудьми.

Погляд має завжди відповідати типові спілкувальної ситуації. Неабияке значення у спілкуванні відіграють жести.

Жести – це виражальні рухи рук, що передають внутрішній стан людини.

За функціональним призначенням і природою вирізняють такі їх види:

Ритмічні жести дублюють інтонацію, виокремлюють певні частини висловлювання, підкреслюють логічний наголос, сповільнення чи прискорення темпу мовлення.

Емоційні жести передають найрізноманітніші відтінки почуттів: подив, радість, захоплення, ненависть, роздратування, розчарування.

Вказівні жести виконують функцію виділення якогось предмета серед однорідних. З цією метою послуговуються рухами пальців, кисті, цілої руки.

Зображувальними жестами відтворюють предмети, тварин, інших людей (їхню форму, рухи, розміри). Ними користуються в тих випадках, коли не вистачає слів чи необхідно підсилити враження і вплинути на слухача наочно.

Жести-символи інформують про певні дії, властивості, наміри тощо. Такі жести не мають нічого спільного з діями, про які вони сигналізують. Наприклад, піднесена рука з випрямленими пальцями – «прошу слова». До жестів-символів належать умовні жести вітання, прощання, заклик до мовлення, передчуття приємного.

Наведемо поширені жести і їх тлумачення:

• пальці рук зціплені – знак розчарування і бажання співрозмовника приховати своє негативне ставлення;
• прикривання рота рукою – слухач розуміє, що ви говорите неправду;
• почухування і потирання вуха – співрозмовник наслухався і хоче висловитися;
• потирання скронь, підборіддя, прикривання обличчя руками – особа не налаштована розмовляти в цей момент;
• людина відводить очі – підтвердження того, що вона щось приховує;
• схрещення рук на грудях – людина нервує, краще розмову закінчити чи перейти на іншу тему;
• схрещення рук і тримання пальців у кулаку – людина налаштована вкрай вороже;
• відтягування комірця – людина гнівається або дуже схвильована;
• вказівний палець спрямований прямовисне до