Спілкування як інструмент професійної діяльності

2. Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до розхитування мовної норми.

Як свідчить досвід, складним виявляється переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, словосполучення в качестве сетевой операционной системи слід перекласти так: як мережева операційна система; но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти одно испитание... / але щоб служити (бути) грошима, предмет повинен пройти одне випробування...

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому зв'язку треба розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) зазвичай бажано уживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомоги -ення, -ання, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати – змінювання.

Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються переважно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

• безсуфіксним способом: обмінювати – обмін; гнути, згинати - згин;
• за допомоги додавання -а, -»на, -ок: міняти, змінювати – зміна; колоти, розколювати -розколина; лити, виливати – виливок;
• за допомоги додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувати: групувати, угруповувати – угруповання; статкувати, устатковувати – устатковання.

У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту:

• иногда встречаются ошибки – інколи трапляються помилки
• к таким понятиям относятся... – до таких понять належать...
• вказать влияние – вплинути
• следовать примеру – брати за приклад
• следует выполнить – належить виконати
• следует отметить – слід зауважити
• из теореми следует – з теореми випливає
• сделать возможньым – уможливити
• сделать невозможным -унеможливити
• терминами являются слова... – термінами є слова...
• требуются специальные приемы – необхідні спеціальні заходи
• включая пользователей – включно з користувачами
• учитывая то что – з огляду на те, що.

Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з активно вживаним дієсловом являєшся, яке в українській мові уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах (згадаймо І. Франка: «Чому являєшся мені у сні?»). У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну форму слід, враховуючи значення контексту. Наприклад, конструкція Что является Чем перекладають Що є Чим або Чим є Що. Якщо ж російське дієслово являться уживається зі значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомоги дієслова виявляється, порівняймо: Основним компонентом... является знаковая система... / Основним компонентом... є знакова система. Оценка господина А. С. Маркули явилась правильний/ Оцінка пана А. С. Маркули виявилася правильною. Значні проблеми під час перекладу текстів наукового стилю спричиняє дієприкметник, який активно уживаний у текстах наукового стилю російської мови.

Активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів І і II дієвідміни обмежені утворенні й використанні. У сучасній мові функціонують тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу прикметників. При цьому слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються прикметниками: господствующий – панівний, разрушающий -руйнівний, металлорежущий – металорізний, нержавеющий – нержавний. Натомість поширені у сучасній українській мові віддієслівні прикметники на -льний: знижувальний, ослаблювальний.

Пасивні дієприкметники на -мий здебільшого заступаються дієприкметниками на -ний: управляемый – керований, производимый -вироблюваний; познаваемый – пізнаваний тощо.

Окремо зазначимо особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. Дієприкметник слідуючий неможливий в українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається:

• словом наступний (у часовому й просторовому значенні), порівняймо: Следующий вариант стандарта использует в качестве среды передачи /Наступний варіант стандарту використовує як середовище передачі;
• словом такий (перед переліком або поясненням).

Переклад речень, у яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється так: якщо дієприкметниковий зворот утворено за допомоги активних дієприкметників теперішнього часу, він перекладається складнопідрядним реченням, порівняймо: Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя й приводящий в движение механизм /Прикладом може слугувати двигун, який (що) живиться від перетворювача й надає руху механізму.

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: в заключение – на закінчення, підсумовуючи; другими словами – інакше кажучи; прежде всего – насамперед; с другой сторони – з іншого боку; с одной сторони – з одного боку: в настоящее время – зараз, нині, наразі; в основному – здебільшого; в отличие – на відміну; в результате -внаслідок, як наслідок; в связи с тем что, поскольку – позаяк, оскільки;

в то же время – водночас; в частности – зокрема; во многом – багато в чому; вместо зтого – натомість; впрочем – а втім, зрештою; как правило – зазвичай; наконец – нарешті, зрештою; ни в коем случае -у жодному разі; по крайней мере – принаймні; при зтом используют-ся... – водночас використовуються; при анализе – під час аналізу; с помощью – за допомоги; учитьівая то что – з огляду на те що.

Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

1) російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають конструкції з прийменниками:

а) по (якщо вказується на простір, поверхню, межі) : В практике гарного дела