Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Співвідношення лірики і драматизму у вокальних творах С. В. Рахманінова

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Образно-стильові особливості вокальних добутків С. В. Рахманінова
2. Співвідношення лірики і драматизму у вокальних творах С. В. Рахманінова
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
У класичній музичній спадщині одне з важливих місць належить романсу, одному з найбільш демократичних жанрів, різноманітному і багатому за образністю і тематикою. 50-60-ті роки ХІХ ст. висувають цілу плеяду композиторів, імена яких становлять гордість світової музичної культури.
Вершиною камерно-вокального жанру цього періоду безсумнівно є романси Рахманінова. Вони для цього глибоко російського художника були щиросердечною сповіддю.
Сергій Рахманінов народився 1 квітня 1873 у дворянський родині в Старорусському повіті Новгородської губернії в маєтку Онег. Рід Рахманінових сходить до онука молдавського правителя Стефана Великого – Василя, прозваного Рахманіним. В сім'ї Рахманінових було шестеро дітей, Сергій став третьою дитиною.
Невипадково, що після еміграції, виявившись у далекому для себе світі, композитор відмовився від притаманного йому до цього жанру сповіді. Діапазон його вокальних творів надзвичайно широкий – від захопленого гімнічного оспівування життя до трагічного його сприйняття. Червоною ниткою проходить через всю рахманіновську вокальну музику еволюційна тема самотності, настільки характерна для всього його творчості. Як і романси інших композиторів, його вокальні твори ліричні у своїй основі, але в них, як правило, присутній, у тій або іншій формі, драматизм.
Таким чином, лірико-драматичні романси становлять основну частину його камерно-вокальної спадщини. Джерела вокальних здобутків композитора походять з творчості Чайковського, однак романси Рахманінова – новий етап розвитку жанру, у порівнянні з його старшим сучасником. У вокальній творчості може бути особливо яскраво виявилася еволюція стилю Рахманінова. Слід зауважити, що виявлення композиторського стилю і його еволюції – одна з актуальних проблем музикознавства.
 
1. Образно-стильові особливості вокальних добутків С. В. Рахманінова
 
Протягом більш як двох десятиліть, протягом яких С. В. Рахманінов писав романси, драматична лінія в них формувалася поступово, розвиваючись від зовнішнього, іноді мелодраматичного втілення образів («У врат обителі святої», «Пісні розчарованого») до глибокого драматизму («Пора» ор. 14, «Як мені боляче», «Проходить все» ор. 21), а часом і трагізму («Над свіжою могилою», «Уривок із Мюссе» ор. 21, «Не може бути!» ор. 34).
Аналогічну лінію можна виявити і в інших жанрах рахманіновської творчості цього часу. Але тут процес розвитку композитора відбувався набагато плавніше і лінійніше, ніж у романсах. Так, наприклад, риси мелодраматизму, які мають місце в «Елегії» ор. 3, №1 вже повністю відсутні в «Музичних моментах» ор. 16 у той час, як у романсах ор. 14, написаних паралельно, вони ще є. Те ж саме можна побачити, порівнюючи симфонічну картину «Круча» ор. 7 з романсами ор. 8. І, нарешті, драматичні прелюдії з ор. 23 й 32, етюду-картини ор. 33, як і найбільш близькі їм зрілі романси ор. 21, 26, 34 не містять уже нічого поверхневого і зовнішнього.
Тематика лірико-драматичних романсів широко охоплює різні життєві явища, і спричиняє широке коло образів цих романсів. Але, незважаючи на це, їх можна згрупувати на основі ряду загальних рис. Перша група поєднує романси, пов'язані з відбиттям народно-побутових образів. Лірика у них пов'язана з переломленням стилістики й настрою російської протяжної пісні. Сюди входять «Ох ти, нива моя» ор. 4, «Полюбила я на горе своє» ор. 8, «Два прощання» і «Кільце» ор. 26. Інша група – романси з рисами мелодраматизму, вони, як правило, ранні, чим і пояснюється їх недостатня глибина і зрілість. Це «О ні, молю», «О, не сумуй», частково «Давно в любові» і «Молитва». Найбільш велика група зрілих творів, глибоко драматичних, повних протесту і повстанської спрямованості. Тут «Уривок з Мюссе», «Усе відняв у мене», «Я знову самотній», «Пора!», «Як мені боляче», «Пощади, я молю». Наступну групу становлять романси різного часу створення і різної художньої цінності. Це вокальні мініатюри, відзначені стриманим, суворим драматизмом, який іноді доходить до трагізму: «Дума» – ранній, «Над свіжою могилою», «Христос воскрес», «Проходить все», «Ніч» – зрілі. До цієї групи примикає великий твір баладного типу «Доля», але в ньому, окрім суворого драматизму, значну роль відіграють ліричні образи і їх протиставлення похмурим та лиховісним.
Серед ранніх романсів «О ні, молю», безперечно, належить до кращих. Сильні його сторони визначаються безпосередністю і щирістю висловлювань, лаконічністю думки і форми. У дещо іншому плані написаний «Уж ти, нива моя» ор. 4 і «Полюбила я» ор. 8. Народно-побутова тематика, перейнята глибокою скорботою, лежить в основі пісні-плачу знедоленої солдатки і тужливої протяжної пісні про гірку долю селянки. Лірична протяжна пісня драматизирована в обох романсах. У пісні «Полюбила я» вся вокальна партія народжується з мелодійного зерна, яке складається з двох елементів: протяжного, який походить від ліричного протяжного, і мовного, дактилічного, типового для народних голосінь. Широка мелодія типу російської протяжної пісні з мірним і плавним ритмом у пісні «Уж ти, нива моя» асоціюється з рівнинним і типово російським простором.
У мелодіях пісень прихований імпульс до драматизированному розвитку. Це характерно для російської народної пісні, яка містить у своєму наспіві визначальні риси образу, що дає привід для поглиблення і розкриття його окремих сторін при обробках.
Фото Капча