Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Способи гідротехнічних меліорацій та загальна схема гідромеліоративної системи

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

57,1 2,7 3781,30 1920 418,7

Буряк кормовий 107,00 37,00 24,6 3,1 4109,40 1920 90,6
Ячмінь 107,00 3,60 70,6 3,1 3453,36 1920 746,64
Буряк столовий 107,00 40,00 26,4 3,1 4255,20 1920 -55, 5906,4
Овес з підсівом трав 107,00 3,60 70,6 3,1 3453,36 1920 746,64
 
Як видно з табл. 1.7 для окремих культур спостерігається дефіцит вологи в грунті. Так, це спостерігається для багаторічних трав і буряка столового, тому проектом передбачається проектування системи двосторонньої дії, тобто осушувально-зволожувальної.
 
1.7. Причини низької продуктивності земель та комплексні заходи для її підвищення
 
На основі аналізу матеріалів інженерних вишукувань в межах об’єкту   встановлені наступні причини перезволоження:
1. Уповільнений відтік поверхневого стоку, що формується за рахунок атмосферних опадів, делювіальних  і алювіальних вод, обумовлених недостатнім ухилом поверхні та наявністю замкнутих понижень.
2. Близьке залягання грунтових вод, яке обумовлене недостатньою дренованістю території.
Для ліквідації вказаних причин перезволоження проектом передбачається застосування слідуючих методів осушення:
1. Прискорення поверхневого стоку.
2. Зниження РГВ.
3. Огородження території.
Вище вказані методи досягаються за допомогою слідуючих способів оссушення:
1. Влаштування мережі відкритих провідних каналів.
2. Влаштування закритого гончарного дренажу.
3. Влаштування нагірно-ловильних каналів.
Водно-балансовими розрахунками встановлено, що в окремі періоди вегетації для окремих культур в посушливий рік спостерігається дефіцит вологи в грунті. Для ліквідації дефіциту вологи в грунті проектом передбачено зволоження території. Об’єм води необхідний для зволоження встановлено водно-балансовими розрахунками.
 
2. Способи гідротехнічних меліорацій та загальна схема гідромеліоративної системи
 
Враховуючи призначені методи осушення, призначаємо способи осушення. Огородження території здійснюється 2 способами:
1. Огороджувальна гребля для захисту від алювіального стоку.
2. Нагірні канали для перехоплення делювіального стоку.
Прискорення поверхневого стоку здійснюється за допомогою відведення води з замкнутих понижень відкритими каналами і закритими колекторами. Зниження РГВ здійснюється за допомогою систематичного горизонтального дренажу. Враховуючи вище призначені способи, осушовально-зволожувальна система складається з слідуючих елементів: 
1. Водоприймач.
2. Огороджувальна гребля або захисна дамба.
3. Насосна станція.
4. Головна дрена або магістральний канал.
5. Бічні канали або провідні канали.
6. Закриті колектори. 
7. Закритий дренаж.
8. Нагірно-ловильні канали.
9. Споруди.
10. Дороги.
 
3. Водоприймач
 
Водоприймачем системи є р. Серне. Гідрологічний режим водоприймача не дозволяє застосовувати самоплинне водовідведення. У зв’язку із цим скидання поверхневої води до водоприймача проекту проектується здійснювати з допомогою насосної станції. Проектом регулювання води водоприймча не передбачається.
 
4. Проектування провідної та огороджувальної мереж у плані
 
4.1 Проектування провідної мережі у плані
 
Відкрита  провідна мережа складається з магістрального каналу, бічних каналів (транспортуючі збирачі). Відкриті канали проектуються по понижених ділянках місцевості з врахуванням, щоб вони відвели воду з замкнутих понижень. Канали проектуються таким чином, щоб вони транспортували воду з любої ділянки об’єкту в водоприймач. По можливості канали мають бути прямолінійні, з мінімальним числом поворотів. Відстань між відкритими каналами повинна бути більше 500 м. Довжина каналів необмежена. Кут сполучення каналів між собою 60-90. Траси каналів проектуються у стійких грунтах. Довжина дренажних колекторів визначається похилом поверхні землі (до 800 м).
На плані канали позначаються слідуючим чином:
ГД – магістральний канал (головна дрена), 1Д, 2Д, 3Д – бічний канал (транспортуючий збирач), 1.1Д, 1.2Д, 1.3Д – бічний канал молодшого порядку.
 
4.2 Планове положення огороджувальних каналів, проектування огороджувальних каналів
 
На плані огороджуюча мережа представлена нагірно-ловильними каналами (1 Дл, 2Дл, …). Нагірно-ловильні канали проектуємо по границях осушувального масиву і в напрямку водоприймача. Нагірно-ловильні канали прямолінійні, з мінімальним числом поворотів. 
глибина – 1,4 м;
ширина по дну – 0,8 м;
m1=1,0;
m2=1,0+0,5=1,5
 
5. Розрахунок регулюючої мережі
 
Регулююча мережа призначена для відводу надлишкової води з кореневого шару грунту і підтримання в ньому оптимального водно-повітряного режиму. Регулююча мережа представлена закритими матеріальними дренами (гончарні дрени).
Основні параметри дренажу:
1. Мінімальний похил дрен (іmin=0,002).
2. Максимальна довжина дрен 250 м. 
3. Мінімальна довжина дрен 50-60 м.
4. Діаметр дрен 70 мм.
5. Глибина закладання дрен 1-1,2 м.
6. Мінімальна глибина закладання дрен 0,8 м.
Оскільки коефіцієнт фільтрації<0,5 м/добу, то відстань між дренами визначаємо за формулою Костякова
 
де К – коефіцієнт фільтрації;
tос. – термін відведення надлишкової води;
Т – прийнята глибина закладання дрени;
U – першочерговий рівень положення грунтової води;
Нпос. – норма осушення посівного періоду;
  - коефіцієнт, що враховує форму депресійної кривої;
  - коефіцієнт водовіддачі.
В зв’язку з тим, що дрени є недосконалими, то відстань між ними уточнюється з врахуванням коефіцієнта висячості.
 
  м
Коефіцієнт висячості
Н0=6,3 м;
hд=1,1 м;
rд=0,025 м
 
6. Гідравлічний розрахунок  дренажного колектора
 
Метою гідравлічного розрахунку дренажного колектора є
Фото Капча