Стандартизація внутрішнього аудиту в державному секторі України

Анотація. У статті досліджено питання стандартизації внутрішнього аудиту як невід’ємного компонента вітчизняної системи державного внутрішнього фінансового контролю. Доведено, що нормативно-правова база внутрішнього аудиту в державному секторі України ґрунтується на європейських підходах до стандартизації внутрішнього аудиту. Зазначено про необхідність розробки Хартії внутрішнього аудиту та практичного посібника із внутрішнього аудиту в держсекторі.

Ключові слова: стандарти, внутрішній аудит, державний сектор, підрозділ внутрішнього аудиту, професійна етика, Хартія внутрішнього аудиту.

 

Внутрішній аудит, внутрішній контроль і їх гармонізація в органах державного сектора є базовими компонентами європейської моделі публічного внутрішнього фінансового контролю (Public Internal Financial Control – PI/C). Запровадження цих компонентів у державні фінанси з метою належного управління процесами використання коштів Європейського Союзу (ЄС) передбачено для країн-претендентів на вступ до ЄС офіційним документом Європейської комісії (ЄК) – «Welcome to the world of PI/C – Introducing PIFC into Candidate, Western Balkan and European Neighbourhood Policy countries PI/C» [1]. Досягнення цієї мети, а також упровадження механізму приведення внутрішнього аудиту у відповідність зі стандартами ЄК, нерозривно пов’язане із виконанням завдань, передбачених планом дій Україна – ЄС, і має вирішальне значення для економічного розвитку нашої держави та суспільного добробуту її громадян.

Про актуальність тематики функціонування внутрішнього аудиту в органах державного сектора свідчить рівень її розгляду у працях зарубіжних учених, таких як В. В. Бурцев, М. В. Грачова, Роберт П. Дж. де Конінг, С. В. Степашин та ін. Серед вітчизняних економістів, які зробили вагомий внесок у вивчення цієї проблеми, необхідно виокремити М. Барині- ну, І. К. Дрозд, В. П. Пантелеєва, І. Б. Стефа- нюка, О. О. Чечуліну, І. Ю. Чумакову та ін.

Але питання стандартизації внутрішнього аудиту в державному секторі України розглянуто недостатньо глибоко. На нашу думку, це питання є актуальним і важливим у світлі останніх реформ у вітчизняній системі державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК).

РІ/С покладено в основу Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 р., прийняту Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24. 05. 2005 р. № 158-р (у редакції від 22. 10. 2008 № 1347)  (Концепція № 158-р) [2]. Реформування системи ДВФК в Україні має відбутися з урахуванням досвіду країн-канди- датів у члени ЄС протягом тринадцяти років у три етапи, як це передбачено Концепцією № 158-р. Одним із ключових завдань реформування вітчизняної системи ДВФК є запо- чаткування у державному та комунальному секторах нового виду діяльності – внутрішнього аудиту.

Водночас необхідно побудувати таку організаційну структуру органів виконавчої гілки влади, яка б дозволяла «внутрішньому аудиту розвиватися окремо від інспектування і контролю, а операційному менеджменту відділитися від оцінки» [3, с. 169]. Тобто, за європейськими стандартами, контрольне середовище в державному секторі країн-претендентів на вступ до ЄС має базуватися на незалежному внутрішньому аудиті. При цьому чітко не вказано, як має бути організовано внутрішній аудит – за централізованим або децентралізованим підходом. Загальновизнано, що останній підхід може бути покладений в основу побудови ефективної системи ДВФК, бо підтримує концепцію управлінської підзвітності. Тому саме його обрала більшість країн європейської спільноти.

Відповідно до Концепції № 158-р [2] та Плану заходів щодо її реалізації [4], протягом першого і другого етапів реформування ДВФК (до 2011 і 2012-2016 рр. відповідно) проводяться організаційно-структурні зміни в органах державного та комунального сектора України, спрямовані на створення децентралізованого внутрішнього аудиту. З цією метою створено належне нормативно-правове підґрунтя для функціонування внутрішнього аудиту в державному секторі та розроблено головний методологічний інструментарій діяльності підрозділів внутрішнього аудиту з його відповідною адаптацією до законодавства ЄС.

Так, частиною третьою статті 26 Бюджетного кодексу України на законодавчому рівні закріплено персональну відповідальність керівників бюджетних установ усіх рівнів за організацію та здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту в органах виконавчої гілки влади [5]. Внутрішній аудит визначено як діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямовану на вдосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок або інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю. Зазначено, що Кабінет Міністрів України визначає основні засади здійснення внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та порядку утворення підрозділів внутрішнього аудиту.

З метою виконання положень Бюджетного кодексу України та забезпечення належних умов реалізації Концепції № 158-р Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах і бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» від 28. 09. 2011 р. № 1001 (Постанова № 1001) регламентовано основні організаційні заходи щодо утворення та функціонування підрозділів внутрішнього аудиту в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, їх підвідомчих установах (ЦОВВ (установи)) [6].

В окремих країнах-членах ЄС і країнах- кандидатах на вступ до ЄС поряд із основним нормативним документом, що визначає засади внутрішнього аудиту у державному секторі, прийняті й інші регламенти щодо механізму організації державного внутрішнього аудиту. Наприклад, у Хорватії діє урядова Постанова з внутрішнього аудиту та Інструкція про внутрішній аудит для розпорядників бюджетних коштів (Budget Users’ Internal Audit Rulebook), затверджена міністерством фінансів Хорватії; у Македонії – Закон про публічний