Стандартизація внутрішнього аудиту в державному секторі України

Враховуючи передовий міжнародний досвід, який доводить, що елементами ефективної системи ДВФК є відповідальність керівників державних структур за належне управління, періодична оцінка внутрішнього контролю цими керівниками та внутрішній аудит [9], у Постанові № 1001 викладено низку важливих положень, а саме:

• керівники ЦОВВ (установи) несуть відповідальність за організацію внутрішнього аудиту і його здійснення в органах, які вони очолюють, та в установах, які належать до сфери їх управління;
• внутрішній аудит здійснює підрозділ, структурно відокремлений від виконання інших функцій управління і контролю ЦОВВ (установи) ;
• керівник підрозділу внутрішнього аудиту адміністративно підпорядковується і звітує безпосередньо керівнику ЦОВВ (установи) ;
• керівник ЦОВВ (установи) зобов’язаний забезпечити організаційну та функціональну незалежність підрозділу внутрішнього аудиту, а також створити необхідні умови для якісного виконання внутрішніх аудитів;
• підрозділ внутрішнього аудиту сприяє ЦОВВ (установам) у досягненні визначеної мети, використовуючи систематизований і послідовний підхід до проведення внутрішніх аудитів, спрямованих на оцінку та підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю та вдосконалення діяльності ЦОВВ (установ), а також превентивну функцію;
• чисельність працівників підрозділу внутрішнього аудиту ЦОВВ (установ) слід визначати згідно з централізовано встановленими нормами та критеріями;
• керівник підрозділу внутрішнього аудиту звітує про результати діяльності перед керівником ЦОВВ (установи) ;
• обов’язкове здійснення зовнішньої оцінки якості внутрішнього аудиту ЦОВВ (установи) ;
• підрозділ внутрішнього аудиту організовує і здійснює свою діяльність згідно зі стандартами внутрішнього аудиту.

Централізовано встановлені стандарти внутрішнього аудиту, як і стандарти бухгалтерського обліку, фінансової звітності та фінансового контролю, визнані ЄК одним із ключових елементів ідеальної системи внутрішнього контролю в державному секторі [10]. На необхідності розробки стандартів внутрішнього контролю й аудиту для органів виконавчої влади наголошується також у міжнародних документах із контролю державних фінансів; аргументується масштабами їх діяльності, різноманіттям і обсягом здійснюваних операцій, чисельністю норм, правил і законів, що приймає уряд [11].

Що стосується розробки урядами країн- кандидатів на вступ до ЄС національних нормативних документів із внутрішнього аудиту в державному секторі, то ЄК рекомендовано обрати за базу Програмний документ із внутрішнього аудиту в Європі, виданий Європейським відділенням Інституту внутрішніх аудиторів [12]. Утім, визнано, що абсолютно недоцільно нав’язувати підходи ЄК, необхідно враховувати національні особливості державного управління у країні-претенденті. Одночасно наголошено на важливості удосконалення власних систем ДВФК із метою досягнення рівня міжнародних стандартів, оскільки в іншому випадку дата вступу до ЄС відстрочуватиметься.

Вищезгаданий Програмний документ із внутрішнього аудиту в Європі ґрунтується на Міжнародних основах професійної практики внутрішнього аудиту. Вони розкривають внутрішній аудит як незалежну й об’єктивну професійну діяльність, його роль у підвищенні ефективності ризик-менеджменту, особливості проведення внутрішнього аудиту, комунікації внутрішніх аудиторів із іншими учасниками процесу управління [12]. Міжнародні основи професійної практики внутрішнього аудиту містять такі структурні елементи:

• визначення внутрішнього аудиту – мета, характер, обсяг і зміст внутрішнього аудиту;
• Кодекс етики Інституту внутрішніх аудиторів – принципи і очікування, що визначають поведінку осіб при проведенні внутрішнього аудиту;
• міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудиту – стандарти, викладені як принципи проведення внутрішнього аудиту (табл. 1) ;
• практичні вказівки – опис підходів, методології або окремих аспектів внутрішнього аудиту;
• практичні інструкції – детальні практичні рекомендації, опис процесу, прийомів і технік внутрішнього аудиту, програм і покро- кових підходів до здійснення аудиторських процедур;
• довідки про стан справ – пояснення суттєвих питань корпоративного управління, управління ризиками, внутрішнього контролю і визначення ролі та меж відповідальності внутрішнього аудитора.

Структура Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту

(складено за [12])

Таблиця 1

 

У країнах ЄС і у країнах-кандидатах у члени ЄС переважає тенденція застосування Міжнародних професійних стандартів внутрішнього аудиту та Кодексу етики Інституту внутрішніх аудиторів у процесі формування власного нормативно-правового забезпечення із внутрішнього аудиту у бюджетному процесі. Наприклад, у Македонії і Хорватії використовуються власне Міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудиту, а у Болгарії і Туреччині на їх основі розроблені національні стандарти внутрішнього аудиту [7, 8, 13-14].

Україна обрала останній із зазначених вище підходів і відповідно до пункту 8 Порядку № 1001, Наказом Міністерства фінансів України від 04. 10. 2011 р. № 1247 (у редакції від 23. 01. 2015 р. № 1199) затвердила Стандарти внутрішнього аудиту [15]. Зміст цього документа, зваживши на європейський досвід і погляди наукового осередку, базується на міжнародних основах професійної практики внутрішнього аудиту, однак враховує традиції у сфері державного управління в Україні, а також специфіку правового поля та особливості національного бюджетного процесу.

Стандарти внутрішнього аудиту є основоположними принципами професійної діяльності внутрішніх аудиторів у системі органів виконавчої влади України та містять загальні засади оцінки її ефективності. Структурно вони вміщують чотири розділи, кожен із яких поділено на глави:

1. Загальні положення;
2. Загальні стандарти внутрішнього аудиту;
3. Стандарти діяльності із внутрішнього аудиту;
4. Стандарти звітування, моніторингу, формування та зберігання справ, взаємодії з органами державної влади та оцінки якості за результатами внутрішнього аудиту (табл. 2).

Таблиця 2

Структура Стандартів внутрішнього аудиту (складено за [15]) 

'Примітка: у загальних положеннях визначено мету Стандартів внутрішнього аудиту, порядок їх застосування