Становлення і розвиток організацій невиробничої сфери в сучасних умовах

Таким чином, варто визнати, що особлива якість, яка відображає сутність малого підприємництва, полягає у внутрішніх потенційних можливостях саморуху, саморозвитку, самовдосконалення суб'єкту господарювання, у створенні для нього сприятливих умов для прийняття і швидкої реалізації управлінських рішень, формуванні найбільш ефективного механізму господарської діяльності при наявності нестабільної економічної ситуації, вільного ринку і твердого конкурентного середовища.

З проведеного дослідження слідує, що такий механізм формує нову якість економічного зростання. У дослідженні стверджується, що мова не йде про розміри й обсяги виробництва. Центральним питанням, яке характеризує принцип малого підприємництва, стає характер і спосіб найбільш ефективної ринкової самоорганізації праці, тип організуючого впливу (управління) на виробництво й обмін продукції.

Такий принцип сприяє швидкому розвитку збалансованої економіки, підвищенню ефективності виробництва, гнучкості господарської стратегії і тактики, швидкості і якості прийняття і реалізації управлінських рішень, підвищенню компетентності і відповідальності підприємця за кінцеві результати виробництва.

Головне ж у тім, що цей універсальний принцип ринкового господарювання і стає функцією тільки талановитого підприємця, механізмом реалізації його творчих здібностей і практичних навичок. Універсальність принципу виявляється в тім, що він не є інструментом тільки малих підприємств. Без наявності унікальних господарських здібностей у підприємця (бізнесмена) неквапливо і неефективно, а тому з більшою імовірністю банкрутства, будуть працювати і малі (з погляду кількісної оцінки) підприємства.

Сам же принцип може бути використаний у ринкових умовах будь-якими виробничо-господарськими формами, підприємствами будь-якого масштабу, у тому числі великими концернами, корпораціями, акціонерними компаніями.

Важливість вивчення цих та інших проблем обумовлює необхідність розробки ефективного механізму малих підприємницьких структур у невиробничій сфері.

Розділ 2. Дослідження діяльності підприємств малого бізнесу у невиробничій сфері. Досліджуючи діяльність підприємств малого бізнесу у невиробничій сфері, зроблено висновок, що характерною рисою сучасного стану їхнього розвитку в Україні є значний галузевий дисбаланс. На частку оптової і роздрібної торгівлі разом із підприємствами суспільного харчування і посередницьких фірм припадає майже половина (49%) усіх малих підприємств України. Це в цілому відбиває загальну тенденцію розвитку вітчизняної економіки, де переважно одержують деякі види і напрямки діяльності так званого “сектору зростання”, підприємства якого найбільш пристосовані до функціонування в умовах нестабільності і загального уповільнення економічних процесів.

У роботі виявлено, що досягнення ефективності функціонування і управління малими підприємницькими структурами значною мірою залежить від якісних характеристик усього комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів.

Встановлено також відсутність правових норм, що визначають саме поняття малого бізнесу, якісних його критеріїв і відповідно основних напрямків підтримки.

Проведений аналіз діяльності підприємств суспільного харчування з урахуванням їхньої специфіки дозволив сформулювати такі висновки: чисельність робітників, форма власності і специфіка підприємства громадського харчування роблять помітний вплив на результати його господарської діяльності; продукція і послуги недержавних підприємств громадського харчування користуються великим попитом у споживачів і є більш конкурентноспроможними; висока ефективність виробництва досягається в організаціях із числом робітників до 12 чоловік, які є переважно приватними підприємствами; розвиток мережі невеличких приватних підприємств громадського харчування характерно, в основному, для окремих регіонів країни і ще не прийняло широкого масштабу через відсутність необхідних для цього умов (табл. 1 і 2).

 

Таблиця 1

Спеціалізація мережі приватних організацій громадського харчування Донецької області на 1 січня 2001 року

Тип підприємства Кількість Кількість міст

од. % од. % 

Фабрики-кухні, заготовчі 6 0. 5 251 0. 6

 Столові 48 3. 8 4029 10. 2

 Ресторани 89 7. 0 5201 13. 1

 Купе-буфети 5 0. 4 377 0. 95

 Кафе, закусочні 500 39. 5 16413 41. 45

 Відкриті літні площадки 17 1. 3 396 1

 Бари, буфети 484 38. 2 12933 32. 7

 Кіоски громадського

харчування 117 9. 3 - -

Разом 1266 100 39600 100

 

Таблиця 2

Показники господарської діяльності організацій громадського харчування різноманітних форм власності, розраховані по умовному товарообігу в Донецькій області

 

Показники Державна власність Кому-нальна власність Колек-тивна власність Приватна власність

 Товарообіг 2693. 94 1632. 30 3757. 85 3352. 34

 Товарообіг по виробництву

власних виробів 1690. 17 1098. 37 2285. 52 1868. 60

 Число робітників 18 15 17 12

 Товарообіг порівняної

трудомісткості 2024. 76 1276. 35 2776. 30 2363. 18

 Продуктивність праці 112. 49 85. 09 163. 31 196. 93

 Рентабельність обігу 14. 87 10. 49 22. 11 27. 94

 

Встановлено, що перехід України до податкових методів регулювання економіки й особливо малого підприємництва поставив у порядок денний проблему пошуку прийнятного рівня податкового навантаження на доходи платників податків. Вивчення спеціальної літератури показує, що в багатьох зарубіжних країнах для оцінки податкового навантаження використовується показник ефективної податкової ставки, під якою розуміють частку податків у сумарному доході платника податків. Останнім часом у науковій літературі, що виходить на пострадянському просторі, також збільшилася кількість робіт, присвячених розрахунку оптимального розміру ставки податку. Така зацікавленість до даної проблеми, як слідує з дослідження викликана:

по-перше, економічними