Статистика руху населення

 

Предметом статистики населення чи демографічної статистики є саме населення, вся сукупність людей, що населяє земну кулю, або будь-яку країну, чи її частину.

Матеріали статистики населення важливі для характеристики соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня.

Використовуючи такі джерела даних про населення, як перепис населення, а також матеріали поточної реєтрації статистика разробляє такі питання:

- чисельність населення та його розміщення на території країни;

- склад населення;

- рух населення.

Вирішення основних соціальних, економічних і культурних проблем суспільства здійснюється для населення, яке є визначальним елементом продуктивних сил. Тому потрібно знати чисельність населення країни, його склад, територіальний розподіл, темпи та інтенсивність демографічних процесів.

У завдання статистики населення входить вивчення і характеристика:

- чисельності населення і його розміщення по території та місцю проживання;

- природного та механічного руху населення (народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення, міграції населення, реєстрація шлюбів та розлучень) ;

- складу населення за соціальним станом, галузями економіки, заняттями і професією, національністю, віком і статтю, освітою тощо.

 

 

Населення зазнає змін у часі завдяки його відтворенню та міграції.

Відтворення населення – це безперервне його оновлення за рахунок появи одних життів і зникнення інших. Ця заміна поколінь людей лежить в основі природного руху населення. Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст (∆е) та механічний приріст (∆М)

Природний рух – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух за рахунок його територіального переміщення.

Статистика вивчає природний рух населення з метою визначення його абсолютних розмірів, оцінки рівнів та ступенів поширення серед окремих контингентів населення, тенденцій зміни природного руху та складових, а також порівняння інтенсивності цих процесів у регіональному аспекті. Для цього використовується система статистичних методів: екстенсивного та інтенсивного аналізу, а також моделювання.

Екстенсивний аналіз передбачає визначення абсолютних розмірів природного приросту та його складових, а саме: чисельності померлих, народжених за період (як правило, за один рік) ; чисельності зареєстрованих шлюбів та розлучень.

 

Таблиця 1

Шлюби та розлучення

1985 1990 1995 1996 1997 1998 1999 2000

Кількість зареєстрованих шлюбів, тис. 489, 9 482, 8 431, 7 307, 5 345, 0 310, 5 344, 9 274, 5

На 1000 населення 9, 6 9, 3 8, 4 6, 0 6, 8 6, 2 6, 9 5, 5

Кількість зареєстрованих розлучень, тис. 183, 4 192, 8 198, 3 193, 0 188, 2 179, 7 175, 8 197, 3

На 1000 населення 3, 6 3, 7 3, 8 3, 8 3, 7 3, 6 3, 5 4, 0

 

Зазначені абсолютні показники подаються як у цілому по країні, так і за окремими регіонами (областями, демографічними зонами) і видами поселення (міське, сільське). Вони наводяться також окремо за кожною статтю та віковою групою. Абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою

 

∆e = N – M,

 

де ∆e – природний приріст чисельності населення за період (рік)

N – чисельність народжених за період (рік)

M – чисельність померлих за той самий період.

∆e може набувати як додатних, так і від’ємних значень. Тривале зберігання від’ємного приросту призводить до депопуляції населення країни або її окремого регіону. Депопуляція – це процес систематичного скорочення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик. Саме такий процес відбувається зараз в Україні.

На підставі абсолютної чисельності померлих, народжених, а також одружених і розлучених, поданих у розрізі статі, віку, за видами поселень та регіонами, розраховують відносні показники природного руху (коефіцієнти інтенсивності та порівняння протилежних явищ). До групи останніх належать коефіцієнт життєвості (Покровського) :

 

Він показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей. Також обчислюється коефіцієнт несталості шлюбів:

 ,

 

де D – число одружених;

С – число розлучених пар за рік.

 

Своєрідним індикатором соціально-демографічного стану країни є так званий індекс людського розвитку. Це узагальнююча характеристика, що обчислюється як середня арифметична проста з трьох нормованих середніх: середньої очікуваної тривалості життя при народженні середнього освітнього рівня та середнього рівня доходів. У свою чергу, середній освітній рівень визначається як середня арифметична зважена з середнього процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в початкових, середніх та вищих навчальних закладах серед осіб молодших 24 років. При цьому ваги розподіляються в пропорції 2: 1 на користь процента грамотності дорослих. Кожна нормована середня розраховується за формулою:

 

де   – середнє фактичне значення показника

xmin, xmax – відповідно мінімальна та максимальна межа нормування показника.

Використовують такі межі нормування показників: середньої очікуваної тривалості життя (25 та 85 років), процента грамотності дорослого населення та сукупної частки тих, хто навчається в навчальних закладах (0 та 100%), середнього розміру реального ВВП на душу населення з поправкою на паритет купівельної спроможності (100 та 5448 $ США).

Інтенсивний аналіз