Статистика випадків онкологічних захворювань

Дослідження персоніфікованої інформації, що знаходиться в центральному канцер-реєстрі України, показало, що близько 25% дітей (0-14 р.) зі ЗН, які знаходяться на обліку в онкологічних закладах системи МОЗ України, не простежувалися від 1 до 3 років, що неприпустимо для даного контингенту хворих. В деяких регіонах (АР Крим, Рівненська, Тернопільська області) цей показник досяг 60-70%, що свідчить про суттєві дефекти в процесі диспансеризації дітей. Така ситуація може призводити до штучного збільшення показника поширеності онкологічних захворювань серед дитячого населення при відносно стабільних показниках захворюваності та смертності. Другою складовою частиною пояснення розбіжностей в динаміці показників є недоліки в обліку дитячої онкологічної захворюваності. Близько 20% хворих дітей реєструються не в рік встановлення діагнозу, а в наступних календарних роках. Таким чином, вони потрапляють лише до складу контингенту хворих, обминаючи первинну захворюваність.

 

Динаміка розповсюдженості, захворюваності та смертності дітей (0-14 років) зі злоякісними новоутвореннями в Україні

 

Морфологічна верифікація діагнозу ЗН у дітей в 2007 році, в середньому в Україні, становила 90%. З них: ЗН кісток та суглобових хрящів морфологічно верифіковані у 88, 6% випадків, ЗН сполучної та інших тканин – 95, 3%, ЗН нирки -89, 7%, ЗН головного мозку та інших відділів нервової системи – 68%, лімфоми – 94, 4%, лейкози – 100%.

Питома вага хворих на рак дітей, виявлених на профоглядах складає 9%. Загалом цей показник в 2007 році є дещо вищим, ніж в попередні роки, проте, слід звернути увагу, що в ряді регіонів на профоглядах не було виявлено жодної хворої на рак дитини.

Близько 4% усіх хворих на ЗН дітей виявлено в IV стадії захворювання. Для солідних пухлин (без врахування ЗН лімфатичної, кровотворної та споріднених тканин і ЗН головного мозку та інших відділів нервової системи, які, в основному, не підлягають стадіюванню) показник занедбаності складає 10% в Україні, а в окремих регіонах сягає до 40%.

Значною залишається частина солідних пухлин з невстановленою стадією процесу – 49, 8%. Особливо незрозуміла ситуація склалася у Закарпатській області, де не було виявлено жодного ЗН в занедбаній стадії, а у 80% солідних пухлин стадія не встановлена, при цьому летальність до року складає 52, 2%. Подібна ситуація і в Тернопільській області. Пояснюється це дефектами обліку, діагностики чи лікування дітей – без додаткового аналізу сказати неможливо.

В середньому в Україні показник летальності до року в 2004 році становив 24, 6%, що відповідає рівню минулого року (для всього населення цей показник складає 34, 1%.)

Охоплення спеціальним лікуванням дітей з онкологічною патологією в 2004 році дещо знизилося в порівнянні з минулим роком і становило 73, 7%. Найбільш виражена негативна динаміка даного показника була виявлена в Дніпропетровській, Закарпатській, Київській областях та м. Севастополі, де показник знизився на 17, 4-23, 3%. Найменший відсоток охоплення спеціальним лікуванням, з подальшим зниженням показника, відмічено у АР Крим, Донецькій та Запорізькій областях. Позитивною динамікою характеризуються Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області та м. Київ.

Таким чином, можна констатувати, що існує ряд недоліків, як в системі реєстрації інформації про ураження дитячого населення злоякісними новоутвореннями, так і в самій системі надання онкологічної допомоги дітям. Подальші зусилля обласних канцер-реєстрів повинні бути спрямовані на підвищення якості та повноти інформації про ЗН у дітей, що дасть можливість оцінити дійсний стан захворюваності на ЗН дитячого населення, так і стан надання онкологічної допомоги.

 

Динаміка захворюваності населення на новоутворення (тис. новозареєстрованих випадків)

РікКількість

1991310

1992309

1993333

1994332

1995328

1996327

1997335

1998348

1999372

2000382

2001382

2002394

2003382

2004395

2005396

2006408

2007414

 

Регіональні особливості поширення злоякісних новоутворень

Наймену-вання регіонівПріоритетні локалізації пухлинКлючові природно-екологічні фактори онкоризикуПріоритетні заходи онкопрофілактики та їх рангове значення

ПівнічнийРотова порожнина, стравохід, шлунок, щитоподібна залоза, лімфатична та кровотворна тканинаПриродні геогідрохімічні, природні та антропогенні радіаційні1. Індивідуальна онкопрофілактика; 2. Активізація процесів самоочищення екологічного середовища на територіях, що потерпіли від аварії на ЧАЕС.

 

ЗахіднийКістки та сполучна тканина, лімфатична та кровотворна тка-нина, пряма кишка

Природні та антропогенні геогід-рохімічні, харчові, природні радіаційні1. Індивідуальна онкопрофілактика; 2. Охорона навколишнього середовища від забруднення важкими металами і ксенобіотиками; 3. Охо-рона атмосферного повітря. 

ЦентральнийЛімфатична та кровотворна тканина, шлунок, ротова порожнина, кістки та сполучна тканинаАнтропогенні геогідрохімічні, природні радіаційні, антропогенні харчові1. Охорона вододжерел і ґрунту від антропогенного забруднення; 2. Запобігання забрудненню харчових продуктів ксенобіотиками; 3. Індивідуальна онко- профілактика. 

СхіднийТрахея, бронхи та легені, гортань, губа, пряма та ободова кишка, сечовий міхур

Антропогенні аерогенні, антропогенні геогідрохімічні, антропогенні харчові, природно-кліматичні1. Охорона повітряного басейну від забруднення; 2. Охорона вододжерел і ґрунтів від антропогенного забруднення; 3. Запобігання забрудненню харчових продуктів; 4. Індивідуальна онкопрофілактика. 

ПівденнийШкіра, губа, сечовий міхур, ротова порожнина, трахея, бронхи та легеніПриродно-кліматичні, природні та антропогенні геогідрохімічні, антропогенні аерогенні, природні радіаційні1. Охорона вододжерел і ґрунтів від антропогенного забруднення; 2. Охорона повітряного басейну від забруднення; 3. Індивідуальна онкопрофілактика (захист від надмірної інсоляції та ін.).