Стратегічне і оперативне управління організацією "Костопільське ССТ"

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

підприємницької діяльності», «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами, такими, як Правила побутового обслуговування населення, «Інструкції щодо надання окремих видів побутових послуг» та інших. “Костопільське ССТ” у своєї діяльності підпорядковується указам, розпорядженням Президента України, постановам Верховної Ради України (ВРУ), постановам, розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) та нормативним документам Українського союзу об'єднань, підприємств і організації побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс), Державного Комітету Стандартизації, метрології та сертифікації України (Держкомінформ України), місцевим органам влади: постановам, розпорядженням мера, міської ради народних депутатів.

Контроль за фінансово – господарською діяльністю “Костопільське ССТ” здійснюють державна податкова інспекція, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів і його територіальні органи, Комітет по нагляду за охороною праці, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і інші органи виконавчої влади у межах наданих їм повноважень.

Зовнішній фактор, вплив якого не можна недооцінювати – це конкуренти. Керівництво кожного підприємства повинно чітко розуміти – якщо не задовольняти потреби споживачів так же ефективно, як це роблять конкуренти, підприємству довго не проіснувати.

Аналіз чинників внутрішнього середовища

Внутрішнє середовище в кожній організації складається з її внутрішніх складових – ситуаційних факторів. Оскільки організації являють з себе створювані людьми системи, то внутрішні складові є, в основному, результат управлінських рішень. Але часто внутрішній фактор є щось «даним», тобто тим, що створювати не треба, бо воно є само по собі. Основними складовими у самій організації, які потребують уваги керівництва – це є місія, цілі, структура, задачи, технологія та люди.

Місія – головна, найважливіша ціль організації. Місія “Костопільське ССТ” полягає в наступному – задоволення потреб населення.

В цілому, організаційна структура – це логічне співвідношення рівнів управління, які побудовані в такій формі, яка дозволяє забезпечити організації ефективне взаємовідношення з зовнішнім середовищем та досягнення намічених цілей.

В “Костопільське ССТ” організаційна структура має лінійно – функціональний характер, це пояснюється тим, що підприємство поділене на декілька окремих елементів, у кожного з яких свої чітко визначені конкретні задачі та обов'язки.

Функції та повноваження власника:

- наймання та звільнення директора, інших відповідальних працівників підприємства;

- встановлення штатного розкладу та інших актів регулювання діяльності підприємства;

- видання розпоряджень обов'язкових до виконання усіма працівниками;

- встановлення планів господарської діяльності;

- розпорядження без доручення майном підприємства;

- відкриття рахунків у банках та проведення операцій за ними (з участю бухгалтера) та у разі необхідності директора, або передача директору функцій щодо проведення операцій за рахунками підприємства, з правом першого підпису;

- представництво підприємства без доручення у взаємовідносинах з органами влади та управління фізичними та юридичними особами;

Функції та повноваження директора:

- опрацьовує для затвердження власником акти внутрішнього регулювання діяльності підприємства;

- затверджує графіки змін, відпусток, та інші документи адміністративного характеру;

- видає накази з усіх питань, що не належать до компетенцій власника;

- контролює виконання службових обов'язків бухгалтером та іншими працівниками;

- представляє для затвердження власником плани фінансово -господарської діяльності;

- несе відповідальність за виконання цих планів та належне функціонування підприємства.

4.1 Підходи до аналізу внутрішніх можливостей підприємства

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю макро- і мікроекономічних факторів, одним з першочергових завдань керівництва стає формування та оцінка поточних та перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу; збалансування можливостей підприємства з потенціалом зовнішнього середовища для досягнення запланованих задач та з метою виживання в умовах конкуренції сьогодні та в перспективі.

Потенціал підприємства є полі структурною системою. Тому і підхід до визначення даного поняття повинен бути системним.

Визначимо потенціал підприємства як систему взаємопов’язаних поточних та перспективних, внутрішніх та зовнішніх можливостей, мобілізаційних здатностей (компетенцій) керівників та персоналу підприємства до перетворення доступних вхідних ресурсів (всі ресурси, які будь-яким чином пов’язані з функціонуванням та розвитком підприємства) для реалізації стратегічних цілей підприємства.

Підприємство – це цілеспрямована, керована система із складними внутрішніми та зовнішніми зв’язками. Для того, щоб ця система досягла своїх максимальних можливостей на певному ринку, необхідно, щоб вона відповідним чином формувала свою внутрішню структуру та управління. А для цього їй необхідно максимально оптимізувати своє внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування.

З огляду на зміст вище сформульованого визначення потенціалу підприємства та відповідно до середовища функціонування модель потенціалу підприємства може мати такий графічний вигляд (додаток 3).

Графічна модель демонструє, що внутрішній потенціал підприємства є системою можливостей та здатностей щодо ефективного перетворення ресурсів підприємства; а зовнішній (ринковий) потенціал – це можливості та здатності підприємства щодо використання ринкових шансів за певних, сприятливих для підприємства умов.

Внутрішні можливості підприємства визначаються ресурсами (наявними та резервними), зумовлюються оцінкою об’єктних складових потенціалу (інноваційний, виробничий, фінансовий потенціали, потенціал відтворення ін.) ; а здатності – його соціальною складовою (управлінський, кадровий, підприємницький, інформаційний потенціали ін).

Макрооточення створює загальні умови діяльності підприємства, обмежуючи або розширюючи сфери його впливу. Підприємства ж, навіть великі, практично не мають зворотного впливу на макросередовище. Іншою складовою зовнішнього середовища є безпосереднє оточення, яке включає ті елементи, з