Створення кліпів Аланом Казбєковичем Бадоєвим

У наступні два роки молодий режисер зняв кліпи для десятка вітчизняних зірок естради. Бадоєв гарантував артистам не тільки якість, але і зручність. Він запропонував новий формат співпраці – «кліп під ключ». Клієнт тільки висловлював свої побажання і платив гроші. Все інше – ідею кліпу, сценарій, обладнання, світло, декорації, гримерів – забезпечувала команда кліпмейкера. Кар'єра Бадоєва отримала серйозне прискорення в 2006-му, коли йому вдалося вийти на російський ринок. Допомогла «ВІА Гра», точніше продюсер цієї групи Костянтин Меладзе. «Я довго стежив за його творчістю. Після кліпу «Табу» для групи «Алібі» стало видно – він готовий, – розповідає Меладзе. – Ми запропонували йому зняти кліп на пісню «ЛМЛ» («Промінець мій улюблений». – Forbes) «.

 

«ВІА Гра» переживала кризу через чергової зміни складу. Меладзе і Дмитро Костюк навіть подумували закрити проект. Попередні кліпмейкери, що працювали з групою, експлуатували навмисну сексуальність учасниць і норовили зняти їх то в нижній білизні, то в обтягуючих шкіряних комбінезонах. Продюсери поставили перед Бадоєвим завдання показати «ВІА Гру» в новому світлі. Режисер зняв кліп у стилістиці «Зоряних війн». «Артисти часто звертаються до мене, коли у них творчий застій або вони хочуть постати перед публікою в новому образі, – пояснює Бадоєв. – Я люблю експериментувати «. Космічний кліп «ВІА Гри» потрапив в ротацію найпопулярніших російських музичних каналів. Для Бадоєва це стало перепусткою на російський ринок. І не тільки для нього. «Успіх Алана спровокував інтерес і до інших українських кліпмейкерів», – констатує режисер музичного відео Катя Царик. Київський Пасаж і Оперний театр в кліпах Валерія Меладзе. Столичний залізничний міст в піснях «ВІА Гри». Універмаг «Україна» і проспект Перемоги в кліпі DJ Smash на пісню Moscow Never Sleeps. В українській столиці знімаються кліпи для Філіпа Кіркорова, Глюкози, групи «Нічні cнайпери» та багатьох інших виконавців з Росії. Опитані Forbes режисери і продюсери стверджують, що Київ видає на-гора від 50 до 70% всього відео для зірок російської естради. «Український кліпмейкер вдалося перетягнути ковдру на себе, – визнає Світлана Столповскіх, керівник PR-департаменту російського продюсерського центру Віктора Дробиша. – Російські режисери виявилися сильно спантеличені цим фактом. Знизили ціни, почали експериментувати «. Епізодично російські зірки співпрацювали з українськими режисерами і до прориву Бадоєва. Головним аргументом була ціна: в середині 2000-х зняти кліп у Києві було в два рази дешевше, ніж у Москві. Бум російських замовлень почався після 2006 року. І дешевизна – не головна причина. «У середині нульових плеяда талановитих російських кліпмейкерів пішла робити велике кіно, – міркує київський режисер Віктор Скуратівський. – А у нас через відсутність кіновиробництва найталановитіші люди працювали саме в цьому сегменті «. На російському ринку виник дефіцит режисерів, здатних пропонувати свіжі оригінальні ідеї, додає Царик. Бадоєв зі своєю тягою до експериментів потрапив в струмінь. Бадоєв пояснює успіх співвітчизників більш високою якістю роботи. «Мої кліпи не дешевше, ніж у московських колег, – констатує режисер. – Наш коник – висока якість картинки «. Клієнти з ним згодні. «Алан молодий і креативний. Викладається на знімальному майданчику на 100%, – переконана співачка Віра Брежнєва. – У нього професійний і згуртований колектив. Результат їхньої роботи – відео відмінної якості «. Бадоєв підкреслює, що сприймає кліпмейкерство як спосіб закласти фінансовий фундамент для більш амбітних проектів. «Я завжди мріяв знімати кіно, – стверджує режисер. – І хоч я незабобонна, але конкретно нічого розповідати не буду. Боюся наврочити «.

 

 

Алан Казбєкович Бадоєв- відомий, талановий, високооплачуваний режиссер, кліпмейкер та продюсер українського шоу-бізнесу. Він переконаний, що кліп має бути маленьким кіно, він має передавати якусь історію, а не тупо накладання музики на примітивне відео.

Ім’я Бадоєва знає чи не кожний відомий артист, бо на сьогоднішній день режисер зняв більше як 400 відеокліпів для вітчизняних та зарубіжних зірок. Його ідеї завжди свіжі, цікаві та часом геніальні. Його роботи, зазвичай, отримують найпрестижніші нагороди, а сам режисер з кожним роком стає все затребуванішим і затребуванішим.

Він піднявся на такий високий рівень за відносно короткий час. Ще будучи студентом Київського Національного Університету Культури і Мистецтв вже заробляв пристойні для студента гроші та знімав.

Він відверто каже скільки заробляє, скільки коштують його послуги і пояснює чого так дорого. Він величезний трудоголік, який працює двадцять чотири години на добу, живе в шоу-бізнесі і в власному офісі.

Його особистість дуже цікава, та багатогранна, саме тому, я обрала його для своєї теми курсової. Це людина, яка кайфує від того, чим займається.

Бадоєв приклад того, як потрібно заробляти гроші в шоу-бізнесі. Приклад того, що тільки тяжка, кропітка, віддана праця приносить прибуток та задоволення.

 

 

Статті з газетМарія Сірчина «ФАКТИ» 10. 02. 2012. -2 с.

Галина Маркович «Раціональна газета» 30. 09. 2010. -3 с.

Андрій Жовтий «Експрес Газета» 7. 03. 2013. – 4 с.

Євгенія Шоковалова «Сьогодні» 7. 08. 2011. – 3 с.

Марина Водограй «Бульвар» 15. 06. 2013. – 4 с. 

Статті з журналівВіра Гора «ОК!» 5. 04. 2015. – 12 с.

Євгенія Жижа «VIVA» 10. 05. 2013. – 5 с.

Соня Грино «All women» 8. 12. 14. – 7 с. 

Інтернет- джерела9. Бадоєв А. К. Офіційний сайт режисера [Электронный ресурс], Режим доступа до документу: http://badoev.com/director/

10. Вільна Енциклопедія «Вікіпедія» [Электронный ресурс]

Режим доступу до документу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B5%D0% 2,_%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Вільна Енциклопедія «Вікіпедія» [Электронный ресурс]

Режим доступу до документу: http://ukwikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D0%BF 

12. Вільна Енциклопедія «Вікіпедія» [Электронный ресурс]

Режим доступу до документу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B7%...

Книги13. Маркезі Джост «Техніка професійного освітлення» 1996. – 210 с.

14. Джастінг Чанг «Професія: режисер кіномонтажу» 2014. – 52 с.