Створення конструкцій екологічно чистих гідромеліоративних систем

Таблиця 6

Норми якості зрошувальної води за вмістом неорганічних сполук

Показник Рекомендована величина Допустима величина Показник Допустима величина, мг/л Показник Допустима величина, мг/л

водневий показник, рН 6,5…8,0 6,0…8,4 мідь 0,2 кадмій 0,001

температура, 0С: бор 0,5…3,0 селен 0,01

1) лісова і лісостепова зони 15…25 10…35 фтор 1,0 миш’як 0,05

2) сухостепова, степова і пустельна зони: кобальт 0,05 хром загальний 0,1

а) поверхневий полив 15…25 15…35 цинк 1,0 алюміній 0,5

б) дощування 15…30 15…35 молібден 0,01 літій 0,03

сода Na2CO3, мг-екв./л <0,2 колі-індекс, кількість бактерій в 1 л 100 берилій 0,0002

бікарбонат натрію, NaHCO3, мг-екв./л <1,25 епідеміологічно небе-зпечні (збудники ти-фу, паратифу, сальмо-нели, гельмінти) Не допускається нікель 0,1

марганець загальний 0,2 свинець 0,03

залізо 5,0 (0,3)* ртуть 0,005

 

Таблиця 7

Норми якості зрошувальної води за вмістом органічних сполук

 

№ п/п Показник Допустима величина

1 акросин 25

2 ацетальдегід 300

3 диметилдіоксан 100

4 диметилсульфід 0,04

5 диметилсульфіт 0,01

6 жири 50

7 капролактан 500

8 барвники 25

9 метанол 30

10 метилмеркаптан 0,0002

11 метіони 500

12 нафтопродукти 25

13 нітрофеноли 0,006

14 роданіди 2

15 СПАР аніонні 20

16 СПАР неіоногенні 50

17 фенол 15

18 формальдегід 25

 

Таблиця 8

Основні властивості солей, що містяться у воді, та їх вплив на грунт та рослини

Сіль Розчинність і концентрація насиченого розчину Реакція водного розчину Дія

на рослини на грунт

СaCO3 погано розчиняється, залежить від концентра-ції   і СО2; 10 мг/л

лужна не токсична -

MgCO3 слабка; 0,106 г/л - токсична -

Na2CO3 добра; 200 г/л дуже лужна дуже токсична погіршує водно-фізичні властивос-ті, не піддається промивці

CaCl2 - слабокисла шкідлива при високій концентрації -

MgCl2 дуже добра; 353 г/л близька до нейтральної дуже токсична накопичується в розчинній та обмін-ній формі, шкідлива

NaCl добра; 264 г/л близька до нейтральної токсична накопичується з іншими солями, добре вимивається

CaSO4 середня; 2 г/л слабокисла нетоксична може формувати конкреції та щільні шари

MgSO4 добра; 262 г/л - дуже токсична накопичується з іншими розчинними солями, шкідлива дія, вимивається

Na2SO4 дуже добра, залежить від температури; близька до нейтральної у 2…3 рази менш токсич-на, ніж MgSO4 накопичується з ін-шими розчинними солями, шкідлива дія, вимивається

 

Таблиця 9

Рекомендації щодо оцінки якості зрошувальної води (за даними ФАО)

 

 

 

Розведення мінералізованих дренажних вод прісною водою рекомендується для зниження масової концентрації і зміни співвідношення йонів. При розведенні мінералізованих вод до концентрації 1 г/л необхідно: з концентрацією 2 г/л – 2…3 об’єми прісної води; з концентрацією 5 г/л – 6…8 об’ємів прісної води; з концентра-цією 7 г/л – 10…11 об’ємів прісної води.

У всіх випадках, коли потрібно змішувати дренажні води з прісними, необхідно добиватися отримання суміші з певним вмістом солей, а також заданим параметром якості. Необхідна суміш по загальній мінералізації і заданому параметру якості розраховується по формулі:

С=ХСзр+Сдр(1-Х),

де С – необхідна мінералізація суміші, г/л; Сср – мінералізація зрошувальної води, г/л; Сзр – мінералізація дренажної води, г/л; Х – співвідношення суміші.

Розводити колекторно-дренажні води рекомендується з мінералізацією 2…4 г/л, на що потрібно до 6 об’ємів прісної води. При більшій мінералізації розводити колекторно-дренажні води недоцільно.

Найбільш прийнятним співвідношенням прісної та мінералізованої води вважається 1:1, 2:1 – для поливу сільськогосподарських культур та 1:3 – для промивки засолених земель. Інші співвідношення повинні обгрунтовуватися еколого-техніко-економічними розрахунками з врахуванням конкретних грунтово-меліоративних та господарських умов.

Змішування колекторно-дренажних вод з прісними не захищає грунти від накопичення солей. Тому їх використання рекомендується на легких за механічним складом грунтах (супіски, легкі суглинки). При цьому в структурі сівозміни повинні переважати солестійкі культури (табл. 10).

 

Таблиця 10

Солестійкість сільськогосподарських культур

 

Вміст окремих йонів у воді після розведення прісної і дренажної води визначається за залежністю:

 , мг-екв./л,

де Сдр, Сзр – вміст йонів відповідно у дренажній і поливній воді, мг-екв./л;

b – кратність розведення.

Розведення прісної дренажної води здійснюється шляхом перекидання колекторно-дренажних вод у внутрішньогосподарські та міжгосподарські зрошувальні канали. Економічно доцільно розведення води здійснювати в місцях перетину колекторної та зрошувальної мереж або у місцях їх найбільшого зближення. Для перекидання колекторної води в зрошувальні канали використовують стаціонарні або пересувні насосні станції. Пункти забору води ув’язуються із загальним планом водорозподілу. Облік води, яка забирається з колекторно-дренажної мережі, ведеться за водомірними пристроями. Промивки мінералізованою водою слід проводити, оцінюючи конкретні умови і використовуючи показники, наведені в таблиці 11.

Слабомінералізована дренажна вода, яка містить 3…3,5 г/л солей, за промивним ефектом не поступається прісній воді. Промивний ефект дренажної води,