Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Створення умов для самовдосконалення, самореалізації кожної дитини Шляхом організації Дослідницько-пошукової діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
З перших миттєвостей життя малюк починає вбирати в себе інформацію про навколишній світ. А завдання дорослих, які його оточують, - створити відповідні умови для ефективного збагачення знань та власного досвіду дитини. Саме тому одним з актуальних завдань, що стоять перед педагогами, є вдосконалення роботи з дослідницько-пошукової діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі.
У програмах з дошкільного виховання завдання щодо пізнавальної діяльності, організації дослідно-пошукової роботи малюка чітко не виокремленні. Для вихователя часто залишається незрозумілою специфіка вирішення їх у контексті засвоєння дітьми програмового матеріалу.
Інколи, навіть якщо педагог докладає немало зусиль, вихованці не проявляють належного інтересу до навчання, в результаті знання у них бувають недостатньо міцні і стійкі.
Перша причина, очевидно, як писав Жан-Жак Руссо, криється в тому, що «ми не вміємо поставити себе на місце дітей, ми не входимо в їхні ідеї, а подаємо наші власні».
Другу причину розкриває К. Ушинський: «Якщо з боку педагога не дається дитині матеріал для власної розумової діяльності, настає найстрашніше, що може бути в навчанні - нудьга».
Доведено, що успіх залежить від рівня безкорисливої допитливості, від бажання пізнати нове, підґрунтя якого закладають у дошкільному віці.
Практикою підтверджено, що діти рідко залучаються до творчої роботи, часом позбавлені можливості самостійно вирішувати завдання, доступні для їхнього розуміння; частіше всього одержують знання в готовому вигляді, запам'ятовують їх і механічно відтворюють, думка малюка «дрімає». У подальшому діти інтелектуально пасивні, відчувають труднощі у навчанні. Усе заучують механічно, користуються підказкою. Тому гак важливо максимально активізувати пізнавальну діяльність.
Софія Русова радила «не вчити вихованця, не давати готові знання, хоча б і початкові, а більш усього збудити духовні сили, розворушити цікавість». Тут доцільно опиратися на природну дитячу допитливість. А вирішальну роль відіграє стимулююча праця вихователя, що організовує дослідно-пошукову діяльність.
Вести мову про це в дошкільному віці, звичайно, зарано. Однак, як пише Григорій Ващенко, «педагог, працюючи з дошкільниками, повинен добре продумати систему заходів, що мають підготувати дитину до елементарних форм шкільної дослідної роботи». Неабияку роль тут відіграють спостереження й досліди, що повинні носити ігровий характер і фіксуватися у формі ілюстративних робіт.
Народжуючись, дитина поступово пізнає світ як самостійно, так і з допомогою дорослих. На думку І. Підкасистого, є три компоненти пізнавальної діяльності:
−змістова сторона (дитина одержує знання, виражені в поняттях або образних сприйманнях та уявленнях);
−оперативна (дитина засвоює різноманітні дії, оперує набутими вміннями, навичками, прийомами);
−результативна (на основі одержаних знань у дитини виникають нові рішення, розвиваються здібності, прояви творчості).
Надзвичайно важливим є формування пізнавального інтересу. Головне завдання - створити оптимальні умови для прояву пізнавальної активності всіх дітей і кожного зокрема. Для цього потрібно виховувати пізнавальні інтереси й потреби; вчити оволодівати загальними способами дій при розв'язанні практичних або пізнавальних задач, поступово підводити дошкільників до самостійного їх знаходження.
Наприклад, ставлячи запитання, чим ми дихаємо, активізуємо процес пізнання, підводимо до усвідомлення, що люди дихають повітрям. Серією дослідів спонукаємо до висновків та узагальнень: повітря прозоре, безбарвне, невидиме, може бути теплим, холодним; воно є скрізь: у грудці землі, цеглині, воді, повітряній кульці та ін. У результаті такої роботи діти практично переконуються у важливості повітря для людини, у тому, як дорослі і малі повинні поводитись у довкіллі, щоб забезпечити його чистоту. Завдяки цьому формується бережне ставлення до навколишнього середовища.
Для розвитку в малюків активного сприймання предметів і явищ навколишнього світу, засвоєння навчального матеріалу потрібно практикувати:
1)спеціальні сенсорні пошукові завдання (наприклад: за допомогою яких цифр намальовано голову лева?);
2)порівняльний аналіз двох чи більше об'єктів на основі зіставлення їхніх сенсорних характеристик (просторових, функціональних, структурних та ін., наприклад: дві іграшкові машини - легковий автомобіль і молоковоз);
3)постановка питань, завдань, розв'язання проблемних ситуацій.
Так вихованці самостійно вчаться робити висновки, обґрунтовувати міркування, відповіді, а педагог створює умови для практичної перевірки їхніх знань.
Доброю ілюстрацією вищесказаного є організація дитячої діяльності, спрямованої на валеологічне виховання.
Наприклад, для формування переконання у важливості кожного органа малюкам пропонується серія проблемно-пошукових завдань.
1.Заплющіть очі. Що можна побачити?
2.Пострибайте і походіть на одній нозі. Чи можна довго стрибати, бігати, ходити на одній нозі?
3.Пограйте в м'яч, виготовіть витинанку, застеліть ліжко (виконайте будь-які дії, запропоновані педагогом) однією рукою. Чи зручно так працювати?
4.Затуліть вуха. Що ви чуєте?
Свою роботу з дітьми ми плануємо так, щоб сприяти формуванню в них уміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує, належно оцінювати життєві ситуації. Вважаємо, що набагато важливіше не просто передати дітям певні знання, сформувати відповідні навички, а й закласти в них основи особистості, вміння приймати самостійні рішення, сприяти моральному та фізичному розвитку.
Базова програма «Я у світі» диференціює близькі, проте відмінні поняття «творчість» та «самореалізація», «самовдосконалення», розширює коло застосування педагогами дослідницько-пошукової діяльності і націлює педагога на створення у ДНЗ умов, сприятливих для розвитку такої діяльності дошкільника, – розвивального середовища.
Серед значущих шляхів розвитку дослідницько-пошукової діяльності як здатності до творчості стоїть необхідність використання творчих завдань в усіх сферах життєдіяльності дитини.
Розвиток дослідницько-пошукової діяльності у дітей потребує висококваліфікованого вихователя,
Фото Капча