Створення умов для самовдосконалення, самореалізації кожної дитини Шляхом організації Дослідницько-пошукової діяльності

Тому у своїй роботі я спрямувала увагу на ознайомлення з теоретичними засадами розвитку дослідницько-пошукової діяльності, особливості використання творчих завдань у роботі з дітьми, впровадження деяких педагогічних технологій, які сприятимуть розвитку дітей.

Важливо так організувати діяльність дітей, щоб через дослідницьку діяль-ність, відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природни-ми об’єктами діти одночасно оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками. Останнє тісно пов’язано з практичними перетвореннями об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідницької діяльності. Завдяки такому пізнанню природи під керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, відбуваються їх різноплановий аналіз, порівняння, зіставлення тощо.

Дошкільник не може споглядати, він прагне активної взаємодії « з навколишнім середовищем. Безпосередній контакт дитини з предметами дає змогу пізнати ті властивості, якими вони різняться. А це, у свою чергу, породжує у дитини безліч питань. Отже, світ, , який ледь відкрив свої таємниці, пробуджує у маленької людини і допитливість, бажання пізнати більше.

Головними умовами для самовдосконалення, самореалізації кожної дитини шляхом організації дослідницько-пошукової діяльності роботи я вважаю:

−активізацію знання у процесі праці;

−користування «механізмом мислення»;

−формування вміння здійснювати елементарну прогностичну оцінку своїх майбутніх результатів;

−забезпечення можливості поглиблення і розширення уявлень про навколишній світ, оволодіння певними прийомами його дослідження;

−стимулювання експериментування, прояв фантазії;

−розвиток самостійності й ініціативи, прагнення до дослідницької діяльності;

−формування усвідомлення поетапного пошукового процесу, розуміння значущості усіх його компонентів (пояснення, дослід, висновок);

−розвиток і вдосконалення навичок і вмінь дитини в дослідницькій діяльності.

Усім відомо, що найбільший ефект у розвитку дітей досягається під час формування системних знань, творчості. Я обов’язково дотримуюсь у роботі головних принципів ТРВЗ:

1)системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів);

2)розв’язання суперечностей;

3)вміння віднайти необхідний в даній ситуації резерв.

У своїй групі я вирішила створити дослідницьку лабораторію «Маленькі дослідники». Тут ми з дітками ознайомлювалися з властивостями паперу, хутра, пластиліну, повітря, води, магніту.

Діти із задоволенням беруть участь у дослідах, які розвивають пам’ять, увагу, вчать логічно мислити.

Отже, організовуючи та плануючи роботу дослідницької діяльності з малюками, я можу визначити, що:

−у дітей поступово виявляється пізнавальний інтерес до експериментування;

−розвиваються всі аналізатори, чуттєвий досвід, нетрадиційне дивергентне мислення;

−з’являється вміння самостійно знаходити альтернативні шляхи пошуку інформації та визначення властивостей матеріалів;

−поширюються знання про взаємозалежність явищ живої та неживої природи.

Лабораторія «Маленькі дослідники» передбачає наступні заняття:

1. Чарівний папір

Завдання. Ознайомити дітей із властивостями паперу за допомогою різних методів. Вчити оперувати набутими знаннями.

Припущення: папір можна розірвати або розрізати.

Вихователь пропонує дітям 2-3 арапки паперу (звичайний, серветки, картои), звертає увагу на різну структуру та пропонує розірвати її,

Порівнюють, який напір легко рветься, а який треба різати ножицями.

Висновок: папір можна розірвати або розрізати ножицями та зробити аплікацію.

2. Барви гуаші

Завдання. Ознайомити дітей із властивостями гуашевої фарби, її особливостями. Вчити використовувати техніку розмальовування паперу за допомогою фарби.

Дослід №1

Гуашева фарба розчиняється у воді.

Приготувати склянку з водою та 2-3 кольори гуашевої фарби. Вихователь пензлем показує, що гуаш не фарбує, вона тверда. Що треба зробити? Пропонує капнути на фарбу водою. Що сталося з фарбою?

Висновок: гуашева фарба розчиняється, у воді.

Дослід №2

Гуашева фарба відбивається на аркуші паперу.

На складений навпіл аркуш білого паперу ставляться клякси гуашевої фарби. Папір складається, розгладжується долонькою та розгортається.

Висновок: гуашева фарба відбивається на чистому аркуші паперу.

3. Таємниці повітря

Завдання. Сформувати у дітей уявлення про повітря як природне середовище. Вчити дітей знаходити повітря в навколишньому.

Дослід №1: накачування кульки повітрям за допомогою насоса.

Дослід №2: теплове розширення повітря.

Пляшки з кульками почергово занурюються у ємності з гарячою водою та зі снігом.

До цього переліку входять також заняття «Вода-водиченька» (ознайомлення дітей з властивостями та агрегатними станами води), «Магнетизм» (виявлення з дітьми здатності магніту взаємодіяти тільки з металевими предметами), «Тоне – не тоне» (дослідити предмети, що тонуть та не тонуть, визначити матеріали, з яких вони зроблені), «Перша подорож в мікросвіт» (познайомити дітей з мікроскопом та лупою) та інші.

За умови доброї організації дослідно-пошукової роботи можна стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дошкільника. Усе залежить від вихователя, його вміння ставити перед дітьми навчальні проблемно-пошукові завдання, від того, як він, використовуючи досвід і знання вихованця про навколишній світ, зуміє допомогти йому, розвиватиме розумову активність, допитливість.

Поряд з емоційною чутливістю та сенсорними здібностями у процесі дослідницько-пошукової діяльності формується й художнє мислення. Дитина не просто сприймає художні образи, порівнює їх між собою, а й співвідносить з реальним життям, робить перші узагальнення. Тому я у своїй роботі стараюся заохочувати дітей до експериментування, пошуку нестандартних рішень, створення власних художніх образів. А це все сприяє розвитку креативності.

Загальновизнано, що розвиток дитини відбувається у процесі її навчально-пізнавальної діяльності. У психолого-педагогічній літературі остання визначається як така, що має пізнавальну мотивацію, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок. Вона включає вміння вчитися, приймати навчальні задачі і завдання, обдумувати способи їх розв'язання та застосування.

Дітям дається багато знань, понять, від яких вони швидко втомлюються, не можуть спокійно висидіти. В результаті маємо недостатній рівень свідомого та глибокого засвоєння пропонованого педагогом на уроці, занятті чи іншій формі навчально-виховної роботи.

Отже, в умовах постійно зростаючого обсягу інформації, навчального матеріалу, що його повинна засвоїти дитина, виникає нагальна потреба шукати шляхи ефективного навчання і виховання, приховані резерви розумової активності, підвищення самостійності у пізнанні навколишнього світу, методи і прийоми більш якісного засвоєння дітьми знань, умінь і навичок у різних видах діяльності. Такими оптимальними шляхами, на наш погляд, є декілька:

−коли у процесі педагогічної взаємодії в різних видах діяльності, зокрема, на різних етапах уроку (заняття) підбираються доцільні методи і прийоми, спрямовані на активне сприймання навчального завдання і реалізацію дидактичної мети. При цьому нова інформація неодмінно інтегрується з попередніми знаннями і досвідом дитини;

−коли дидактична мета і завдання реалізуються у вигляді інтегративних знань;

−коли одна і та сама тема розгортається і пропонується дітям на основі між предметних зв'язків.

Проблема активізації дослідницько-пошукової діяльності полягає не в тому, щоб ще глибше занурити дітей у той чи інший конкретний програмовий матеріал. Суть у тому, щоб у межах однієї теми виявити та встановити зв'язки між різними предметами і явищами, об'єднати навчальний матеріал і навчальні предмети, підпорядковуючи все це єдиній універсальній логіці. Так, наприклад, при ознайомленні з навколишнім світом дітей дошкільною віку предмет чи явище що розглядаються, мають характеризуватися шляхом пошуково-дослідницької та експериментальної роботи, методом синтезу і аналізу, цілісно, різнобічно.

Необхідними засадами, дотримання яких забезпечує реалізацію пізнавальної та розвивальної функцій дослідницько-пошукових заходів на різних етапах взаємодії педагога з дитиною є:

−введення дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх подачі;

−створення умов для використання на уроці чи іншому навчально-виховному заході наукової інформації, здобутої поза дошкільним закладом і школою;

−передбачення певних інтелектуальних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом;

−активізація пізнавальної діяльності з використанням проблемно-пошукових методів.

Всебічний розгляд проблемного питання дає можливість стверджувати, що комплексне використання дитячої дослідницько-пошукової діяльності у різних сферах життєдіяльності сприяє реалізації потреб вихованців і у нових знаннях, і у нових враженнях, і, насамперед, у самоствердженні, самовдосконаленні та самореалізації.

 

 

1.Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі».- К.: Видав-во «Світоч», 2008. - 430 с.

2.Загальнотеоретичні основи природничо-математичної освіти дітей дошкільного віку: навч. посіб. / А. В. Сазонова. - К.: Слово, 2010. - 244 с.

3.Капніст Н. А. Вплив дослідів на пізнавальну діяльність дошкільників // ДНЗ. – 2009. – № 9. – С. 89-93.

4.Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. – 2-е вид., доп. – Харків: ОВС, 2000. – 164 с.

5.Суржанська В. А. Розвиваємо творчі здібності. – Х.: Основа, 2007. – 112 с.

6.Сучасні технології в дошкільній освіті України // Матеріали науково-мето-дичного семінару. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – С. 66-71.

7.Теоретичні основи формування пізнавальних інтересів у дітей дошкільного віку // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наукових праць Волинського державного педагогічного університету ім. Л. Українки. – Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2002. – Вип. 2. – С. 19-25.

8.Швайка Л. А., Молодушкіна І. В. Експериментальна діяльність у ДНЗ. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 192 с.

9.Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навчальний посібник. – К.: Вища школа., 1993. – 255 с.