Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стиль педагогічного спілкування, його види

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. СТИЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ВИДИ
 
Під стилем спілкування ми розуміємо індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога й що навчаються. У стилі спілкування знаходять вираження:
• особливості комунікативних можливостей учителя;
• сформований характер взаємин педагога й вихованців;
• творча індивідуальність педагога;
• особливості учнівського колективу. Причому необхідно підкреслити, що стиль спілкування педагога з дітьми – категорія соціально й морально насичена. Вона втілює в собі соціально-етичні установки суспільства й вихователя як його представника. Сьогодні виділяють багато стилів педагогічного спілкування, але зупинимося на основних з них.
Авторитарний. При авторитарному стилі характерна тенденція на тверде управління й всеосяжний контроль виражається в тому, що викладач значно частіше своїх колег застосовує до наказовий тон, робить різкі зауваження. Впадає в око надмір нетактовних випадів на адресу одних членів групи й неаргументоване вихваляння інших. Авторитарний викладач не тільки визначає загальні цілі роботи, але й вказує способи виконання завдання, жорстко визначає, хто з ким буде працювати і т. д. Завдання й способи його виконання даються викладачем поетапно. Характерно, що такий підхід знижує мотивацію діяльності, оскільки людина не знає, яка мета виконуваної нею роботи в цілому, яка функція даного етапу й що чекає попереду. Варто також відзначити, що в соціально-перцептивному відношенні, як і у плані міжособистісних установок, поетапна регламентація діяльності і її строгий контроль свідчать про недовіру викладача до можливостей учнів. У його очах учні характеризуються низьким рівнем відповідальності й заслуговують найжорсткішого контролю. При цьому будь-яка ініціатива розглядається авторитарним викладачем як прояв небажаного самовілля.
При автократичному стилі керівництва вчитель здійснює одноособове управління колективом, без опори на актив класу. Учням не дозволяють висловлювати свої погляди, критичні зауваження, проявляти ініціативу, тим більше претендувати на вирішення питань, які їх стосуються. Учитель послідовно пред'являє до учнів вимоги й здійснює твердий контроль за їх виконанням. Авторитарному стилю керівництва властиві основні риси автократичного. Однак при цьому учнем дозволяють брати участь в обговоренні питань, які їх стосуються. Однак рішення, в остаточному підсумку, завжди приймає вчитель у відповідності зі своїми установками.
Попустительский. Головною особливістю попустительского стилю спілкування є самоусунення керівника від учбово-виробничого процесу, зняття із себе відповідальності за все, що відбувається. Попустительский стиль є найгіршим. Результати його апробації – найменший обсяг виконаної роботи і її найгірша якість. Важливо відзначити, що учні не бувають задоволені роботою в подібній групі, хоча на них і не лежить ніякої відповідальності, а робота скоріше нагадує безвідповідальну гру. При попустительскому стилі спілкування вчитель прагне якнайменше втручатися в життєдіяльність учнів, усувається від керівництва ними, обмежуючись формальним виконанням обов'язків.
Демократичний. Що стосується демократичного стилю, то тут у першу чергу оцінюються факти, а не особистість. При цьому головною особливістю демократичного стилю є те, що група бере активну участь в обговоренні всього ходу майбутньої роботи і її організації. У результаті в учнів розвивається впевненість у собі, стимулюється самоврядування. Паралельно збільшенню ініціативи зростають товариськість і довіра в особистих взаєминах. Якщо при авторитарному стилі між членами групи панує ворожнеча, особливо помітна на фоні покірності керівникові й навіть запобігання перед ним, то при демократичному спілкуванні учні не тільки виявляють цікавість до роботи, виявляючи позитивну внутрішню мотивацію, але зближуються між собою в особистісному відношенні. При демократичному стилі спілкування вчитель опирається на колектив, стимулює самостійність учнів. В організації діяльності колективу вчитель намагається зайняти позицію «першого серед рівних». Учитель проявляє певну терпимість до критичних зауважень учнів, вникає в їх особисті справи й проблеми. Учні обговорюють проблеми колективного життя і роблять вибір, але остаточне рішення формулює вчитель.
Спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю. В основі цього стилю – єдність високого професіоналізму педагога і його етичних установок. Адже захопленість спільним з учнями творчим пошуком – результат не тільки комунікативної діяльності вчителі, але більшою мірою його відношення до педагогічної діяльності в цілому. Такий стиль спілкування відрізняв діяльність В. А. Сухомлинского. Цей стиль спілкування можна розглядати як передумову успішної спільної навчально-виховної діяльності. Захопленість спільною справою – джерело дружності й одночасно дружність, помножена на зацікавленість роботою, що породжує спільний захоплений пошук.
Підкреслюючи плодотворність такого стилю взаємин педагога й вихованців і його стимулюючий характер, який викликає до життя вищу форму педагогічного спілкування – на основі захопленості спільною творчою діяльністю, необхідно відзначити, що дружність, як і будь-який емоційний настрій і педагогічна установка в процесі спілкування, повинна мати міру.
Найчастіше молоді педагоги перетворюють дружність у панібратські відносини з учнями, а це негативно позначається на всьому ході навчально-виховного процесу (нерідко на такий шлях вчителя штовхає острах конфлікту з дітьми, ускладнення взаємин). Дружність повинна бути педагогічно доцільною, не суперечити загальній системі взаємин педагога з дітьми.
Спілкування-дистанція. Цей стиль спілкування використовують як досвідчені педагоги, так і початківці. Суть його в тому, що в системі взаємин педагога й учнів обмежуючим фактором виступає дистанція. Але й тут потрібно знати міру. Гіпертрофування дистанції веде до формалізації всієї системи соціально-психологічної взаємодії вчителя й учнів і не сприяє створенню творчої атмосфери. Дистанція повинна існувати в системі взаємин вчителя й дітей, вона необхідна. Але вона повинна випливати із загальної логіки відносин учня й педагога,
Фото Капча