Сучасна модель державної молодіжної політики в Україні

1. На той час уже була напрацьована певна нормативна база регіональної державної молодіжної політики (програми, першочергові заходи, положення тощо).

2. На обласному рівні для здійснення молодіжної політики був достатній кадровий потенціал.

3. На рівні області відрив керівництва від широких верств населення, ступінь нерозуміння їхніх проблем ще не стали надто великими. Обласне керівництво швидше, ніж керівники центральних органів влади, відчуло необхідність організації роботи з молоддю по-новому.

4. На обласному рівні вистачало повноважень органів державної влади і управління, що дозволило проявити достатню гнучкість і оперативність щодо впровадження нових підходів у роботі з молоддю – більшу порівняно з центральними органами влади. Неповороткість бюрократичної машини не стала в цьому плані вирішальною.

Водночас, процес започаткування нової державної молодіжної політики на рівні міст, районів дещо стримувався значно меншим кадровим потенціалом і більш обмеженою компетенцією органів державної влади, хоча вони й виявляли більшу оперативність у роботі і гостріше відчували вимоги часу.

 

 

Державна молодіжна політика – це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

Державна політика України є пріоритетним напрямком діяльності держави і здійснюється в інтересах молоді, нашого суспільства та української держави загалом.

Основоположні принципи державної молодіжної політики: по-перше, повага до поглядів молоді та її переконань, залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема. По-друге, правовий та соціальний захист молодих громадян з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку. По-третє, сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Згідно з Декларацією «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» (№2859-XII, від 15 грудня 1992 року), державна молодіжна політика в Україні є «пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється: в інтересах молодої людини, суспільства, держави; з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді».

Головними завданнями державної молодіжної політики, за Декларацією, є «вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян; допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив; залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України».

Головна мета державної молодіжної політики – створення сприятливих економічних, соціальних, політичних, інших умов, правових гарантій для гуманізації способу життя молодого покоління, ефективної його соціалізації та розвитку як в інтересах окремої особистості, так і регіональних інтересів, узгоджених у молодіжних питаннях з інтересами суспільства в цілому. Досягнення цієї мети вимагає вирішення головних завдань, що ставляться у всіх секторах державної молодіжної політики. Ними мають бути: вивчення становища молоді, реальне гарантування на місцях дії законодавства щодо молоді, створення необхідних умов для соціального становлення і розвитку молодої людини безпосередньо за місцем проживання та діяльності, підвищення суспільної активності молоді, допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, надання державою кожній молодій людині соціальних послуг у всіх сферах життєдіяльності, виховання молодого покоління, узгодження загальнонаціональних інтересів з регіональними, забезпечення механізмів реалізації державної молодіжної політики.

Діяльність держави щодо вирішення цих та інших завдань має ґрунтуватися на основних принципах, що визначені Декларацією, а також на положеннях щодо укріплення міжпоколінних зв’язків на основі засвоєння передових ідей і цінностей світової цивілізації та місцевих традицій, звичаїв; поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів в оптимізації соціальних процесів, що відбуваються у молодіжному середовищі; узгодження і поєднання інтересів молоді та інших груп і верств населення.

Молоді люди – більше не пасивні споживачі соціальних цінностей, послуг, які надаються державою, товарів масового попиту і політичних привілеїв. Наш час довів, що понад 11 млн. українців з молодої когорти – це величезне надбання, але і величезні проблеми, які потребують як різних підходів на рівні політики, так і комплексних рішень.

Головними напрямами державної молодіжної політики Україні є:

розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;

забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;

створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні відтворенні навколишнього природного середовища; – формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;

охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які забезпечували здоровий генофонд народу України.

Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається