Сучасна модель державної молодіжної політики в Україні

структура економіки і фінансово-економічне становище регіону.

3. Організаційні та фінансові чинники:

створення та діяльність органів державної влади з реалізації державної молодіжної політики;

суб’єктивний фактор: увага до проблем молоді керівництва регіонів;

кадри;

створення молодіжної інфраструктури;

фінансове та матеріальне забезпечення регіональної державної молодіжної політики.

4. Активність молоді:

участь у діяльності молодіжних організацій;

участь у здійсненні молодіжної політики громадськими об’єднаннями та політичними партіями.

5. Розвиток системи інформування молоді.

6. Наукове забезпечення регіональної державної молодіжної політики.

Окрім цього, механізм реалізації державної регіональної молодіжної політики мав би формуватися, виходячи з кількох принципово важливих положень.

Механізм реалізації державної молодіжної політики повинен враховувати як загальнодержавні, національні інтереси, так і інтереси розвитку регіону з його специфічними природно-географічними, соціально-економічними, демографічними характеристиками, історичними особливостями, тобто втілювати в реальність одне з найважливіших завдань регіональної державної молодіжної політики: узгодження загальнонаціональних інтересів з регіональними, територіальними, колективними й особистими інтересами молодих людей, узгоджувати інтереси всього населення України та молоді конкретної місцевості.

Залежно від специфіки умов у певний період часу в конкретній області, конкретному місті, районі, селі робиться акцент чи на загальнонаціональних, державних програмах, законодавчих актах, нормативних документах, чи вводятся додаткові нормативні документи, місцеві програми, заходи, що не суперечать загальнодержавним і є важливими (уточнюючими, доповнюючими) для цієї місцевості. Також залежно від демографічної структури і характеристик самої групи молоді можна акцентувати увагу у вирішенні молодіжних проблем чи на соціальному захисті (у структурі населення домінують діти, підлітки), чи на створенні сприятливих умов для ефективної трудової діяльності.

Механізм реалізації державної молодіжної політики має враховувати її структурованість.

Механізм реалізації державної молодіжної політики повинен враховувати визначені пріоритети в її здійсненні, а також мати запас міцності для вирішення завдань на інших напрямах, можливо навіть не характерних для певної місцевості, але важливих для вузької групи молоді чи окремої молодої людини.

Таким чином, пропонуючи модель державної молодіжної політики на регіональному рівні з урахуванням чинників, що впливають на ефективність її провадження, автор вважає за можливе запропонувати узагальнений механізм її реалізації, який включає такі елементи:

1. Сукупність законодавчих та нормативних актів на рівні держави, які регламентують державну молодіжну політику, визначають місце і роль регіональної державної молодіжної політики, а також нормативних документів, програм регіонального рівня стосовно вирішення молодіжних проблем;

2. Вертикаль у структурі органів державної виконавчої влади з підпорядкованих органів, які безпосередньо відповідають за державну молодіжну політику на всіх рівнях.

3. Необхідні структури, відповідальні за роботу з молоддю, в галузевих органах державного управління регіонального рівня, причетних до вирішення проблем молоді.

4. Розвинена молодіжна інфраструктура (загальнодержавні заклади й установи з філіалами, регіональні з філіалами).

5. Молодіжні громадські організації та об’єднаня (всеукраїнські, місцеві зі своїми осередками та відділеннями) ;

6. Розвинутий механізм фінансування регіональної державної молодіжної політики через:

фінансування з державного бюджету;

безпосереднє фінансування органами державної влади на місцях;

залучення позабюджетних коштів;

фінансування через молодіжні фонди;

стимулювання здійснення державної молодіжної політики через дотації, субсидії, проведення конкурсів програм.

Передбачається, що такий механізм буде досить ефективним за наявності системи організаційних заходів, що приводили б його в дію. Стосовно механізму здійснення регіональної державної молодіжної політики ними, вочевидь, є:

вивчення становища молоді та прогнозування розвитку тенденцій у молодіжному середовищі;

визначення цілей та пріоритетів здійснення регіональної державної молодіжної політики;

планування відповідних заходів;

повноцінне функціонування системи підготовки та перепідготовки кадрів для роботи з молоддю;

залучення керівників регіонів (областей, міст, районів, селищ, сіл) закладів і підприємств до безпосередньої участі в реалізації державної молодіжної політики, до діалогу з молоддю;

створення системи контролю та періодичної звітності (слухань) про хід реалізації державної молодіжної політики на регіональному рівні;

створення ефективної системи інформування молоді;

лобіювання процесу вирішення молодіжних проблем в органах державної влади на всіх рівнях.

Своєрідним двигуном механізму реалізації регіональної державної молодіжної політики є органи державної влади, безпосередньо відповідальні за її здійснення. Вивчення практики їх становлення та діяльності дає можливість зробити деякі узагальнення щодо їх розвитку і перспектив.

На думку автора, в Україні в майбутньому логічно було б створити мережу державних органів у справах молоді, не об’єднаних з іншими галузевими виконавчими органами державної влади, та у відповідності до адміністративно-територіального устрою країни. До цієї системи доцільно залучити молодіжні структури в державних закладах, установах, на підприємствах тощо. Штат і структуру органів з питань роботи з молоддю доцільно співвідносити з кількістю та соціальним складом молоді, яка проживає в конкретній місцевості. Діяльність цих органів мала б провадитися з огляду на подвійну підпорядкованість управлінь (комітетів, відділів) у справах молоді своєму виконавчому органові та вищестоящому органові управління. Управління (комітет, відділ) у справах молоді має створюватись у структурі відповідної місцевої держадміністарації чи виконкому. У цьому випадку такий орган діє під прямим керівництвом виконкому (держадміністрації), має необхідні права, делеговані йому рішенням держадміністрації чи виконкомом. Зокрема, має право направляти роботу підрозділів виконкому та нижчестоящих виконкомів, державних та інших підприємств, установ, організацій у сфері молодіжної політики й контролювати виконання ними законів та законодавчих актів, рішень ради