Сучасні підходи до організації науково-методичної роботи з іноземних мов. Методичний діалог

Форми самоосвіти педагога – це:

- поглиблена підготовка до уроків;

- виконання докурсових та міжкурсових завдань;

- заняття на очно-заочних курсах;

- виступи на семінарах з доповідями;

- систематична робота з пресою.

Педагог завжди Майстер, якщо прагне пізнання, постійного вдосконалення. Шлях до професіоналізму лежить через пізнання, через вміння думати й вирішувати. Який же зв’язок існує між учителем і районним методичним кабінетом, між молодими вчителями та районним методичним об’єднанням, між творчою групою і шкільними методичними об’єднаннями? Його можна назвати «відправним пунктом», завдяки якому кожен педагог вирішує, чи варто підтримувати зв’язок із сучасністю у процесі навчання іноземної мови. Важливо, щоб засідання РМО не були монотонною й нецікавою повинністю, а стали місцем спілкування, де вчитель разом з колегами вирішує професійні проблеми, обирає шляхи самовдосконалення. Під час підготовки й проведення засідань РМО слід використовувати нові технології: засідання з елементами тренінгу, засідання «круглий стіл», педагогічний аукціон, методична панорама, засідання-ділова гра, педагогічна дискусія, фестиваль. Такий підхід об’єднує вчителів, адміністрацію школи та методистів РМК, створює умови для підвищення педагогічної майстерності, сприяє пошуку ефективних форм роботи з дітьми. Питання, які виносяться на засідання, повинні бути цікавими для всіх; до підготовки засідань варто залучати якомога більше учасників, обов’язково членів творчої групи, які вирішували б перспективні завдання.

Методична робота в школі – це складний комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації, професійної майстерності вчителів, на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогів, на підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу з іноземних мов. Основними напрямами діяльності шкільного методичного об’єднання вчителів іноземних мов є:

- робота вчителів з реалізації методичної теми школи;

- експертиза програм, тематичного планування, екзаменаційного матеріалу;

- форми проведення та результати атестації вчителів, їх творчі звіти;

- рівень педагогічної майстерності вчителя та його роль у досягненні кінцевих результатів педагогічної діяльності.

План роботи МО вчителів іноземних мов складається на навчальний рік з метою реалізації завдань, які покладені на МО, а також завдань, визначених річним планом роботи. План розглядається на засіданнях МО і подається дирекції на затвердження. Він орієнтовно складається з таких розділів:

1) вступ;

2) підвищення фахового й методичного рівня членів МО;

3) графік і тематика засідань.

Рекомендована тематика засідань МО вчителів іноземної мови:

- використання різних форм ігрової діяльності на початковому етапі навчання іноземної мови;

- організація комунікативного навчання на уроках іноземної мови;

- розвиток навичок діалогічного мовлення на уроках іноземної мови;

- організація уроку згідно з комунікативно орієнтованим підходом;

- психологічні аспекти оптимізації навчання іноземної мови в школі;

- зв’язок говоріння з іншими видами мовленнєвої діяльності;

- навчання аудіювання і форми контролю прослуханого;

- диференційований підхід до організації навчання іноземної мови;

- розвиток умінь монологічного мовлення в рамках комунікативного підходу;

- організація позакласної роботи з іноземної мови.

Структура методичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодіючі елементи, що відповідають цілям і завданням навчального закладу та втілюються у різних формах, методах і засобах. Це – майстер-класи і консультпункти, творчі групи й школи молодого педагога, семінари й наставництво, методичні мости й методичні ринги, методичний тиждень та методичний фестиваль, науково-практичні конференції.

Однією із форм підвищення майстерності вчителя є робота з реалізації науково-методичної теми. Однак ця робота повинна бути структурована та підпорядкована. З методичною темою району має бути пов’язана тема школи, далі тема МО та тема, над якою працює вчитель. При цьому слід враховувати алгоритм роботи педколективу з реалізації науково-методичної теми:

- вибір науково-методичної теми;

- аналіз проблеми в психолого-педагогічній літературі;

- складання плану науково-методичної роботи;

- пошукова діяльність педагогів щодо вирішення колективних завдань;

- систематичне накопичення матеріалу;

- аналіз та узагальнення результатів пошукової діяльності, формування перспективного педагогічного досвіду з обраної теми;

- упровадження в практику роботи педагогів школи досвіду реалізації нових педагогічних ідей, концепцій та рекомендацій.

Результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, що спрямований на виконання актуальних завдань навчання іноземним мовам, є передовим педагогічним досвідом. Етапами впровадження передового педагогічного досвіду є:

І етап – визначення, обґрунтування й популяризація проблеми впровадження, над якою працює педагогічний колектив, інформування вчителів про сучасні досягнення науки та носіїв передового досвіду.

ІІ етап – створення творчої групи вчителів з метою конструювання, створення, впровадження передового педагогічного досвіду відомого в регіоні або науково-методичної теми.

ІІІ етап – втілення або впровадження в навчальний процес передового педагогічного досвіду через систему методичної роботи, використовуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи.

Технологія впровадження передового педагогічного досвіду має таку структуру:

- ознайомлення вчителів з передовим досвідом, роз’яснення його переваг порівняно з традиційними методами роботи;

- створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, демонстрація прийомів роботи на практиці;

- оволодіння вчителями новими вміннями та навичками;

- внутрішкільний контроль за впровадженням у навчальну практику інноваційних методів і прийомів роботи;

- моральне та матеріальне заохочення носіїв передового педагогічного досвіду.

Школа передового педагогічного досвіду – це одна із форм роботи з підвищення кваліфікації вчителів, форма поширення та впровадження ППД, а також його формування й удосконалення. У школах ППД застосовують різноманітні форми роботи із слухачами:

- відвідування слухачами уроків та позакласних заходів, які проводить керівник школи ППД з метою вивчення його досвіду;

- практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів, виготовлення наочних посібників;

- лекції та семінарські заняття;

- консультації;

- співбесіди;

- відвідування керівником школи ППД уроків та позакласних заходів, які проводять слухачі школи, з наступним їх обговоренням;

- самостійне опрацювання літератури, застосування у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів, форм роботи.

Методичне керівництво школами ППД здійснюють методичні кабінети. Як свідчить практика, використання сучасних форм і методів методичної роботи дозволяє ефективно формувати у вчителів іноземної мови готовність до якісної професійної діяльності, яка спрямована на:

- поглиблення у вчителів знань теорії та методики навчання іноземних мов;

- визначення шляхів ефективного використання різноманітних видів навчальної діяльності у процесі формування комунікативної компетенції учнів;

- розвиток уміння ефективно організовувати навчальний процес з іноземної мови;

- формування рекомендацій щодо раціональної підготовки до уроку як основної форми навчального процесу;

- поглиблення знань у сфері сучасних технологій;

- здійснення контролю рівня навченості учнів відповідно до мети, завдань та етапу навчання;

- розвиток уміння добирати дидактично та методично доцільні засоби з метою ефективного досягнення мети уроку;

- розширення знань про форми і види позаурочної діяльності учнів з іноземної мови;

- навчання вчителів творчого аналізу чинних підручників з іноземної мови як основних засобів навчання;

- ознайомлення вчителів із сучасними тенденціями розвитку шкільної іншомовної освіти;

- формування готовності до постійного професійного самовдосконалення.