Сучасні підходи до застосування засобів фізичної реабілітації при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта

Реабілітація буде малоефективною, якщо не дотримуватись декількох основних принципів:

Ранній початок реабілітаційних заходів.

Безперервність реабілітаційних заходів і їх постійна черговість.

Комплексність реабілітаційних заходів.

Індивідуальність реабілітаційних заходів (індивідуальний підхід до кожного хворого з урахуванням його стану).

При лікуванні остеохондрозу хребта потрібно дотримуватись таких основних принципів (за Я. Ю. Попелянським, 1986).

Перший принцип – необхідність виключення несприятливих статично-динамічних навантажень на хребет.

Другий принцип – необхідність впливу фізичних навантажень, які стимулюють активність м'язів хребта.

Третій принцип – фазовість і комплексність лікування, необхідність впливу не тільки на ділянку хребта, але і на позахребцеві патологічні вогнища. Цей принцип відповідає положенням про цілісність організму. Важливо досягти не просто позитивного результату, а сприятливого виходу з патологічного процесу.

Четвертий принцип – зменшення больових відчуттів.

П’ятий принцип – щадний характер лікувального впливу. [3; 4; 5].

Лікувальна фізична культура

ЛФК займає особливе місце в реабілітації остеохондрозу хребта. Це пов’язано перш за все з тим, що вона допомагає не тільки зміцнюванню м’язів, покращанню крово- та лімфообігу, але і виробленню компенсаторно-адаптуючих механізмів, спрямованих на відновлення фізіологічної рівноваги в хребцевому сегменті. Такий ефект дії ЛФК дозволяє віднести її до патогенетично обумовлених методів лікування остеохондрозу хребта. Як і інші реабілітаційні заходи вона повинна проводитися з врахуванням стадії захворювання, синдромів, що розвиваються, рівня ураження в 3 режимах: щадному, лікувально-тренувальному, тренувальному. Проведення ЛФК в перших двох режимах забезпечує розтягування, мобілізацію хребта, розслаблення м’язів, третій – стабілізацію хребта.

При проведенні занять лікувальної гімнастики при локалізації остеохондрозу у шийному відділі хребта необхідно дотримуватися таких методичних принципів:

- при патологічній рухливості хребцевих сегментів заняття слід проводити у фіксуючому шийний відділ ватно-марлевому комірці типу Шанца;

- протипоказані активні рухи у шийному відділі хребта в гострий і підгострий періоди, оскільки вони можуть призвести до звуження міжхребцевих отворів і компресії нервових та судинних утворень; їх призначають на заключному періоді хвороби і виконують у повільному темпі, без посилювання та напруження;

- усі вправи слід чергувати з вправами на розслаблення;

- з перших процедур вводять вправи для зміцнення м’язів шиї у вигляді 5-7-секундного опору згинанню голови, повороту, утримання її в положенні лежачи на спині, животі, боці;

- для подолання наслідків больового синдрому, що зменшували екскурсію грудної клітки, слід включити дихальні вправи;

- не допускати підсилення больових відчуттів під час виконання фізичних вправ.

Основними задачами ЛФК при грудному остеохондрозі є: попередження збільшення грудного кіфозу шляхом включення вправ на прогинання в грудному відділі хребта, зміцнення м’язів спини, верхньоплечового поясу і м’язів черевного пресу. Часто больовий синдром, а також збільшений грудний кіфоз, призводять до зниження дихальної екскурсії грудної клітки, зменшення рухливості діафрагми. Збільшення кількості дихальних вправ є методичною особливістю занять ЛФК для хворих з грудним остеохондрозом (дихальні вправи покращують вентиляцію легень і насичення крові киснем, нормалізують кровообіг і обмін речовин, покращують працездатність) [2; 4; 5; 8].

Лікувальний масаж

Лікувальний масаж використовують у лікарняний і післялікарняний періоди реабілітації при остеохондрозі хребта. Його лікувальна дія проявляється, в основному, за рахунок нервово-рефлекторного і механічного механізмів. Масаж позитивно впливає на функції ЦНС, покращує настрій і самопочуття хворого. Він зменшує больові відчуття, перешкоджає іррадіації болю з хворих ділянок, рефлекторно вирівнює тонус м’язів, що знижується внаслідок захворювання. Масаж запобігає виникненню атрофії м’язів, розтягує їх і підвищує скорочувальну здатність. Масаж поліпшує кровопостачання хребта, активізує окисно-водний і обмінний процеси. Це сприяє розсмоктуванню запальної рідини, ліквідації набряків, застійних явищ, підсиленню процесів регенерації, гальмує розвиток дегенеративних процесів у хрящах і суглобовій сумці, зв’язковому апараті суглобів, підтримує і відновлює їх функції.

Завдання масажу при остеохондрозі хребта:

- викликати глибоку гіперемію, покращити крово- і лімфообіг, надати обезболюючу і розсмоктувальну дію, допомогти швидкому відновленню функції хребта.

Тривалість масажу 10-15-20 хв. Курс 15-20 процедур. Протягом року призначають 2-3 курси[2; 3; 6].

Фізіотерапія і інші засоби реабілітації

Фізіотерапію застосовують на всіх етапах реабілітації при остеохондрозі хребта. Основними механізмами лікувальної дії фізичних методів є нервово-рефлекторний і гуморальний. Фізіотерапія активізує загальний і місцевий кровообіг, поліпшує мікроциркуляцію у суглобо-хрящових тканинах, покращує окисно-відновлювальні і трофічні процеси у хребцях, ліквідує набряки, зменшує деструктивні явища в сегментах, сприяє збереженню їх функції. Фізотерапевтичні методи знижують активність патологічного процесу, гальмують його розвиток, зменшують запальні явища у сегментах, сприяють більш тривалій ремісії. Фізіотерапію при остеохондрозі призначають для поліпшення мікроциркуляції і трофічних регенеративних процесів, розвитку глибокої активної гіперемії, гальмування розвитку дегенеративно-дистрофічних змін, усунення рефлекторного м’язового спазму і зміцнення ослаблених м’язів; підвищення загального тонусу, загартування організму.

Застосовують УФО, діадинамотерапію, індуктотерапію, ультразвук, електростимуляцію, грязьові, парафіново-озокеритні аплікації, ванни радонові, скипидарні, соляно-хвойні, сульфідні, душ дощовий, кліматолікування.

Витяжку можна провести ручним способом протягом 1-3 днів. А також можна проводити витяжку петлею Гліссена на похилій площині з вантажем [1; 4; 9].

Крім вище згаданих методів фізичної реабілітації при лікуванні остеохондрозу хребта в комплексі використовують ще дієтотерапію, мануальну терапію. Су-Джок терапії, Цигун-терапії, Йога-терапії, плавання, гідрокінезотерапію, грязетерапію, кліматолікування та ін.

А також використовували рефлексотерапію, аурікулотерапію. При остеохондрозі хребта використовують як