Сучасні підходи до застосування засобів фізичної реабілітації при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта

Що стосується голкорефлексотерапії, то при акупунктурі підбір точок проводиться з урахуванням основного неврологічного синдрому та супутньої патології. Таким чином, застосування рефлексотерапії дає змогу блокувати патологічну больову імпульсацію, нормалізувати м’язево-тонічні, вегето-судинні зрушення. Ефективно лікуються рефлекторні синдроми остеохондрозу хребта [2; 3; 7].

Організація досліджень.

Під спостереженням знаходилось 40 пацієнтів віком від 30 до 60 років, які проходили обстеження і лікування в умовах медико-реабілітаційного центру “Дім здоров’я” м. Рівного та проходили курс реабілітаційної програми в кабінетах голкорефлексотерапії, мануальної терапії, лікувального масажу, лікувальної фізичної культури, фізіо- та біорезонансної терапії

В ході дослідження нами було створено дві групи по 20 чоловік: контрольну та експериментальну. В обох групах у залежності від віку, характеру, локалізації і стадії захворювання, інтенсивності больового синдрому, активності процесу, симптоматики, супутніх захворювань хворі пройшли курс фізичної реабілітації, в який входили такі процедури -мануальна терапія (індивідуальний підхід), лікувальний масаж, ЛФК, фізіотерапія. А в експериментальній групі додатково застосовувались голкорефлексотерапія, його-терапія, та вправи на дошці Євмінова.

Усім хворим проведено загально клінічне та спеціалізоване обстеження, комп’ютерна діагностика, в якій було показано вогнища в хребті максимального, середнього і незначного навантаження, і поставлено діагноз остеохондроз того чи іншого відділу хребта. При наявності гострого запального процесу хворим було проведено гомеопатичне лікування по рефлекторним точкам з метою зниження больового синдрому. Кожному хворому в залежності від характеру і протікання захворювання, локалізації запального процесу, наявності ускладнень та супутніх захворювань індивідуально були призначено програму фізичної реабілітації.

Критеріями ефективності курсу фізичної реабілітації була ступінь вираженності больового синдрому і порушення фізіологічної функції хребта, комп’ютерна діагностика з локалізацією вогнищ в хребті і силою навантаження на хребці до і після проходження комплексу процедур, порівняння тривалості запального процесу із застосуванням методів фізичної реабілітації.

Методи дослідження.

В процесі дослідження ми застосовували такі методи:

1. Аналіз літературних джерел.

2. Ступінь вираженності больового синдрому

3. Комп’ютерна діагностика.

Результати досліджень.

Проводячи аналіз медичних карток амбулаторного прийому хворих, які брали участь у проведенні досліджень, журналів обліку масажних, фізіотерапевтичних процедур, лікувальної фізичної культури, голкорефлексо- та мануальної терапії, в медико-реабілітаційному центрі «Дім здоров'я» встановлено, що у хворих спостерігалось значне покращення загального стану, який в значній мірі асоціюється із зниженням запального процесу та відновлення фізіологічної функції хребта. Переносимість реабілітаційних процедур була доброю.

В залежності від вираженості загального процесу місця локалізації сутність захворювань кожний хворий пройшов курс масажу (10-12 сеансів) курс голкорефлексотерапії (10 сеансів), курс ЛФК (10-12 сеансів) з подальшим самостійним виконанням, отримали консультацію мануального терапевта і в залежності від ступеня і стадії захворювання проводилась корекція хребта з підбиранням спеціального поясу (2-5 сеансів), а також курс фізіотерапії (ДДТ, СМТ, магніто терапія, ультразвукова терапія, електрофорез з новокаїном), вибір процедур також підбирався індивідуально.

За результатами проведеного дослідження в контрольній групі виражений больовий синдром до проведення фізичної реабілітації був у 12 пацієнтів (60%), а після – у 8 (40%) ; в експериментальній групі до застосування засобів фізичної реабілітації було 13 пацієнтів (65%) з вираженим больовим синдромом, а після застосування – 4 пацієнти (20%). Тобто у контрольній групі відмічається покращення на 20%, а в експериментальній на 45%. Помірно виражений больовий синдром у контрольній групі відмічався у 8 чоловік (40%), а після фізичної реабілітації – у 6 чоловік (30%) ; в експериментальній групі помірно виражений больовий синдром був у 7 чоловік (35%), а вкінці дослідження лишився у 6 чоловік (30%). На початку дослідження у пацієнтів обох груп був присутній больовий синдром різного характеру, а вкінці дослідження відмічалося значне покращення в обох групах: в контрольній групі зникнення больового синдрому відмічалося у 6 чоловік (30%), а в експериментальній – у 10 чоловік (50%), що свідчить про високу ефективність запропонованої комплексної реабілітаційної програми.

Ефективність курсу фізичної реабілітації наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Ефективність курсу фізичної реабілітації

ГрупиЗаг.

к-стьПеріодиВиражений больовий синдромПомірно виражений больовий синдромВідсутність

больового синдрому

абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. % 

Контрольна20до Ф. Р. 126084000

після Ф. Р. 840630630

Експериментальна20до Ф. Р. 136573500

після Ф. Р. 4206301050

 

Отже, в результаті проведеного дослідження у пацієнтів з діагнозом остеохондроз шийно-гудного відділу хребта, програма фізичної реабілітації надала позитивного результату з відсутністю больового синдрому. А 45% хворих було запропоновано через 1 місяць пройти повторний курс реабілітації.

До та після проходження лікування та курсу фізичної реабілітації в медико-реабілітаційному центрі “Дім здоров’я” хворим з діагнозом остеохондроз шийно-грудного відділу хребта було проведено комп’ютерну діагностику, де діагностувалися локалізація вогнища в хребті і сила навантаження на кожен хребець.

Порівняльний аналіз комп’ютерної діагностики на прикладі пацієнта Лисецького Н. А. з діагнозом остеохондроз шийно-грудного відділу хребта до і після проведення фізичної реабілітації, наведений в таблиці 2.

 

Таблиця 2

Аналіз комп’ютерної діагностики хребта до і після фізичної реабілітації

Локалізація вогнищ ураження в хребті при остеохондрозіСила навантаження на хребці

до проведення ФРпісля проведення ФР

макс.

наванта-женнясереднє

наванта-женнянезначне

наванта-женнямакс.

наванта-женнясереднє

наванта-женнянезначне

наванта-ження

Шийний відділ С1-С7-С1, С2, С3, С4, С7С5, С6---

Грудний відділ Т1-Т12-Т1, Т4Т2, Т3, Т10--Т11, Т1

Поперековий відділ L1-L5--L4, L5-L2, L3L4

Крижовий відділ S1-S5--S1, S2, S3--S1- S5

 

Отже, можна зробити висновок, що, порівнюючи діагностику пацієнта в експериментальній групі Лисецького Н. А. з діагнозом шийно-грудний остеохондроз, до, та після проходження курсу фізичної реабілітації, ми отримали позитивний результат. Середнє і незначне навантаження в шийному та верхньогрудному відділі фактичо відсутнє після проходження курсу фізичної реабілітації.

 

 

1. Отже, використовуючи такі засоби фізичної реабілітації при лікуванні остеохондрозу хребта в Медико-реабілітаційному центрі “Дім здоров’я” як голкорефлексо- і мануальна терапія, фізіотерапія, лікувальна фізична культура і лікувальний масаж, та інші нетрадиційні засоби лікування ми досягли позитивного результату.

2. Було з'ясовано завдання, принципи, методики фізичної реабілітації хворих на остеохондроз шийно-грудного відділу хребта. Програма фізичної реабілітації складається і підбирається для кожного пацієнта окремо з індивідуальним підходом. Враховується вік, стать, ступінь і стадії захворювання, характер і протікання хвороби, індивідуальна переносність процедур, при цьому дотримуючись всіх принципів реабілітації.

3. Підводячи підсумок проведених досліджень можна зробити висновок, що використання засобів фізичної реабілітації у хворих при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта дає відчутний позитивний ефект, дозволяє значно скоротити час проходження реабілітації в комплексному лікуванні остеохондрозу хребта, забезпечує тривалу ремісію. Раціональне і комплексне їх використання сприяє швидкому проходженню захворювання, зниженню запального процесу, запобіганню ускладнень, зменшенню больового синдрому, відсутності локалізації вогнищ в хребті і зменшенню сили навантаження на кожен хребець, швидкому відновлюванню функціональних властивостей хребта.

 

 

Иерусалимский А. П. Теоретические основы реабилитации при остеохондрозе позвоночника. – Новосибирск: «Наука», 1983. – 213 с.

Исаев Ю. О. Нетрадиционные методы лечения остеохондроза позвоночника. – К. : С. К. Ф., 1996. – 312 с.

Мухін В. М. Фізична реабілітація. – К. : “Олімпійська література”, 2000. – 424с.

Попелянский Я. Ю. Болезни периферической нервной системы: Руководство для врачей. – М. : Медицина, 1989. – 464 с.

Попелянский Я. Ю. Синдромы поясничного остеохондроза. Лечение, профилактика, экспертиза /Часть 2. – т. 2. Руководство по вертеброгенным заболеваниям нервной системы. – Издательство Казанского университета, 1986. – 287 с.

Фищенко В. Я., Мартыненко Г. Ф., Шаргородский В. С., Швец В. А. Консервативное лечение остеохондроза позвоночника. – К. : Здоровье, 1989. – 168 с.

Юмашев Г. С., Фурманов М. Е. Остеохондрозы позвоночника. – 2-е изд. – М. : Медицина, 1984. – 384 с.

Юрик О. Е. Неврологічні прояви остеохондрозу: патогенез, клініка, лікування. – К. : “Здоров’я”, 2001. – 344 с.