Сучасні проблеми втілення альтернативних програм з фізичного виховання

Соціальні зміни, які визначають напрямок розвитку сучасного суспільства, зумовили появу передумов для широких експериментів у дошкільних навчальних закладах. Великий інтерес сьогодні викликають альтернативні програми виховання дошкільнят, зокрема ті, які є здоров’язберігаючими. «Фізичне виховання дітей дошкільних, учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів є невід'ємною складовою освіти, яке забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров’я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямоване на формування в них фізичного, соціального та духовного здоров’я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного довготривалого життя та професійної діяльності» [10].

Інструктор з фізичного виховання для успішної реалізації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку керується вимогами Базового компонента дошкільної освіти, а також освітніми програмами, якими користується дошкільний навчальний заклад, а відтак, закономірно, він використовує методики, які відповідають сучасним вимогам фізичного виховання та педагогіки. 

У сучасних освітніх програмах, таких як програма розвитку дітей старшого віку «Впевнений старт» [9], програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» [11], програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» [3], та ін. для дітей підібрані методики проведення усіх форм фізкультурної роботи з варіантами занять з використанням емоційно насичених засобів, елементів спортивних ігор, рухливих ігор, для сприяння розвитку творчих здібностей та колективної взаємодії.

Для розвитку в фізкультурно-оздоровчій діяльності та виконання поставлених задач, спеціалісти з фізичного виховання практикують у  роботі авторські методики та інноваційні технології, використовують  практичний досвід педагогів новаторів, людей, які розробляють власні альтернативні програми. 

Вісім Україні є кілька наукових шкіл, які працюють над проблемою фізичного виховання дошкільнят. Найбільш вагомий внесок у розвиток наукової думки щодо цього питання здійснив професор М. Єфименко. Його технологія є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. На нашу думку дана технологія у найближче десятиліття стане основою комплексної педагогіки  у системі виховання дітей дошкільного віку. У системі фізичного виховання дітей М. Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті. Власну методику М. Єфименко вперше представив у 1999 році в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення» [7]. Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та спирається на об’єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.

Лише здорова дитина може максимально реалізувати весь свій особистісний потенціал у навчанні, трудовій діяльності та соціальних проявах. Таке розуміння проблеми фізичного виховання потребує від педагогів усвідомлення значущості формування у молодого покоління необхідності дотримання здорового способу життя, позитивного і зацікавленого ставлення до фізичної культури, її популяризації серед дітей та дорослих. Тому сьогодні необхідні нові підходи до організації фізкультурно-оздоровчого процесу в дошкільних навчальних закладах, які б відповідали сучасному баченню зазначених проблем та шляхів їх розв’язання . Окрім програми «Театр фізичного виховання» М. Єфименко створив авторську інноваційну програму «Казкова фізкультура» [6], в якій запропоновано новий підхід до фізичного виховання дошкільнят. Він ґрунтується, насамперед, на наявних природних, біологічних закономірностях формування організму людини. Еволюційний (онтогенетичний) підхід до фізичного розвитку дитини є найбільш раціональний і сприяє повноцінному розкриттю психічних процесів, що дасть змогу дорослій людині у майбутньому успішно соціалізуватись у навколишнє середовище та суспільство.

Програма «Казкова фізкультура» продовжує та розвиває інноваційні ідеї, які були закладені у попередній авторській програмі М. Єфименка «Театр фізичного виховання і оздоровлення дітей дошкільного та молодшогошкільного віку». Вона доповнена новим багаторічним досвідом роботи з дітьми та відповідає сучасним вимогам до методичного забезпечення. Виходячи з цього, основна спрямованість програми – це фізичний розвиток і загальне оздоровлення дітей з елементами профілактики рухових порушень.

Програма дошкільної освіти (редакція 2012 р.) передбачає реалізацію всіх закладених у ній принципів та пріоритетних завдань. Концептуальні засади програми ґрунтуються на таких основних науково-методологічних положеннях:

1. принцип природовідповідності;
2. принцип комплексності;
3. принцип дуалізму(подвійності);
4. принцип корекційно-профілактичної спрямованості;
5. гендерний принцип;
6. принцип особистісно орієнтованої педагогіки.

У Базовому компоненті дошкільної освіти у розділі «Здоров’я та фізичний розвиток» окреслені вимоги до реалізації освітніх завдань у фізичному вихованні [1]. Кандидати педагогічних наук О. Багініч, Н Левінець, Л. Лохвицька, Л. Сварковська розробили методичний посібник «Фізичне виховання, основи здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей», в якому розкрито освітній зміст та інноваційні підходи формування компетентності дітей старшого дошкільного віку щодо безпеки й гігієни життєдіяльності, здоров’я, рухової активності й саморегуляції [2]. Відображено різноманітні форми роботи педагога з дітьми (фізичні заняття – розваги, спортивні свята, комплекси оздоровчих вправ тощо.) У посібнику представлені наступі інноваційні форми фізкультури : фітбол, гімнастика, дихальна гімнастика, пальчикова гімнастика, танцювальна терапія (ритмотерапія), ароматерапія, психогімнастика.

У м. Славутич Київської області, методист із дошкільної освіти міського методичного центру І. Терещенко підготувала освітню програму «Навчання дітей елементів баскетболу» [12]. Як вважає методист, дізнаючись про успіхи відомих українських та світових спортсменів, діти неодмінно хочуть у майбутньому стати подібним до них або такими ж