Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сучасні уявлення про природну систему тваринного світу (зоологія, як наука про тваринний світ, розвиток, сучасне положення, роль у біосфері та житті людини; класифікація тварин; основні морфо-фізіологічні рівні тваринних організмів)

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

безхребетних (червів, молюсків, членистоногих) травна система має вигляд трубки, що з'єднана із зовнішнім ротовим середовищем і анальним отвором, та диференційована на передній, середній і задній відділи. У хребетних будова травної системи. ускладнюється: передній відділ травної трубки диференціюється на ротову порожнину, глотку і стравохід. З середньої частини травної трубки утворюються шлунок, тонка кишка, печінка і підшлункова залоза, а із задньої – товста кишка і пряма кишка з анальним отвором.

Сукупність процесів, що забезпечують механічну і хімічну обробку їжі в організмі тварини, в результаті чого складні хімічні речовини перетворюються на прості, що легко засвоюються організмом – називається травлення. Розрізняють травлення:
- внутрішньоклітинне (перетравлення їжі всередені клітин, часто в травних вакуолях; характерне для найпростіших, частково для губок, кишковопорожнинних, вийчастих червів і деяких молюсків) ;
- позаклітинне (перетравлювання їжі в особливих порожнистих органах (травній системі) на значній віддалі від клітин, що секретують ферменти; характерне для хребетних і більшості безхребетних. Воно завершується пристінковим (мембранним) травленням і всмоктуванням) ;
- позакишкове (перетравлювання їжі (здобичі, жертви) поза кишечником тварини, відригнутою або впорскнутою в неї слиною і травним соком; властиве для деяких комах (тарганів, хижих турунів, жуків-плавунців) і павукоподібних).
Сприймають хімічні (смакові) подразнення органи смаку. У багатьох безхребетних вони є також органами нюху і розташовані всередині стравоходу, на щупальцях, антенах, ротових придатках, лапках ніг. У хребетних смакові органи представлені смаковими сосочками, що розташовані головним чином на язиці, у ротовій порожнині і в глотці, а також можуть бути (наприклад, у кісткових риб) на губах, вусиках, зябрах, плавцях і по всій поверхні тіла.
 
Видільна система
 
Або екскреторна система – система органів, основна функція яких зводиться до виведення з організму залишків води, кінцевих продуктів обміну, солей та отруйних речовин. В одноклітинних виділення здійснюється шляхом дифузії або скоротливою вакуолею. У губок, кишковопорожнинних і голкошкірих продукти обміну виділяються всією поверхнею тіла. У нижчих червів видільну функцію виконують протонефридії, у кільчастих червів – метанефридії, у комах – мальпігієві трубочки, у ракоподібних – антенальні і максилярні залози, у безчерепних (ланцетника) – нефридії. У хребетних формується парний орган виділення – нирки. В еволюційному ряді хребетних, як і при індивідуальному розвитку вищих хребетних, спостерігається поступова зміна трьох типів нирок – пронефроса, мезонефроса і метанефроса.
 
Дихальна система
 
Дихання – сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм кисню, використання його клітинами й тканинами для окислення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів) і виділення з організму вуглекислого газу. Дихання забезпечує організм необхідною для його життєдіяльності енергією. Одноклітинні та найпростіші багатоклітинні тварини дихають через усю поверхню тіла (дифузне дихання). У більшості інших тварин є спеціалізовані дихання органи (зябра, трахеї, легені).
 
Рис. 1. Органи дихання:
А – зовнішні зябра:
1 – кільчастого черв'яка;
2 – саламандри;
Б – внутрішні зябра риби;
В – трахеї комахи;
Г – легені людини.
 
Органи тварин, за допомогою яких відбувається обмін газів між організмом і навколишнім середовищем наведено на рис. 1. Так, дихання у воді забезпечують зябра (у риб, майже у всіх личинок і деяких дорослих земноводних, у більшості молюсків, окремих членистоногих і деяких червів), а в повітрі – трахеї (у більшості членистоногих) і легені (у більшості дорослих земноводних, у всіх плазунів, птахів і ссавців). Допоміжними органами дихання у тварин є шкіра, плавальний міхур, ротова порожнина, легеневі мішки тощо. Вперше дихальні органи у вигляді зябр виникли у кільчастих червів. Зябра, легені та плавальний міхур риб розвиваються з випинів переднього відділу кишки.
Зябра являють собою тонкостінні вирости тіла, з густою сіткою кровоносних судин. Зябра поглинають розчинений у воді кисень та виділяють вуглекислий газ. У безхребетних зябра зовнішні – перисті, гребінчасті або нитчасті вирости на різних ділянках тіла. У хордових зябра завжди пов'язані з глоткою. У риб зябра – складчасті вирости (зяброві пелюстки) на перегородках між зябровими щілинами (у акул), або безпосередньо на зябрових дужках (у костистих риб).
Трахеї – органи повітряного дихання членистоногих (первиннотрахейних, багатоніжок, комах, деяких павукоподібних). Трахеї представлені тонкостінними розгалуженими хітиновими трубочками, що пронизують тіло тварини і відкриваються назовні отворами – дихальцями, або стигмами.
Легені – парний орган повітряного дихання наземних хребетних і деяких риб (дводишні, кистепері, багатопероподібні). У легенях відбувається газообмін між вдихуваним повітрям і кров'ю. У риб і земноводних легені – лише додатковий орган дихання, оскільки у перших наявні також зябра, а в других важливе значення має шкірне дихання. Це також органи дихання у деяких безхребетних, наприклад, у молюсків – частина мантійної порожнини.
 
Кровоносна система
 
Це – система судин і порожнин, по яких циркулює кров чи гемолімфа. Є два типи кровоносних систем: незамкнена кровоносна система (властива більшості безхребетних) і замкнена кровоносна система (характерна для немертин, кільчастих червів, хребетних). Найпростіша кровоносна система у немертин, а найскладніша у хребетних. Складовими частинами кровоносної системи в останніх є серце і кровоносні судини (артерії, вени, капіляри) з щркулюючою в них кров'ю. Залежно від пособу дихання (зябрами чи легенями) система судин представлена
Фото Капча