Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сумщина та військовополонені першої світової війни

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Сумщина та військовополонені першої світової війни
 
Л. I. Рожкова
 
У статті аналізується проблема військовополонених періоду Першої світової війни. Розкривається питання залучення полонених до робіт на промислових підприємствах, у сільському господарстві. Особлива увага приділяється військовополоненим німецької та австро-угорської армій, що перебували на території Сумщини.
Ключові слова: Перша світова війна, військовополонені, Сумщина, примусова праця.
р. відкрив відлік нового століття, позначеного війнами тотального характеру. Залучення колосальних людських резервів і матеріальних ресурсів, військової техніки, поширення воєнних дій на територію кількох держав призвели до небачених військових втрат. Військовополонені, поряд з пораненими, біженцями, виявились однією з найбільш уразливих соціальних груп. Роки війни стали суттєвим випробуванням суспільства на етнічну, соціальну, релігійну толерантність і на гуманізм в цілому. Вивчення історії військового полону має не лише пізнавальну цінність. На початку ХХІ ст. у військових конфліктах та локальних війнах, як і сто років тому, потребують вирішення проблеми визначення статусу військовополонених, гуманного ставлення до них, повернення на батьківщину. Засвоєння історичних уроків Першої світової війни сприятиме утвердженню у суспільній свідомості, міжнародно-правовій та політичній практиці антивоєнних цінностей, унеможливить відтворення «втрачених поколінь» у майбутньому.
Однією з провідних тенденцій сучасної історіографії є зміщення дослідницького інтересу з суто воєнних, дипломатичних аспектів у бік соціальних. Як зазначають О. Реєнт і Б. Янишин, «війна – це не лише бойові дії, але й життя соціуму в режимі екстремального часу, глибокі соціальні, економічні, психологічні, ментальні зрушення» [1, 20]. 2013 р. побачила світ колективна праця українських істориків – «Велика війна 1914-1918 рр. і Україна». Це – перше в українській історіографії узагальнююче видання, присвячене впливу війни на суспільні процеси. Певне місце у дослідженні приділено становищу військовополонених австро- угорської та німецької армій, які віднесені до тимчасових маргінальних груп населення. Подаються узагальнені кількісні дані полонених Центральних держав, аналізуються правові документи щодо становища військовополонених, які діяли в період війни, у загальних рисах охарактеризовано їх становище [2, 476-480].
Дослідження німецького історика Р. Нахтігаля розкриває історію розташованого у селищі Дарниця під Києвом табору військовополонених, що існував з весни 1915 р і через який пройшла більша частина військових бранців Центральних держав [3]. Й. Саєвич дослідив роль української громади в утворенні таборів військовополонених українців російської армії в Австро-Угорщині та Німеччині, національно-патріотичну та культурно-освітню працю галицько-буковинських і наддніпрянських громадсько-політичних діячів серед полонених українці; показав матеріально-побутові умови табірного життя [4]. Існує досвід вивчення історії військового полону у регіональному контексті [5-6]. Проте, на матеріалах Сумщини ця проблема ще не досліджувалася. У роботі М. Манька – «Суми та сумчани у документах та спогадах сучасників» згадується табір для військовополонених австро-угорсь- кої та німецької армій, що знаходився в Сумах, поблизу залізничного вокзалу, але відомостей про нього немає [7]. У статті сумських краєзнавців Н. Євтушен- ко та І. Скворцова, присвяченій повсякденному життю Сумського повіту в роки війни, є згадка про сумча- нина – солдата А. Фоменка, який потрапив у полон 1915 р., перебував у таборі німецького міста Зальцве- дель, цитуються його листи до родини [8].
Джерельну базу цієї статті склали документи з фондів Держархіву Сумської обл. Нами залучено документи місцевих органів управління із фондів 814 – «Конотопська міська управа», 1001 – «Земські начальники», 1064 – «Поліцейський пристав 2-го стану Роменського повіту», 1045 – «Поліцейський наглядач Павлівського рафінадного заводу», навчальних закладів, зокрема ф. 820 – «Конотопська чоловіча гімназія» та ф. 2362 – «Колекція документів з історії Сумщини». Тут містяться матеріали, що характеризують становище, умови перебування та праці військовополонених на території Сумщини, а також напрями переміщення полонених наприкінці війни. Документально зафіксовані факти втеч і розшуку місцевою поліцією полонених, а також наводяться приклади гуманного ставлення до військових бранців з боку місцевої влади та цивільного населення.
1994 р. у Сумах відновився вихід газети «Сумской голось» (видання під такою назвою виходило в 19051906 рр.). До 80-х роковин від початку Першої світової війни побачив світ тематичний номер газети (за редакцією І. Скворцова), який складався з публікацій «Сумского вестника» 1914-1917 рр., листів та щоденників сумчан – безпосередніх учасників війни [9]. На сторінках газети вміщено декілька публікацій, присвячених військовополоненим німецької та австро-угорсь- кої армій, що перебували на території Сумщини.
Серед епістолярних джерел особливе місце належить спогадам учасників Першої світової війни. Так, уродженець Канева Олексій Варавва (літературний псевдонім – Олекса Кобець) 1931 р. опублікував автобіографічний твір «Записки полоненого», в якому детально розповідається про участь автора – вояка російської армії – у війні, полон, перебування у таборах Угорщини, втечі з полону та переміщення до табору у німецькому м. Фрайштаті, де провадилася патріотично виховна робота серед полонених українців [10]. Цей твір відтворює події війни очима солдата – українця в лавах армії Російської імперії. Сповнені антивоєнним пафосом, емоційні спогади О. Варавви є суворим вироком «світовому божевіллю». Втім, інформаційний потенціал як архівних, так і опублікованих джерел доволі обмежений, вони висвітлюють тему частково, залишаючи чимало питань відкритими.
Автор, спираючись на архівні документи, опубліковані джерела, ставить за мету проаналізувати правове та соціально-побутове становище як військовополонених російської армії за кордоном, так і полонених армій Центральних держав, зокрема, на території Сумщини. Певне місце приділено становищу такої специфічної групи,
Фото Капча