Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Суспільне здоров’я та показники здоров’я населення

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Суспільне здоров’я та показники здоров’я населення
2. Догляд за хворою дитиною
3. Клінічна та біологічна смерть
Список використаної літератури
 
1. Суспільне здоров’я та показники здоров’я населення
 
Поняття здоров’я прийнято розглядати як складне методологічне, філософське і водночас практичне, яке може й повинно використовуватись у повсякденній діяльності. Офіційне визначення здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, яке міститься в її статуті (1946 р.), таке: «Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби чи фізичних дефектів».
У науковій та практичній діяльності розрізняють наступні аспекти поняття здоров’я.
Загальнопатологічне поняття здоров’я (норма) – інтервал, у межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму (оптимальна зона, в межах якої організм не виходить на патологічний рівень саморегуляції).
Популяційне здоров’я – умовне статистичне поняття, яке характеризується комплексом демографічних показників, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю та частотою преморбідних станів, інвалідністю певної групи населення.
Індивідуальне теоретичне здоров’я – стан повного соціального, біологічного й психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
Індивідуальне фактичне здоров’я – стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої соціальні й біологічні функції.
У міжнародній статистиці заведено використовувати комплексний підхід до визначення поняття «суспільного здоров’я» населення. Популяційне здоров’я – умовне статистичне поняття, яке характеризується системою показників:
демографічних (народжуваність, смертність, середня очікувана тривалість життя) ;
фізичного розвитку (морфофункціонального та біологічного розвитку, гармонійності) ;
захворюваності (загальної, інфекційної, госпітальної та ін.) ;
інвалідності (первинної та загальної) ;
частоти донозологічних станів (імунітет, опірність систем, активність ферментів й ін.).
Комплексним показником оцінки стану здоров’я може бути середня очікувана тривалість майбутнього життя – величина, що акумулює повікові показники смертності і є надійнішим показником суспільного здоров’я порівняно з показником загальної смертності. Середня тривалість майбутнього життя – це число років, яке в середньому має прожити дане покоління народжених або певне число однолітків за умови, що протягом цього майбутнього життя при переході з однієї вікової групи в наступну коефіцієнти смертності будуть такими ж, як і на момент складання таблиць смертності.
Джерелами інформації про захворюваність, смертність, інвалідність, фізичний розвиток населення переважно є такі:
офіційні звіти медичних закладів і органів охорони здоров’я, соціального забезпечення, державної статистики, бюро ЗАГСів;
спеціально організований облік випадків захворювань і смертей у лікувально-профілактичних закладах виділених зон спостереження – так звані проспективні дослідження;
ретроспективна інформація облікових документів лікувально-профілактичних закладів за минулі періоди часу;
дані лікарських оглядів населення;
дані клінічних, лабораторних та інструментальних обстежень;
результати медико-соціологічних досліджень (опитування, анкетування) населення.
Основні показники захворюваності, які ілюструють стан суспільного здоров’я наведені в табл. 1.
Слід мати на увазі, що відсутність умов для зручного та своєчасного звернення населення по медичну допомогу, низький рівень санітарної культури населення, недбале ставлення до власного здоров’я призводять до того, що число зареєстрованих захворювань менше фактичного.
 
Таблиця 1
Основні показники загальної захворюваності населення
№ п/пПоказникЗмістовна характеристикаСпосіб обчислення
1Первинна захворюваністьЧастота захворювань,
виявлених уперше 
 
2Загальна захворюваність  (поширеність, хворобливість) Частота хвороб серед населення 
 
3Показники 1, 2 в розрізі форм хвороб, статі, віку, територійПоширеність окремих хвороб у окремих груп населенняСпосіб 1, 2 стосовно відповідної групи населення
4Частка окремих форм хвороб (груп) у складі всіх захворюваньСтруктура захворюваності 
 
5Показники рядка 4
в розрізі статі,
віку, територійСтруктура захворюва-ності окремих груп населенняАналогічно способу 4
6Середньоденний рівень захворюва-ності в окремі місяці певними хворобамиСезонність захворю-ваності 
 
7Контингент осіб, що звернулися по меддопомогуЧастка населення, що звернулася по меддопо-могу 
 
8Розподіл осіб, що звернулися, за крат-ністю зверненьХарактеристика контин-гентів, що звертаються по меддопомогу 
 
 
Інвалідність як статистичне поняття – це сукупність показників, які характеризують частоту стійкої втрати працездатності населення й склад інвалідів на даній території за віком, групами, причинами тощо. Її прийнято також називати захворюваністю зі стійкою втратою працездатності та вивчати самостійно. Інвалідність є одним з найважливіших показників здоров’я населення, що має не тільки медичне, але й соціально-економічне значення. Вона надто тісно пов’язана із захворюваністю населення і по суті завжди є її результатом. Це ж стосується й інвалідності дітей унаслідок анатомічних дефектів та вроджених вад.
Показники фізичного розвитку є однією з найоб’єктивніших характеристик стану здоров’я населення, яка відображає його позитивний аспект, особливо в дитячому віці. Фізичний розвиток визначається рівнями сукупності морфологічних і функціональних ознак, що характеризують розвиток та формування організму. Він є результатом взаємодії внутрішніх (ендогенних) та зовнішніх (екзогенних) факторів. До першої групи відносять спадковість і особливості внутрішньоутробного розвитку. Друга група являє собою навколишнє середовище – природно-кліматичні й соціально-економічні умови. Виділяють два аспекти вивчення фізичного розвитку: розвиток індивіда та фізичний розвиток колективу. Якщо йдеться про фізичний розвиток не окремої особи, а населення в цілому, то вважається, що визначальний вплив мають саме соціально-економічні фактори.
Результати аналізу даних
Фото Капча