Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Світовий досвід розвитку малого підприємництва

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
86
Мова: 
Українська
Оцінка: 

підприємств в 1993 році різко сповільнилося. І зараз у нас зайнято в малому приватному бізнесі менше за 1 млн. чол. [18, c. 16]

У умовах інфляції, податкової нестабільності, відсутності ринку сировини і матеріалів починаючі підприємці, відчувши смак «легких грошей», швидко перекочували в сферу вулично-палаткової торгівлі, спекуляції, пішли в інші коммерційні структури. Джерелами товарів для торгівлі стали закупівля, човникові рейси в країни, що розвиваються, а також товари з державної торгівлі, включаючи продуктиживлення. Йдучи від оподаткування, не вкладаючи яких-небудькоштів в приміщення, обладнання, культуру торгівлі, багато які бізнесмени отримали сприятливі можливості для збагачення.
Тому і не зживається в масовій свідомості уявлення про підприємництві як про щось погане, неприязненном, а пропідприємці – як про спекулянта.
Втрата адміністративного управління, економічний хаос і законодавча плутанина привели до того, що законопослушные підприємці, организующие бізнес в производственний сфері, виявилися в надзвичайно скрутному становищі, нісши великі витрати, виплачуючи високі податки і зазнаючи государственному і недержавному рэкету. Відсутність чіткого механізму реалізації державних заходів по підтримці малого бізнесу, ускладнення в отриманні кредитів, виробничих приміщень і матеріальних ресурсів поставили малі підприємства в нерівне положення з великими. Це привело до скорочення їх зростання і до орієнтації переважно на торгово-закупівельну і посередницьку діяльність.
Аналіз розвитку підприємництва показує, що частка підприємств, працюючих в сфері торгівлі і посередницьких послуг, займає домінуюче положення. Крім того, існує велика кількість підприємств, зареєстрованих як производственные або багатоцільові (випуск товарів народного споживання, надання різних послуг), але проте займающихся торгово-посередницькою діяльністю як основної. [18, c. 19]
У Москві, наприклад, де раніше переважали науково-технічні кооперативи, тепер, за офіційним даними, одному такому кооператив доводиться на декілька десятків торгово-закупівельних. Високі податки, всевозрастающа орендна плата за приміщення і обладнання, відсутність фондового рискового капіталу – все це утрудняє продовження ефективної діяльності і змушує направляти основні зусилля не на розширення виробництва, а на боротьбу за виживання.
Але головна причина скорочення числа малих підприємств низький рівень фінансової забезпеченості більшості малих підприємств внаслідок труднощів з первинним накопиченням капіталу, неможливість отримання кредитів на прийнятних умовах, неефективність податкової системи. Негативну дія на розвиток малого бізнесу в сфері матеріального виробництва надають нерозвиненість виробничої інфраструктури, недостача спеціалізованого обладнання, слабістьінформаційної бази.
Ще один дуже важливий чинник негативного впливу на малий бізнес – безперервний глибокий спад виробництва.
Все це приводить до того, що тільки частина зареєстрованих підприємств малого бізнесу виявляється в не стані приступити до реального виробництва продукції.
Як показує вивчення зарубіжного досвіду, неодмінним умовою успіху в розвитку малого бізнесу є положення про те, що малі підприємства і мале підприємництво нуждаються у всебічній і стабільній державній підтримці. Вона здійснюється в різних формах, насамперед шляхом стимулювання виробництва найбільш пріоритетних видів продукції, надання податкових пільг, дотацій пільгового банківського кредитування, створення інформаційно-консультативних і науково-технічних центрів, розвитку системи страхування, організації матеріально-технічного постачання. Важливу роль грають прийняття і виконання законодавства, розробка і реалізація конкретних комплексних програм.
Вельми гостра проблема формування фінансової бази становлення і розвитку малого бізнесу. Для цього йому повинні бути надані певні пільги. Це можуть бути пільги по оподаткуванню. Але що проводиться в нашій країні податкова політика не тільки не ефективна, але економічно небезпечна. Вона йде врозріз з встановленою в світі практикою і сучасними світовими тенденціями розвитку економіки. Невиправдано високе оподаткування «вбиває» в Росії мале підприємництво (численні податки і побори нерідко залишають підприємству лише 5-10% отриманих прибутки). Загальний напрям совершенствования податкової системи – посилення стимулюючої ролі на балок в розвитку виробництва. Треба звільнити малі підприємства від податків на інвестиції, що увозяться технології. І, звичайно, потрібні податкові пільги на період становлення малого підприємства. Абсолютно очевидна необхідність диференційованого податкового підходу до підприємств різного профілю діяльності. Більш низькі ставки податків повинні застосовуватися для найбільш важливих, пріоритетних галузей. [18, c. 24]
До теперішнього часу зроблені тільки самі перші кроки в правовому і організаційному забезпеченні формування малого підприємництва як особливий сектор економіки Росії. Дійової системи стимулювання утворення малих підприємств не існує, як немає і господарського механізму їх підтримка. Не розроблена державна програма розвитку малих підприємств.
На мою думку, комплекс першочергових заходів по розвитку малого підприємництва в РФ, повинен здійснюватися в наступних напрямах:
– нормативно-правове;
– фінансово-кредитне;
– інформаційно-технічне;
– організаційне;
– кадрове і консультаційне забезпечення;
– зовнішньоекономічна діяльність.
Також в державній програмі повинні бути відображені механізми грошово-кредитної, податкової, бюджетної, і цінової політики, матеріально-технічного постачання, системи офиційних гарантій, які забезпечували б створення рівних стартових умов в розвитку підприємницької діяльності. У програмі необхідно передбачити формування эффективных інститутів ринкової інфраструктури, товарного ринку і ринку цінних паперів, інвестиційного і венчурного підприємництва, інформаційної, консультаційної і аудиторської діяльності, а також створення комплексної державно-суспільної системи підтримки малого підприємництва, включаючи підготовку і перепідготовку підприємницьких кадрів, залучення до цієї сфери соціально активних верств населення. Потрібно також визначити заходи, що забезпечують підтримку зовнішньоекономічної діяльності і залучення іноземних інвестицій до розвитку підприємництва.
Для реалізації даних програм повинні бути залучені не стільки засобу державного бюджету, скільки можливості приватного – вітчизняного, а при необхідності і іноземного капіталу. Основним же напрямом використання державних ресурсів повинне стати не виділення
Фото Капча