Системи друку UNIX

 

1. Основні поняття системи друку в UNIX-середовищі

2. Система друку BSD

3. Система друку System V

Список використаних джерел

 

 

Більшість виробників принтерів та програмного забезпечення до них використовують або BSD-систему спулінгу (lpd, lpc, lpr й ін.), або систему спулінга System V (lpsched, lpadmin, lр і т. д.), або ж їх комбінацію.

Для того, щоб визначити, якою системою друку ви користуєтеся, слід визначити, який спулер присутній у ній (lpd для BSD і lpsched для System V). Багато постачальників використовують команди, назви яких збігаються з іменами команд інших систем. Наприклад, в HP-UX застосовується команда lpr, але її система друку аналогічна системі, використовуваній у System V.

Система спулінгу приймає завдання для друку, записує їх у буферний каталог і відповідно до пріоритетів посилає на принтер. Передача завдань у систему спулінгу здійснюється за допомогою команди користувальницького рівня.

Так звані мови опису сторінок PDL (Page Description Language) призначені для передачі даних принтерам. Засобами такої мови описується розташовуване на друкованій сторінці зображення. Пересилання на принтер й обробка образів сторінок, створених з використанням PDL, займає, як правило, набагато менше часу, ніж пересилання неопрацьованих зображень. Крім того, спрощується процес генерації зображень для виводу на друк із прикладних програм. Ще одним достоїнством таких мов є їх незалежність від використовуваних пристроїв й їхньої розв'язної здатності.

Іноді призначені для виводу на друк зображення неможливо описати засобами PDL. У цих випадках використовується бітовий масив (bitmap) – структура даних, що включає описи всіх точок зображення. У таких описах вказується, повинна чи ні друкуватися дана точка (або кольори точки, якщо зображення кольорове). Форматів бітових масивів, як і мов опису сторінок, існує декілька. Кожна мова PDL підтримує один або кілька форматів. Оскільки бітові масиви звичайно дуже великі, їх часто стискають. Є дуже багато засобів для перетворення бітових масивів з одних форматів в інші.

Процесор растрових зображень (Raster Image Processor, RIP) – це програма, яка одержує потік призначених для виводу на друк даних на одній з мов PDL і перетворює їх у бітові масиви, формат яких відповідає формату, підтримуваному пристроєм виводу.

Фільтри являють собою програми, які модифікують завдання на друк «по дорозі» до принтера. Вони перетворюють формати, виконують контроль доступу і часто контролюють з'єднання із принтером. Фільтри, як правило, не потрібні для принтерів, які друкують прості тексти, але без них важко обійтися при видачі завдань на друк для принтерів, які вимагають нестандартних мов опису сторінок. Деякі PostScript-принтери приймають невідфільтровані завдання, але для більшості з них ці завдання повинні бути попередньо відфільтровані. У термінології System V фільтри називаються інтерфейсами.

Мова PostScript – найпоширеніша мова PDL в UNIX-системах. Вона розроблена компанією Adobe Systems Incorporated. Вихідні дані мовою PostScript можуть генеруватися майже всіма програмами компонування сторінок, а більшість моделей принтерів мають вбудовані інтерпретатори цієї мови. PostScript, по суті справи, є повноцінною мовою програмування. Написані на ній програми можна читати за допомогою текстового редактора. Існують версії UNIX-програм друку, які використають ці символи при обробці завдань на друк для розпізнавання мови опису сторінок.

Мова керування принтером PCL (Printer Command Language) – розроблена компанією Hewlett-Packard аналог мови PostScript. Ця мова широко розповсюджена у світі персональних комп'ютерів і використовується практично на всіх принтерах виробництва Hewlett-Packard. У прикладних UNIX-програмах, як правило, не передбачена можливість генерації даних цією мовою, проте більшість моделей пристроїв виробництва Hewlett-Packard має убудовані засоби для обробки PostScript-файлів.

При роботі в середовищі UNIX можна формувати завдання для принтера майже будь-якого типу. На найбільш фундаментальному рівні принтери класифікуються виходячи з використовуваного ними інтерфейсу (мережевий, послідовний, паралельний) і по типах даних, які вони «розуміють» (текст, мова PostScript, мова PCL або щось зовсім інше).

 

 

Система друку BSD була розроблена спеціально для використання рядково-друкуючих принтерів. Конструкція цієї системи дозволяє легко пристосовувати її для друку на більшості сучасних принтерів. Мережева частина системи друку BSD також добре масштабується для використання в неоднорідних мережах і дозволяє багатьом комп'ютерам спільно використовувати принтери. Спулер друку lpd фактично став стандартом де-факто і застосовується у багатьох мережевих принтерах.

З числа UNIX-систем Red Hat і FreeBSD використовують систему друку BSD як основу для свого програмного забезпечення друку.

У BSD-системі всім доступом до принтерів управляє демон lpd, який перебуває в каталозі /usr/lib і запускається в процесі завантаження системи. Демон lpd відповідає за прийом завдань на друк від користувачів й інших демонів lpd, обробляє їх і посилає на вільний принтер. Щоб виконати зазначені дії, lpd зчитує дані про конфігурації принтера з файлу /etc/printcap – бази даних системи, які містять інформацію про принтери.

Користувачі, для відправлення своїх завдань на друк демону lpd, користуються послугами команди lpr. Ці два процеси взаємодіють через сокет /dev/printer.

Розглянемо процес вибору принтера, на який необхідно послати завдання друку. Якщо програмі lpr передається аргумент -Р, то пунктом призначення стає принтер. У противному випадку перевіряється середовище на предмет наявності змінної PRINTER.