Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Системи друку UNIX

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Якщо ця змінна визначена, використовується її значення. У всіх інших випадках завдання передається на загальносистемний принтер, заданий за замовчуванням. Майже всі команди друку, включаючи lpq і lprm, розуміють аргумент -Р і змінну середовища PRINTER.

Як тільки команда lpr бачить, на який принтер направляється поточне завдання, вона починає шукати цей принтер у базі даних про принтери системи (/etc/printcap). З даного файлу команда lpr одержує ім'я каталогу, у який слід помістити завдання друку для зазначеного принтера. Цей «буферний каталог» звичайно має ім'я /var/spool/ім'я_принтера.
Для кожного завдання команда lpr створює в буферному каталозі два файли. Ім'я першого складається з букв cf (control file) і числа, яке ідентифікує завдання. Цей файл містить довідкову інформацію й інформацію про обробку завдання, наприклад відомості про користувача, який його передав. Числова частина імені файлу може складатися максимум із трьох цифр, тому при наявності в черзі більше 999 завдань система друку починає працювати некоректно. Ім'я другого файлу починається з букв df (data file) і закінчується тим же числом. Цей файл містить дані, які підлягають друку. Після його постановки в чергу команда lpr повідомляє демон lpd про існування завдання.
Одержавши це повідомлення, демон lpd звертається до файлу printcap і з'ясовує місцезнаходження пункту призначення: локальний він чи ні. Якщо у файлі printcap зазначено, що принтер підключений локально, демон lpd перевіряє наявність демона друку, який обробляє відповідну чергу, і у випадку відсутності такого створює його (тобто екземпляр самого себе).
Якщо відповідний принтер підключений до іншого комп'ютера, демон lpd встановлює з'єднання з демоном lpd віддаленого комп'ютера і пересилає туди файл даних і керуючий файл. Потім демон lpd видаляє локальні копії цих файлів.
На практиці для щоденного супроводу системи друку необхідно знати всього три команди: lpq, lprm й lpc. Команда lpq дозволяє переглядати чергу завдань, які очікують друку на конкретному принтері. За допомогою команди lprm можна видаляти одне або декілька з цих завдань (при цьому стираються відповідні файли даних із системи друку віддаляються всі посилання на них). Обидві ці команди доступні для користувачів, і обидві працюють у мережі, не роблячи впливу на роботу системи.
Команда lpc дозволяє вносити зміни в середовище друку: наприклад, відключати принтери з черги друку. Деякі з її функцій доступні для користувачів, але в основному – це засоби адміністратора.
Як аргументи команди lpr можуть бути використані кілька корисних опцій. Індекс -#число дозволяє надрукувати кількість копій, рівну значенню числа, а -h забороняє друк титульної сторінки.
Наприклад, щоб надрукувати дві копії файлу thesis на принтері howler-lw, варто ввести наступну команду:
% lpr -Phowler-lw -#2 thesis
Команда lpq звичайно застосовується з опцією -Р, але можна використовувати й інші аргументи командного рядка, щоб обмежити перелік завдань, які переглядаються.
Команда lpc виконує наступні функції:
увімкнення й вимикання режиму постановки завдань у чергу на конкретний принтер;
увімкнення й вимикання друку на конкретному принтері;
видалення всіх завдань з черги принтера;
перенесення завдання на початок черги принтера;
керування демоном lpd;
одержання інформації про стан принтера.
Коли система друку працює гладко, команда lpc функціонує просто відмінно. Однак варто «захлинутися» фільтру або з'явитися іншій незначній проблемі, як команда lpc відхиляється від норми і починає, крім усього іншого, просто давати невідповідну інформацію. Доводиться усувати проблеми вручну і навіть вимикати і вмикати живлення обладнання, якщо друк іде дуже погано.
Команду lрс не можна використовувати в мережі; потрібно зареєстру-ватися на комп'ютері, до якого підключений принтер. Звичайно команда працює в діалоговому режимі, хоча можна застосувати і разовий виклик шляхом включення інтерактивної директиви в командний рядок lрс.
 
3. Система друку System V
 
Система друку System V проектувалася без обліку потреб друку в мережах, і до нових умов роботи адаптується важко. Її виробники внесли численні зміни, одні з яких сприяли розширенню її функціональних можливостей, у той час як призначення інших пояснити важко. З числа UNIX-систем System V використають Solaris і HP-UX. Однак обидві істотно її модифікували.
Користувач, який бажає вивести щось на друк, повинен використати або команду lр, або команду, яка опосередковано викликає lр. Команда lр одержує вхідний файл і поміщає його в буферний каталог, який відповідає пункту призначення цієї інформації. Демон lpsched визначає, коли і де повинен бути роздрукований конкретний файл, а потім виконує інтерфейсну програму, яка форматує дані і виводить їх на заданий принтер.
Короткий опис команд системи друку System V:
accept /usr/sbin – запуск прийому завдань для даного пристрою;
cancel /bin – скасування поставленого в чергу або завдання, що друкує;
disable /bin – вимикання друку на пристрої;
enable /bin – включення друку на пристрої;
lp /bin – постановка завдання в чергу на друк;
lpadmin /usr/sbin – конфігурація системи друку.
Пункт призначення має ім'я, що може складатися максимум з 14 букв, цифр і знаків підкреслення. Крім імені, для пункту призначення визначається приналежність до класів (класів може бути 0 або більше). Пункт призначення, як правило, – принтер, але це не обов'язково. Наприклад, це може бути звичайний текстовий файл, у який різні користувачі поміщають свою інформацію. Систему друку можна використати для запобігання ситуацій, коли два користувачі намагаються доповнити файл одночасно.
Клас – це група пунктів призначення, які можна об'єднати за якоюсь ознакою. Наприклад, якщо два принтери стоять в одній кімнаті, їх можна віднести до одного класу. Демон lpsched буде направляти вивід, призначений для цього класу, на той із двох принтерів, який вільний у цей момент. Імена класів складаються за тими ж правилами, що й імена пунктів призначення. Замість терміна «пункт призначення» найчастіше використовується слово «принтер», навіть якщо пункт призначення принтером не являється.
Команда lр – це команда користувацького рівня, яка застосовується для постановки даних у чергу на друк. Команда lр поміщає копію підлягаючих друку даних у файл або в сукупність файлів у буферному каталозі. Буферний каталог для пункту призначення звичайно має ім'я /var/spool/lp/request/назн, де назн – ім'я, під яким цей принтер або клас принтерів відомі команді lр.
Призначення демона lpsched – по мірі звільнення відповідного пристрою посилати на друк файли, поміщені в буферний каталог командою lр. Демон lpsched заносить у файл (звичайно /usr/spool/lp/log) всю інформацію про всі оброблювані файли і помилки. При запуску демон lpsched записує вміст файлу /usr/spool/lp/lpg у файл /usr/spool/lp/oldlog і починає запис у новий журнальний файл.
Команда lpadmin використовується для інформування системи друку про локальну конфігурацію принтерів. Її застосовують для присвоювання імен принтерам, для створення класів і для завдання принтера, використовуваного за замовчуванням. Насправді ця команда лише створює текстові файли в каталозі /usr/spool/lp. Більшість команд lpadmin не можуть працювати одночасно з демоном lpsched, тому, перш ніж запускати команду lpadmin, потрібно активізувати команду lpshut, щоб припинити роботу демона lpsched.
 
Список використаних джерел:
 
Азаров О. Д. Основи роботи та адміністрування мережних операційних систем: Навч. посіб. для студ. спец. «Комп'ютер. системи та мережі» ден. та заоч. форми навч. / О. Д. Азаров, С. М. Захарченко, Є. В. Яремчук, В. М. Дубінін; Вінниц. держ. техн. ун-т. – Вінниця, 2001. – 145 с.
Антонюк М. И. Unix. Администрирование. Файловая система / М. И. Антонюк, Я. М. Антонюк. – К. : Академпериодика, 2004. – 102 с.
Рамський Ю. С. Адміністрування комп'ютерних мереж і систем: навч. посіб. / Ю. С. Рамський, В. П. Олексюк, А. В. Балик. – Т. : Навч. кн. – Богдан, 2010. – 195 с.
Хорвиц Д. Unix-системы. От проектирования до сопротивления: Пер. с англ. / Хорвиц Джеф. – К. ; М. ; СПб. : Торг. -издат. дом DiaSoft, 2004. – 589 с.
Чернишенко С. В. Операційна система UNIX та принципи роботи з відкри-тим програмним забезпеченням: навч. посіб. для студ. ВНЗ / С. В. Чернишен-ко, М. М. Ясько, В. С. Чернишенко. – Хмельницький: ХНУ, 2012. – 159 с.
Шеховцов В. А. Операційні системи: підруч. для студ. / В. А. Шеховцов. – К. : Вид. група BHV, 2008. – 576 с.
Фото Капча