Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Системи технологій

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. Ресурси, які споживаються у важкій промисловості
 
Важка промисловість – одна з найбільш ресурсоємких галузей народного господарства. Принципи та особливості розміщення виробництв важкої промисловості здебільшого обгрунтовуються наявністю як сировинної бази, так і енергетичних ресурсів. Крім того, цей вид промисловості є також доволі трудоємким, що обумовлює необхідність розташування недалеко від центрів локалізації робочої сили.
Ресурси, які використовуються у важкій промисловості, розподіляються відповідно до галузей. Важка промисловість включає в себе наступні напрямки:
машинобудування;
електроенергетику;
гірничо-видобувну промисловість;
чорну та кольорову металургію;
хімічну промисловість.
Відповідно розглянемо ресурсні затрати за окремими напрямками.
Машинобудування є однією з провідних галузей промисловості, матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Важливою умовою розміщення машинобудівних галузей є наявність в регіоні кваліфікованої робочої сили, потреба регіону в продукції галузі, паливо- та енергозабезпеченість, забезпеченість транспортом.
В машинобудуванні виділяють наступні групи:
галузі з високою металомісткістю, низькою працемісткістю продукції, які доцільно розміщувати біля металургійних баз;
галузі з середньою металомісткістю, невисокою працемісткістю й транспортабельністю готової продукції за невеликих обсягів її випуску;
галузі, які випускають масову продукцію з високою працемісткістю і фондомісткістю, які розміщуються в центрі машинобудування;
галузі точного машинобудування, які потребують наявності значного науково-технічного потенціалу і розвиненої інфраструктури.
Енергетичний комплекс включає в себе електроенергетику, нафто- та газовидобувну промисловість та видобуток вугілля. Електроенергетика є складовою частиною енергетичного комплексу України, яка впливає на розвиток народного господарства, територіальну організацію продуктивних сил. Електронний транспорт розширює територіальні межі промисловості. Забезпеченість у достатній кількістю електроенергією притягує підприємства та виробництва, у яких частка паливо – енергетичних витрат у собівартості продукції вища проти традиційних галузей промисловості. У ряді районів України електроенергетика визначає виробничу спеціалізацію, є основою формування ТВК.
Виділяються наступні принципи розвитку та розміщення електроенергетики:
концентрація електроенергії;
комбінування виробництва електроенергії та тепла;
широке освоєння гідроенергоресурсів;
прогресивний розвиток атомної енергетики.
Розміщення електроенергетики залежить від наявності паливно-енергетичних ресурсів та споживачів. Близько 33% електроенергії виробляється у районах споживання, понад 66% споживається у районах її виробництва.
Гірничо-видобувна промисловість в Україні представлена видобутком вугілля, нафти та газу, а також промисловістю будівельних матеріалів.
Вугільна промисловість за обсягом видобутку палива у натуральному виразі є першою серед галузей ПЕК, де зосереджено більшість працівників та основних фондів паливної промисловості. Вугілля видобувають на 295 шахтах, з них 131 шахта з коксівним вугіллям. Основним районом видобутку камяного вугілля є Донецький басейн. Основні ланки вуглевидобутку шахним способом наступні: шахта з комплексом наземних і підземних споруд, енергосиловим господарством; вуглезбагачувальна фабрика; транспортні комунікації; водогосподарські споруди; районні експертні центри; складське господарство; підприємства та установи невиробничої сфери. Вугільні шахти розташовані у центральній та північній частинах Донецької та південній частинах Луганської області. У Львівсько – Волинському камяновугільному басейні добувають 14 млн. тон камяного вугілля.
Промисловість будівельних матеріалів – це комплекс галузей у складі важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі та конструкції для усіх видів виробництва.
Структура за галузями будівельного комплексу є наступною:
цементна;
азбестоцементних виробів;
збірних залізобетонних, бетонних конструкцій та виробів;
стінових матеріалів;
будівельної кераміки;
будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини;
нерудних будівельних матеріалів;
пористих заповнювачів.
Україна добре забезпечена будівельною сировиною, зокрема вогнетривкими глинами, каолінами, кварцитами, будівельним камінням. На промисловість будівельних матеріалів найбільше впливають сировинний та споживчий фактори. Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів знаходяться у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Кривому Розі, Запоріжжі, Донецьку, Маріуполі.
Нафто-газова промисловість України характеризується невисокими показниками, проте потенціал є набагато вищим. Нафто-газові родовища у старопромислових районах у Західній Україні вичерпані. Проводиться геологічна розвідка шельфової зони Чорного та Азовського морів, Причорноморської низовини. Нафтогазоносними районами є Лівобережна Україна (Гнідинцівське, Прилуцьке, Охтирське, Качанівське, Сагайдацьке, Зачипилівське, Радченківське родовища). Половину нафти та газу виробляє Прикарпатська нафтогазоносна провінція (нафтогазовидобувні управління Бориславнафтогаз та Долинонафтогаз). Нафта України має високу собівартість, тому що фонтанним способом як найдешевшим її практично не добувають. Нафтопереробна промисловість України включає Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський, Бердянський, Дрогобицький, Львівський, Надвірпянський нафтопереробні заводи. Потреба України складає 40 – 45 млн. тонн нафти за рік. Одним з шляхів виходу з енергетичної кризи є розвідка, розробка нетрадиційних нафтогазоносних об’єктів – глибинних зон кристалічної земної кори, зон гідратоутворення у підводних надрах Чорного моря.
Металургійний комплекс включає: видобуток, збагачення і агломерування залізних, марганцевих та хромітових руд, виробництво чавуну, сталі, прокату, феросплавів, повторне використання неметалевої сировини, коксування вугілля, виробництво вогнетривких та допоміжних металів. Металургійна переробка чавун-сталь-прокат є провідною в металургійному комплексі. На територіальну організацію чорної металургії істотно впливають природні то економічні фактори. Для галузі характерні велика матеріаломісткість, висока концентрація виробництва.
За умовами забезпечення чорної металургії рудою і паливами виділяють наступні групи країн:
зі значним розвитком чорної металургії, які мають власну потужну базу та імпортують деяку кількість багатих залізних руд;
зі значним розвитком чорної металургії, забезпеченістю коксовим вугіллям, але які мають невеликі поклади залізної руди;
зі значним розвитком чорної металургії, забезпечені залізною рудою, але у яких бракує коксового вугілля;
зі значним розвитком чорної металургії, але зі слабкою рудною і паливною базою;
країни, у яких починає розвиватись
Фото Капча