Системи технологій

(Принцип сумісності забезпечує здатність АС різних видів і рівнів взаємодіяти у роцесі їх спільного функціонування.

(Принцип стандартизації та уніфікації полягає в раціональному застосуванні типових, уніфікованих і стандартизованих елементів у процесі створення і розвитку автоматизованих систем.

(Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення АС і цільовими ефектами, що їх дістають при її функціонуванні.

3. Поняття і різновиди економічної інформації

Інформацією є будь-які відомості, котрі дають уявлення про ту чи іншу сторону матеріального світу та процесів, що виникають у ньому. В сучасних умовах високої автоматизації інформаційних процесів під інформацією розуміють корисну в певний час для її споживачів частину тих чи інших відомостей, а всю її сукупність, зафіксовану на різних носіях, називають даними.

Серед різних видів інформації значне місце посідає управлінська, а серед управлінської – економічна. Під економічною інформацією, згідно з ГОСТ 1975-74, слід розуміти сукупність різних відомостей економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, у процесі виробничо-господарської діяльності, в управлінні цією діяльністю, які можна фіксувати, передавати, перетворювати, зберігати й використовувати для здійснення функцій управління народним господарством і його окремими ланками.

Об'єктом відображення економічної інформації є насамперед виробничо-господарська діяльність, а її призначення полягає у використанні для потреб управління, спрямованого на вдосконалення виробництва і самого управління. Без неї був би неможливим сам процес управління економічним об'єктом. Економічна інформація є як предметом, так і продуктом автоматизованої обробки.

Згідно з функціями, виконуваними інформацією у процесі управління, її поділяють на нормативну, планову, бухгалтерську, оперативно-технічну, статистичну, конструкторсько-технологічну.

За відношенням до інформаційної системи об'єкта розглядають вхідну і вихідну, внутрішню і зовнішню інформацію.

За відношенням до процесу обробки інформація поділяється на вхідну (первинну), похідну, проміжну, результатну, оброблювану, необроблювану.

За стабільністю розрізняють постійну та змінну інформацію. Водночас сталу економічну інформацію можна класифікувати як нормативну, планову, довідкову.

Нормативна – пов'язана з нормуванням витрат виробництва, тарифікацією і містить норми та нормативи, розцінки, тарифи, ціни, коефіцієнти.

Планова – це заплановані різні показники перспективного, поточного та оперативного характеру діяльності.

Довідкова – це інформація про назви об'єктів планово-облікових робіт (структурних підрозділів, рослин, видів тварин, прізвищ працюючих та ін.).

Змінна економічна інформація поділяється переважно згідно з ділянками її концентрації, планування та обліку, з основних засобів, матеріальних цінностей, праці і зарплати, грошових засобів, розрахунків з покупцями та постачальниками.

За насиченістю інформація поділяється на достатню, недостатню, надлишкову.

4. Управлінські інформаційні системи

УІС – це такі системи, які повинні забезпечувати ефективне функціонування відповідних керованих об'єктів. Вони діляться на немеханізовані, механізовані, автоматизовані і автоматичні. В управлінні економічними об'єктами більше використовуються різнорівневі автоматизовані системи державної статистики, фінансів, стандартів. Такі системи ще називають системами організаційного управління в якому використовуються також різновиди автоматизованих систем: інформаційно-пошукові, системи підтримки прийнятих рішень, інтелектуальні системи. Всі вони функціонують переважно як складові частина автоматизованих систем, хоча можуть використовуватись і автономно.

Перше покоління ІС із застосуванням ЕОМ базувалось на позадачному підході до розв'язування задач і охоплювало період приблизно 1963-1972 роки. Використовувались здебільшого лампові і напівпровідникові ЕОМ. На цьому етапі розв'язувалися в локальному режимі і без достатнього взаємозв'язку переважно задачі бухгалтерського обліку і деякі планові. Але при цьому набувався і вдосконалювався перший досвід рішення економічних задач на ЕОМ, шліфувались методики і технологія, програмне та інші види забезпечення.

Для наступного етапу (1972-1985 рр.) характерне використання баз і банків даних, створення численних АСУ. Основними ЕОМ були машини серії ЄС ЕОМ. При цьому через високу централізацію обробки інформації ще залишились недостатньо високою оперативність розв'язування задач, недостатнім було узгодження окремих задач і рівнів АСУ, малий відсоток використання економіко-математичних методів. Але при цьому підвищились культура і продуктивність управлінської роботи. Почали розв'язуватись принципово нові задачі.

Для третього етапу розвитку систем (з 1985 р. і досі) властиве створення ієрархічно організованого комплексу інтегрованих АСУ з таким же інтегрованим використанням методів і засобів для ефективного функціонування об'єктів управління. Технічна база ПЕОМ і мережі ЕОМ загального призначення і міні ЕОМ тепер уже практично не використовуються.

Для цього етапу характерна децентралізація структури АСУ, що базується на розподіленій обробці інформації. Така технологія наближає технічні засоби до місць виникнення і споживання інформації, прискорює її обробку, зменшує вірогідність виникнення помилок, дозволяє виконавцям брати активну участь в управлінському процесі і підвищувати оперативність управління. Практично системи функціонують у вигляді багаторівневих комплексів АРМ, об'єднаних відповідними мережами.

5. Інформаційно-пошукові системи в економіці

Інформаційно-пошукова система (ІПС) – це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основні етапи: перший – збір і зберігання інформації, другий – пошук і видача інформації користувачам.

ІПС відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задач збору, зберігання і передачі інформації мають такі спільні процедури:

1) аналіз документів і їх підбір;

2) створення пошукового образу документів;

3) запис документів і їх пошукових образів