Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Системи технологій

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
107
Мова: 
Українська
Оцінка: 

діалозі з користувачем, але від них не вимагається набувати досвіду шляхом прямого контакту з навколишнім світом. Знання засвоює експерт і потім ділиться ними з машиною. Під знаннями розуміють інформацію, що потенційно необхідна суспільству чи індивідууму, а діяльність з добування, формалізації, зберігання і видачі нових знань називають інженерією знань.

8. Інформаційні системи нормування в аграрному менеджменті
Аграрний менеджмент як мистецтво прогнозування і планування виробництва, управління ним, а також переробкою, зберіганням і збутом, обліком і контролем с. -г. продукції може базуватися на своєчасній і достовірній інформації. Прогнозування, планування, економічний аналіз потребують якісної нормативної інформації. Практично досі нормативи підготовлюються вручну.
Нормативи бувають загальнодержавними або галузевими, регіональними і локальними. У локальних нормативах найповніше враховуються особливості конкретних об'єктів господарювання. Таких нормативів багато і їх приходиться корегувати.
В індивідуальних і колективних господарствах сільськогосподарського профілю нормативи розробляються і використовуються, або в розрахунку на одиницю площі, голову тварин чи продукції або диференційовано – на різні одиниці об'єктів (1 га, 1 голову, 1 ц продукції, бригаду, технологічну групу).
Оскільки планування буває перспективним, поточним і оперативним, то з метою автоматизованого розв'язування задач для цих видів планування необхідно мати й необхідну їм нормативну базу. Нормативи для відповідних рівнів планування створюються та коригуються з використанням нормативів відповідних їм та нижчих рівнів фактичних, облікових, статистичних.
Процес створення нормативної бази переважно починається з ручної підготовки відомостей з відповідними нормативами і наступного введення нормативів до ЕОМ. Науково-обґрунтовані нормативи, що враховують природні можливості земель і потенційні можливості технологій, розраховують науково-дослідні установи і нормативні станції. Оскільки більшість нормативів періодично змінюються, то доводиться коригувати нормативну базу на машинних носіях.
Характер задач обґрунтування та коригування нормативів залежить від рівня планування, виду планування (перспективне, поточне, оперативне), специфіки самих нормативів.
Такими задачами можуть бути: (прогноз довгострокових економічних нормативів товарної продукції;
(нормування виробничих витрат і прибутку на одиницю ресурсного потенціалу;
(розрахунок нормативів витрат виробництва продукції рослинництва за їх видами (на 1 га, на 1 ц продукції і т. ін.) ;
(розрахунок нормативів витрат виробництва продукції тваринництва за їх видами (на 1 голову, на 1 ц продукції і т. ін.) ;
(розрахунок нормативів послуг допоміжних виробництв;
(розрахунок нормативної структури зоотехнічних груп кормів.
9. Інформаційні системи планування в аграрному менеджменті
В ринкових умовах прогнозування і планування відіграють роль координуючого інструмента галузевої діяльності на державному і господарському рівні.
Система комплексного аналізу та прогнозування розвитку сільського господарства країни та регіонів на основі сучасної комп'ютерної техніки і відповідних комунікацій може включати такі основні компоненти:
аналіз, оцінка і прогноз розвитку виробничої сфери аграрного сектора;
аналіз стану, оцінка і прогноз розвитку ринків продовольства і ресурсів;
аналіз стану, оцінка і прогноз споживання, доходів товаровиробників і соціального розвитку села.
При цьому необхідне виконання розрахунків по оптимізації розміщення сільськогосподарського виробництва з аналізом варіантів прогнозів забезпечення економічної рівноваги на ринках праці, продукції та матеріальних ресурсів і обґрунтування рекомендацій на основі цього для надання дотацій і субсидій регіонам та окремим виробникам, формування загальних замовлень на виробництво продукції.
На рівні сільськогосподарських підприємств у процесі прогнозування і розробки перспективних планів визначаються основні показники розвитку виробництва, визначається раціональна спеціалізація і співвідношення галузей господарства, оптимальний розмір господарства і структурних підрозділів, доцільних сівозмін і розмірів посівних площ, баланс робочої сили, розмір капіталовкладень. Але у зв'язку зі складною економічною ситуацією в перехідний період до ринкової економіки перевага надається автоматизованому розв'язуванню задач поточного техніко-економічного та оперативного планування.
Задачі поточного і оперативного планування пов'язані із складанням планів соціально-економічного розвитку господарств, технологічних карт, завдань госпрозрахунковим орендним і іншим підрозділам, складанням бізнес-планів, оперативного визначення потреби в матеріальних, трудових і грошових ресурсах, складанням графіків виконання робіт у напружені сезонні періоди, оперативним плануванням виходу і реалізації продукції та ін.
10. Інформаційні системи обліку, контролю, аудиту, аналізу та регулювання в аграрному менеджменті
Облік, контроль, аудит, аналіз та регулювання – невід'ємна частина аграрного менеджменту. Але першочергова увага приділяється обліку, бо за його даними у будь-який момент часу можна проаналізувати наявний стан господарювання, також можна використати дані для аналізу за минулі періоди або дані для складання планів і прогнозів.
Оскільки у процесі управління сільськогосподарським виробництвом облік є найбільш трудомістким процесом, то з нього завжди починалась механізація на перфораційних і великих ЕОМ і з нього розпочинається комп'ютеризація управлінських робіт.
Облік поділяється на оперативно-технічний, бухгалтерський та статистичний. В умовах комп'ютерних технологій всі види обліку значно зближуються і при потребі можуть забезпечувати інформацією користувачів за запитом у розрізі різних проміжки часу та у кількісному і вартісному виразі, що важливо при оперативному управлінні. Це не означає їх повного злиття, а свідчить про інтеграцію первинного обліку і спільну ефективну технологію.
Комп'ютеризація обліку переорієнтовує його більше на одержання оперативної інформації та її оперативного аналізу з подальшим використанням для прогнозування господарської діяльності.
Хоча комп'ютерний облік, контроль, аудит, аналіз і регулювання повинні функціонувати як частка єдиної інформаційної системи об'єкта, самі по собі вони функціонально створюють тісну інформаційну систему з властивими для них системними принципами, а саме: єдина система класифікації і кодування; автоматизація збору, реєстрації і передавання інформації; уніфікація, спрощення і типізація документації; автоматизація одержання бухгалтерських регістрів, звітів та аналітичних форм.
Системи класифікації і кодування визначаються існуючими державними класифікаторами, особливостями господарського об'єкту та спільними потребами бухгалтерського обліку, контролю, планування, аналізу, оперативного управління.
Тепер комп'ютерні облікові ІС базуються на двох формах обліку --таблично-автоматизованій (стара) і діалого-автоматизованій.
Практична реалізація комп'ютерних технологій бухгалтерського обліку, контролю, аудиту, аналізу і регулювання здійснюються у вигляді системи АРМів окремих спеціалістів. Їх кількість і розподіл функцій визначається конкретними обставинами і факторами: організаційною структурою, територіальним розміщенням підрозділів, наявністю технічних засобів та спеціалістів.
На кожного із АРМ автоматизується облік тих робіт, специфіка яких розкривається самою назвою АРМ, хоч в окремих випадках між спеціалістами в конкретних умовах і може бути певний перерозподіл робіт.
 
ЛІТЕРАТУРА:
  1. Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика -Киев-Донецк: Вища школа. 1985. -172 с.
  2. Виноградова В. М., Волкова Е. И., Архипов Н. М. Технология и эффективность химизации земледелия. М. “Колос”, 1977. – 248 с.
  3. Смирнов С. Н. Диалектика отражения и взаимодействие в эволюции материи. Часть IV: Диалектика исторического науки и технологических форм практики. – М. “Наука”., 1974. – 328 с.
  4. Хиччинс И., Бест Д., Джонс Дж. Биотехнология: Принципы и применение. – М., 1988. – 479 с. Перевод с английского А. С. Антонова.
  5. Прогнозирование и планирование экономики. Под общей редакцией В. И. Кондауровой Минск: “Экоперспектива” 2000 г. – с. 271-297
  6. Руденко П. О., Романенко В. П. “Системи технологій ” конспект лекцій. Чернігів. – 2002. – 155 с.
  7. Анчишкин А. М. Наука – Техника – Экономика. – М. : 1989. – 383 с.
  8. Васильева И. Н. Экономические основы технологического развития. Учеб. Пособие для вузов. – М. : “Банки и биржи” ЮНИТИ, 1995. – с. 101-112.
  9. Коломієць Г. С., Маньковський А. Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів. – К. : «Либідь» 1991. – 174 с.
  10. Тесленко Г. С. Інформаційні системи в аграрному менеджменті. – К. : 1999.
 
Фото Капча