Ситуативно-мовленнєві функції артикля в сучасній іспанській мові та засоби їх відтворення при перекладі на українську

 

Різниця граматичної будови часто викликає потребу при передачі значення, вираженого морфологічним засобом мови оригіналу, вдаватися в перекладі до засобу синтаксичного або лексичного порядку. В даному випадку зв'язок між різними рівнями мови проявляється з особливою силою. Так неозначений артикль може перекладатися за допомогою таких лексичних додавань, як «один», «який-небудь», «якийсь» і т. д.

Залежно від семантики іменника артикль несе в собі різну функцію: при обчислюваних та речових – синтаксичну (актуалізація іменника в реченні) і семантичну (вираження визначеності / невизначеності), при абстрактних та одиничних – тільки синтаксичну.

При власних назвах, котрі мають потреби в актуалізації, артикль відсутній або виступає в асемантичній функції. Якщо група артиклів приєднується до іменника іншої семантичної групи, то це свідчить про перехід імені в іншу групу: дискретний іменник замінюється речовим, а речовий або абстрактне вказує на дискретні об'єкти.

При незначній зміні значення виникають стилістичні відтінки, при більш значному – семантичні зрушення або з'являється омонім. Іменники в залежності від того, який артикль їх супроводжує, набувають нового змісту.

 

 

Отже, в цій роботі було порушено актуальну проблему, адже українською мовою щодня перекладаються сотні текстів з іспанської мови, де артикль є невід'ємною частиною граматичної системи.

Всі наведені приклади говорять про те, що засоби однієї мови (в даному випадку – української) відкривають можливості для передачі змісту, виражених в інших мовах за допомогою артикля (елемента, якому немає формального відповідника в українській мові). При цьому істотно те, що для передачі специфічного елемента мови оригіналу (артикля) застосовується специфічний же засіб української мови як мови перекладу (більш вільний порядок слів).

Розглянуті способи компенсації артикля виявляються застосовними для перекладу з іспанської мови, де функції артикля однотипні та стійкі протягом величезного хронологічного періоду. Узагальнюючі зауваження про можливість перекладу перерахованих прикладів засновані на спільності особливостей, які представлені категорією артикля в іспанській мові.

Однак ця можливість перекладу не є універсальною, тобто ні в якій мірі, при всій закономірності в її застосуванні, вона не є практичним «правилом без винятків». Для перекладу конкретного випадку потрібно враховувати конкретний контекст, сполучуваність і значення лексичних одиниць та інші фактори.

Основні функції артикля – актуалізація, детермінація та референція, що знаходяться в тісному зв'язку один з одним. Основна функція артикля як детермінативу синтаксично пов'язана з вираженням референції. Дві інші функції детермінативу – морфологічна (рід, число) і семантична, тобто відображення граматичної категорії детермінації. Основні граматичні функції артикля – індивідуалізація і генералізація. Індивідуалізація є первинною семантичною функцією означеного артикля, генералізація – вторинної. При певних умовах, встановлюючи семантичний зв'язок з іменником, артикль може впливати на значення знаменного слова, виявляючи цим стилістичну функцію.

Відсутність артиклів в українській мові компенсується багатою системою засобів вираження значень артикля. До неї відносяться лексичні засоби: займенники (вказівні, означальні, присвійні і т. д., прикметники, числівники) ; морфологічні (відмінок іменника) ; синтаксичні (порядок слів). Саме порядок слів грає у вираженні категорії визначеності / невизначеності більшу роль, ніж в іспанській мові.

Артикль – складна і досі повна функціонально-семантичних таємниць граматична категорія, – категорія, яка багато в чому відіграє важливу роль при організації комунікативних функцій мови, категорія, що займає ключове місце в механізмах саморегуляції і самоналаштування систем мови та мовлення.

Система іспанських артиклів є вже протягом довгого часу предметом пильної уваги дослідників. Тож і дане дослідження намічає перспективи подальшого вивчення функціонування іспанських артиклів, зважаючи на безперервну еволюцію мови і літератури як одного з його «носіїв».

 

 

Este trabajo está dedicada al problema de transmisión de los artículos españoles al ucraniano. Cada día los traductores profesionales tropezan con dificultades traduciendo unos textos diferentes que contienen gran número de los artículos. Los pueden ser de literatura, artículos oficiales o trabajos científicos. No lo tiene importancia porque podemos encontrar los artículos en todos tipos de textos y para ser los traductores profesionales debemos saber cómo traducir los correctamente.

El problema es que de no saber la importancia de los artículos en algunas oraciones, uno puede traducir lo completamente incorrecto. Es que alguna oración puede contener el significado determinado pero de omitir y no traducir artículos de esa oración uno puede cometer un error y transmitir el sentido falso.

Así para realizar la traducción objetiva, de manera cierta, un traductor debe saber el papel de los artículos españoles en oracion y también las reglas según cuáles debemos traducir los artículos en casos variables. Porque principalmente la función del artículo depende del contexto.

Debemos tener en cuenta que la lengua ucraniana no tiene artículos y por eso tenemos que buscar métodos de traducción, o pues equivalentes, qué pueden sustituir el artículo en la lengua de traducción.

Pero ¿significa esto que la categoría del artículo siempre debe encontrar algunos análogos, no necesariamente gramaticaesl, en traducción del español al ucraniano? Claro que es sensatamente hacer sólo si el valor de la categoría gramatical es comunicativamente significativo. Consiguientemente, traduciendo unos textos españoles al ucraniano un traductor debe prestar atención a la divergencia de estructura gramatical de las lenguas en aspecto de aplicación de los artículos y también los métodos y las variantes alternativas de su traducción al ucraniano.