Технологічні процеси водопідготовки

«Мильні шлаки» також не змиваються з поверхні людської шкіри, забиваючи пори і покриваючи кожну волосинку на тілі, що може спричинити появу висипу, роздратування, свербіння.

Під час нагрівання води, солі жорсткості що містяться в ній, кристалізуються, випадаючи у вигляді накипу. Наслідок накипу – 90% відмов водонагрівального устаткування. Тому до води, що нагрівається в казанах, бойлерах і т. п., висуваються вимоги по жорсткості на порядок вищі. Для різних марок казанів жорсткість не повинна перевищувати 0, 01 – 0, 05 мг-экв/л.

У багатьох промислових процесах солі жорсткості можуть вступити в хімічну реакцію, створивши небажані проміжні продукти.

У тих випадках, коли вода надто жорстка і її необхідно пом'якшити, застосовують наступні методи очищення води:

• термічний – його основа: нагрівання води
• дистиляція або вимороження
• реагентний
• іонообміну
• зворотний осмос
• електродіаліз
• комбінований – різні поєднання перерахованих методів [ 12 ].

Поліпшення органолептичних показників води. Поліпшення органолептичних показників води проводиться на активованому вугіллі, найчастіше застосовується на одному з останніх ступенів очищення і є одним з класичних способів отримання питної води. Практично кожна бутильована вода проходить через вугільний фільтр. Таке додаткове очищення води необхідне в тих випадках, коли потрібно усунути незначні порушення показників кольоровості, смаку і запаху води. Активоване вугілля також використовується для очищення муніципальної водопровідної води від хлору і хлоровмісних з'єднань. Ефективність активованого вугілля пов'язана з його високою сорбційною ємністю, збільшеною за рахунок оптимального розміру гранул [ 3 ].

Знезараження. Знезараження питної води має важливе значення в загальному циклі очищення води і застосовується майже скрізь, оскільки це останній бар'єр на шляху передачі бактерійних і вірусних хвороб. Знезараження води є останнім етапом підготовки питного води. Використання для пиття поверхневої води в більшості випадків неможливе без знезараження.

Звичайними методами знезараження при очищенні води є:

• хлорування шляхом додавання хлору, діоксиду хлору, гипохлорита натрію або кальцію;
• озонування води;
• ультрафіолетове опромінювання [ 19 ].

 

 

КП „Дрогобичводоканал” надає послуги з водовідведення і очищення стічних вод м. Дрогобичу і м. Стебнику, а також приймає для очищення стічні води м. Трускавця і Борислава. Водоканал приймає і проводить очищення стічних вод від населення, промисловості, державних та комерційних підприємств вище зазначених міст та частини дощового стоку.

Стічні води міста Дрогобича самопливними колекторами надходять до КНС-„12м” і КНС-„16м”. З невеликих басейнів каналізування стоки перекачуються двома каналізаційними насосними станціями в систему головних колекторів.

Стічні води від м. Трускавця і м. Стебника самопливом надходять на районну каналізаційну насосну станцію (РКНС), яка перекачує їх на каналізаційні очищувальні споруди. Стічні води від м. Борислава самопливним колектором надходять на КНС-„12м”, яка розташована в м. Дрогобичі.

Після очисних споруд стічні води скидаються у річки Тисменицю (випуск №1) і аварійний випуск №2 у р. Солоницю.

 

 

Принцип комплексного біологічного очищення стічних вод базується на взаємодії стічних вод з активним мулом та їх обробці в анаеробних і аеробних умовах. Фекальні стічні води з каналізації поступають в біореактор у з’ємний вловлювач грубих механічних відходів, виготовлений у вигляді решітки з отворами. Для того, щоб фекальні стічні води краще проходили через даний вловлювач і не забивали його, туди подається повітря. Далі стічні води поступають в першу анаеробну камеру біореактора, де відбувається моментальне змішування стічних вод з активним мулом [16].

Повний комплекс очистки води включає наступні блоки:

• механічна очистка;
• біологічна очистка;
• доочистка;
• знезаражування;
• обробка осадів.

За допомогою системи ерліфтів стічні води рухаються по колу з першої анаеробної камери в останню, розкладаючись при цьому під дією бактерій активного мулу. З останньої анаеробної камери частина стічних вод поступає в аеробну камеру, де стічні води піддаються аерації за допомогою дрібнобульбашкових аераційних елементів, а інша частина – знову у першу анаеробну камеру, в результаті чого забезпечується безперервний процес очищення стічних вод.

З аеробної камери стічні води перетікають у кінцевий відстійник. У всіх камерах відбуваються процеси нітрифікації і денітрифікації різних ступенів інтенсивності [13 ].

В кінцевому відстійнику активний мул, осідаючи, відділяється від води. Частина активного мулу за допомогою ерліфту перекачується в першу анаеробну камеру біореактора. Таким чином відбувається його рециркуляція. Інша частина активного мулу піддається стабілізації і утилізується. З кінцевого відстійника очищена вода через водозливний жолоб перетікає у стічний водопровід.

Всі процеси очищення відбуваються в полімерній ємності (ємностях), в яку монтується технологічне обладнання. Деталі і корпус біореактора виготовлені із спеціальних полімерів, розрахованих для роботи в біологічно-агресивному середовищі. В самому біореакторі немає рухомих частин і частин, що труться, а перекачування стічних вод та активного мулу з однієї камери в іншу відбувається за допомогою стиснутого повітря з використанням системи ерліфтів.

Під час роботи СБО не виділяють неприємних запахів, оскільки в них переважають аеробні процеси, та створюють мінімальний шум, що дає змогу встановлювати їх поблизу житлових приміщень [1].

 

 

У стічній воді, яка поступає на очистку, і воді, яка виходить після очистки, визначають наступні параметри: температуру, колір і ступінь прозорості, осідаючі речовини, перманганатну окислюваність, ХПК, БПК, загальний азот і фосфор, нафтопродукти, феноли, вагові речовини, СПАР, нітрати, нітрити, залізо, мідь.

Ступінь очистки забрудників стічних вод розраховується за формулою:

де Свх – вміст забрудника на вході у систему очистки; Свих – вміст забрудника після системи очистки. Результати аналізів та розрахунків представлені у таблиці.

 

 

 

За даними річних, а також місячних чи квартальних проведених аналізів очистки стоків можна спостерігати динаміку ефективності очистки забрудників на виході. Динаміку ступеня очистки протягом 2006-2011 років показано на рис. 8.

 

Для оцінки впливу сезонних змін було також проведено розрахунок ступеня очистки за перше півріччя 2011 року. Результати оцінки представлено на рис. 9.

 

 

З 2006 року ефективність очистки за БПК-5 зросла і з 2007 року залишалась стабільною. Ефективність очистки за ХПК зросла за останні роки, що пояснюється зменшенням надходження хімічно окислюваних речовин. Окислюваність також залежить від надходження забрудників, і це означає, що з 2008 по 2009 роки їх із стічною водою також поступало менше. В таких показниках, як вагові частинки і азот амонійний, не було відчутних змін в ефективності очистки. Проте, в 2007 році спостерігаються темпи зростання по більшості показників.

Оцінка сезонної (з січня по червень) динаміки ефективності очистки стоків показує, що вона в найхолодніші місяці падає і стабільно тримається в теплу пору року (особливо для БПК-5 і ХПК). Це пояснюється вищою активністю живих організмів у теплу пору року. Таким чином, погодні умови частково впливають на якість очистки. Проте вони взагалі не впливають на такі показники, як азот амонійний та вагові частинки (хоча в тепліші місяці в’язкість води ледь є нижчою).

Дані річних спостережень з 2006 по 2009 рік свідчать про те, що ступінь очистки стічних вод для різних забрудників знаходиться в межах 0, 85-0, 98. Вона також є дещо вищою для літніх місяців. Річна динаміка показує, що з 2007 року ефективність очистки залишається стабільною. Такі показники свідчать про достатню ефективність роботи очисних споруд КП «Дрогобичводоканал».