Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологічний розвиток і його закономірності

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 

виробництва;

-гнучкість виробництва – його здатність швидко переналаштовуватись для випуску нових видів продукції;
-ресурсозбереження, що гарантує можливість виробляти конкурентоспроможну продукцію з низькою собівартістю та високою прибутковістю.
 
2.2. Зміст і структура науково-технічних циклів. Модель циклічного розвитку поколінь технологій
 
Технологічний розвиток має циклічну структуру. Спочатку нововведення приводять до зростання економічних показників виробництва. Підвищується продуктивність, збільшується прибуток, знижується собівартість. Має місце технологічний зростання. Одночасно нововведення порушують існуючу структуру окремих економічних зв’язків між виробничими можливостями, можливостями забезпечення сировинними матеріалами, цінами, прибутками та інше, що може вивести економічну систему зі стану рівноваги. У такому випадку за економічним зростанням в результаті нововведень обов’язково наступить спад, під час якого проходить реорганізація структури цін, витрат, виробництв, також може бути виявлена власна динаміка зростання. Система входить у стан економічної депресії, що є реакцією економічної системи на зростання, адаптацією до ситуації, котра виникла в результаті зростання. Далі знову відбувається «оздоровлення» економіки, яке залежить від процесу пристосування. Тривалість такого циклу залежить від активності технологічного розвитку. Якщо він іде повільно (еволюційно), система пристосовується. Іноді система рухається до стану рівноваги. І зростання повторюється знову, яке спочатку супроводжується новим вибухом прогресивних технологій (інноваційної політики).
Рух економіки і технологічний розвиток мають форму циклів, середня тривалість яких становить 50 років.
Таким чином, технологічний розвиток є першопричиною коливань економічного зростання.
Техніка і технологія формується і розвивається у відповідності із законами об’єктивного світу. Період розвитку техніки поділяють на проміжки часу – технічні цикли.
1.Життєвий цикл технологій пов’язують з попитом на готову продукцію або вироби. В життєвому циклі технологій виділяють наступні стадії:
2.Зародження технології.
3.Початок виробництва і наявність продукції на ринку, формування попиту на цю продукцію.
4.Зрілість технології (масове виробництво продукції і максимальне поширення технології).
5.Насичення ринку продукцією за даною технологією.
6.Згасання продажу та спад виробництва за даною технологією (на цій стадії ефективне використання технології можна продовжити за рахунок розширення асортименту виробів).
Життєві цикли технологій прийнято відображати логістичними кривими (рис. 2. 2.).
Формування систем технологій здійснюється з врахуванням різних факторів, таких, як пріоритетні напрямки розвитку економіки підприємства, регіону, держави, держав, їх правове поле, виробничий і науковий потенціал, сировинна база та ін.
Комплекс задач, які вирішуються при формуванні систем технологій, можуть бути зведені до:
-задач аналізу, коли відомі всі особливості функціонування системи, її структура (технології, ринки збуту та ін.) і не потребується пошук нових рішень з вдосконалення технологічної системи;
-задач синтезу, коли відомий характер функціонування наявної системи, її потенційні можливості, але не відома структура (оптимальні виробничі зв’язки, постачальники сировини і т. д.), яку потрібно в оптимальні строки організувати;
-задач «чорного ящика»: для виробництва принципово нового товару в існуючій системі технології не відомі ані особливості функціонування, ні структура необхідної для цього системи технологій.
Методологія класифікаціїсистем технологійможе реалізовуватись через створювану ними
нормативно-методичну базуу вигляді банківметодичних, загально-технічних і технологічних, 
-нормативно-технічних і стандартизованих документів з врахуванням результатів діяльності міжнародних організацій по стандартизації.
Для фірми, яка прагне до лідерства і не хоче втрачати постійних клієнтів, технологічні новинки неминучі.
Вони пов’язані з ризиком, але відмова від них ще більш ризикова.
Технологічний ризик явище складне, пов’язане з економічною кон’юнктурою, соціальними і екологічними обставинами, а також поведінкою партнерів, конкурентів і споживачів.
Технологічний ризик–це ймовірність втрати підприємством деякої частини власних ресурсів, недоотримання доходів або появи додаткових витрат в результаті розробки і впровадження технологічних новинок.
Для більш детального розгляду ризиків при впровадженні нових технологій може успішно використовуватись
S-подібна крива (рис. 2. 3.) (в математиці – логістична крива, або крива Гомперца).
 
Із рис. 2. 3. видно, що при вкладі коштів в розробку і впровадження технології, результа покращуються стрибкоподібно. Чим крутіша логістична крива, тим результативніший процес. S-подібна крива відображає залежність між витратами на нову технологію і результатами, отриманими від вкладених коштів.
З початку кривої для отримання позитивного ефекту необхідні значні зусилля, Результат яких в подальшому зростає при невеликих витратах. Потім, по мірі інвестування в процес додаткових коштів, він стає все більш тяжким і дорогим. Так, як завжди існує деяка межа, коли потрібно зупинитись або змінити напрямок.
Все це пояснюється ризиковою межею, яка знаходиться зверху S-подібної кривої (рис. 2. 4.).
Ризикова межа є самим надійним ключем до виявлення моменту усунення існуючої технології і розробки нової. Наближення до ризикової межі можна визначити з різко зростаючих витрат виробництва. S-подібна крива показує, що по мірі наближення до ризикової межі, технології стають все більш дорогі. Близькість до межі означає, що всі суттєві можливості покращення технології уже використані.
 
На даний момент існує три шляхи вирішення цієї проблеми:
-переключитись на збут;
-збільшити витрати на розвиток і вдосконалення наявних технологій;
-не використовувати існуючу технологію, яка ще приносить прибуток, однак явно застаріла і переключитись на інновацію.
Перший шлях має визначені переваги, які, однак, можна визначити як короткострокові. Адже без впровадження новинок неможливо визначити відставання фірми в області НТП. Збутова діяльність повинна йти паралельним шляхом до вдосконалення
Фото Капча