Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тема 11. Фінансове планування на підприємстві

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 11. Фінансове планування на підприємстві
 
Основні поняття й терміни: фінансова стратегія, фінансове планування, баланс доходів і витрат, поточний фінансовий план, оперативне фінансове планування, платіжний календар, валовий і чистий прибуток, умови та показники прибутковості підприємства, рентабельність, аналіз «витрати — обсяг — прибуток».
 
11.1. Фінансова стратегія, завдання і зміст фінансового плану
 
Основою фінансового планування є фінансова стратегія підприємства. Фінансова стратегія — складова загальної стратегії економічного розвитку, яка охоплює систему довготермінових завдань фінансової діяльності підприємства та способи їх досягнення. Розроблення фінансової стратегії підприємства пов’язано з вирішенням таких основних завдань:
•обґрунтування основних джерел фінансового забезпечення діяльності підприємства;
•вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності підприємства;
•зведення до мінімуму фінансових ризиків підприємства;
•забезпечення фінансової стійкості та рентабельності;
•визначення способів виходу підприємства з фінансової кризи та методів управління за умов кризового стану підприємства.
Фінансова стратегія є основою для розроблення фінансової політики. Фінансова політика підприємства — форма реалізації фінансової стратегії за окремими аспектами його фінансової діяльності. Фінансова політика формується за окремими напрямами фінансової діяльності: політика формування активів і структури капіталу, політика управління активами та інвестиціями, політика залучення фінансових ресурсів (формування власних фінансових ресурсів і залучення із зовнішніх джерел). У свою чергу, політика формування власних фінансових ресурсів може охоплювати самостійні блоки: 
•цінову політику — формування цін з урахуванням попиту й пропозиції (динаміки кон’юнктури ринку) та рівня витрат на виготовлення та реалізацію продукції; 
•амортизаційну політику — управління амортизаційними відрахуваннями з метою інвестування їх у розвиток підприємства;
•дивідендну політику — оптимізація між часткою прибутку, що направляється на виплату дивідендів, і тією частиною прибутку, що капіталізується;
•інвестиційну політику — вибір та реалізація найвигідніших проектів, розширення та оновлення активів з метою подальшого економічного розвитку підприємства.
Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.
Основними завданнями фінансового планування є:
•забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
•визначення напрямів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;
•виявлення й мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
Фінансування — це залучення необхідних коштів для покриття потреби підприємства в основному й оборотному капіталі.
Джерела фінансування поділяють на власні та залучені. Фінансовими джерелами залучених коштів є коротко- й довгострокові кредити, котрі оформляють у фінансових документах, де вказують умови їх погашення й виплати процентів за ними.
До залучених коштів належать: банківські кредити, позики інших підприємств, кошти від випуску векселів та інших боргових зобов’язань, кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству, іноземні інвестиції.
До фінансових джерел також належить прибуток підприєм-
ства. Особливе значення мають нерозподілені прибутки, тобто прибутки, нагромаджені після утримання податків і дивідендів. Здатність розширяти ділові операції з допомогою нерозподілених прибутків є ознакою платоспроможності підприємства в тому розумінні, що можливість постійно використовувати ці кошти вказує на його фінансову самодостатність. Якщо нерозподілених прибутків не досить, то керівництву слід вдатися до складнішого рішення: йому доведеться шукати найкращого поєднання боргів і власного капіталу підприємства.
Підприємствам завжди загрожує «криза ліквідності», тобто нестача коштів для сплати за фінансовими зобов’язаннями (погашення та сплата процентів за позики), сплати рахунків постачальників, орендної плати та плати за комунальні послуги тощо. Підприємствам може загрожувати навіть банкрутство, якщо вони не будуть спроможні сплатити свої договірні зобов’язання. Тому необхідно складати фінансові плани, щоб оцінювати поточні й майбутні фінансові потреби. Відсутність же належного фінансового планування може призвести до втрати ліквідності, а потім і до банкрутства, навіть якщо всі активи підприємства разом з неліквідними (або важколіквідними) — будівлями та обладнанням — значно перевищують заборгованість.
У процесі фінансового планування використовують такі методи:
1) балансовий — дохід і витрати балансують, а також для кожної статті витрат визначають джерела їх покриття;
2) нормативний — потребу у фінансових ресурсах визначають на основі фінансових норм і нормативів;
3) розрахунково-аналітичний — базові дані та індекси зміни їх у плановому періоді використовують, складаючи фінансовий план;
4) методи економіко-математичного моделювання — застосовують для прогнозування значення показників та оптимізації планових рішень.
Процес фінансового планування складається з таких етапів:
1) аналіз фінансової ситуації;
2) розроблення загальної фінансової стратегії підприємства;
3) складання поточного плану;
4) коригування, узгодження та конкретизація фінансового плану;
5) розроблення оперативних фінансових планів;
6) контролінг.
У процесі розроблення довгострокового й поточного фінансових планів виконують розрахунки, аналіз і складають план у такій послідовності:
1) проводять аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за минулі періоди;
2) розраховують основні показники господарської діяльності в поточному й наступних роках: визначають обсяги збуту продукції або послуг, витрати на їх виробництво, прибуток від реалізації основної продукції та іншої діяльності підприємства, розраховують амортизаційні відрахування, надходження коштів за довгостроковими й короткостроковими кредитами тощо;
3) визначають напрями вкладання інвестицій і джерела їх фінансування;
4) складають фінансовий план підприємства — баланс доходів і видатків на відповідний період: поточний і довгостроковий.
Мета складання фінансового плану полягає у
Фото Капча