Тема 11. Фінансове планування на підприємстві

Опр  Ц = Спост + V  Опр ,(11.3)

де Опр — обсяг продажу, шт.; Ц — оптова ціна продажу, грн; 

Спост — величина постійних (фіксованих) витрат, грн; V — величина змінних витрат на одиницю продукції, грн.

Тоді Окр = Спост / (Ц – V) ,(11.4)

де Окр — точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво й реалізацію.

Отже, для визначення планової величини обсягу виробництва та продажу, що відповідає беззбитковому стану підприємства, необхідно знати три величини:

1) оптову ціну продажу товару;

2) обсяг постійних (фіксованих) витрат, тобто таких витрат, величина яких у короткому періоді часу не пов’язана з обсягом виробництва й реалізації та їхніми змінами. Це витрати на устаткування, його утримання й експлуатацію, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати, витрати на оренду, рекламу, соціальне страхування, наукові дослідження, розробки тощо;

3) обсяг змінних витрат, тобто таких витрат, які змінюють свою величину у зв’язку зі зміною обсягу виробництва й реалізації продукції. Якщо обсяг зменшується, змінні витрати скорочуються, і навпаки. До змінних витрат належать витрати на сировину й матеріали, заробітну плату основного виробничого персоналу, електроенергію, транспортування і т. ін.

Приклад. Визначити планову точку беззбитковості за такими даними:

•ціна виробу — 3 тис. грн;

•постійні витрати — 10 млн грн;

•змінні витрати — 1 тис. грн на один виріб.

Розв’язок. Окр = 10 000  (3 – 1) = 10 000  2 = 5000 шт. Підприємство повинно випустити й продати 5000 шт. виробів, щоб не мати збитків і покрити валові витрати.

1. Графічно точку беззбитковості визначають у точці перетину ліній валового доходу й валових витрат (рис. 11.1).

 

Рис. 11.1. Визначення точки беззбитковості підприємства

Точку беззбитковості можна розрахувати і в грошових одиницях — гривнях. Тоді формула точки беззбитковості буде такою:

Окр = Спост / (1 – V / Ц).(11.5)

У наведеному прикладі Окр = 10 000  (1 – 1  3) = 14 925 (близько 15 000 тис. грн). Тобто підприємству необхідно продати продукції на суму 15 млн грн, щоб покрити свої витрати.

2. Логіку аналізу беззбитковості можна використати і для визначення обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідного для отримання цільової величини прибутку. Наприклад, підприємство планує збільшити розміри прибутку до 30 млн грн. Тоді кількість виробів, які необхідно реалізувати, щоб одержати плановий розмір прибутку, дорівнюватиме 20 тис. шт. Необхідну кількість виробів розраховують за такою формулою:

Окр = (Спост + Пр) / (Ц – V),(11.6)

де Пр — прибуток до оподаткування, тис. грн.

Розв’язок. Окр = (10 000 + 30 000)  (3 – 1) = 20 000 (шт.).

Отже, виробництво та реалізація 20 000 шт. виробів збільшать прибуток підприємства до 30 млн грн.

Вплив зміни виручки від реалізації продукції на зміну прибутку можна розрахувати за формулою:

(11.7)

де   — зміна (збільшення, зниження) прибутку;   — зміна (збільшення, зниження) виручки від реалізації продукції; М — маржинальний прибуток (різниця між виручкою від продажу та змінних витрат на обсяг продукції), тис. грн.

Використовуючи маржинальний прибуток, можна обчислити показник «запас надійності», який розраховують за такою формулою:

(11.8)

Коефіцієнт «запасу надійності» (Зн) кореспондується з показником «коефіцієнт беззбиткості» (Кб), який визначають так:

(11.9)

Якщо Кб = 1 — підприємство беззбиткове, Зн = 0;

Кб > 1 — підприємство збиткове, Зн < 0;

Кб < 1 — підприємство прибуткове, Зн > 0.

3. Граничний обсяг нарощування виробництва продукції необхідно визначати для того, щоб запобігти збільшенню витрат та зменшенню прибутку на кожну додаткову одиницю продукції, що виробляється, і, як наслідок, зменшенню валового прибутку від реалізації більшого обсягу продукції. Це відбувається тоді, коли різниця між граничним доходом (МR) та граничними витратами (МС) дорівнює нулю. МR – МС = 0.

Наприклад, за незмінної ціни та граничного доходу на кожну додаткову одиницю продукції граничні витрати змінюються, як показано на рис. 11.2, граничний обсяг виробництва визначається в точці перетину ліній граничного доходу та граничних витрат.

 

Рис. 11.2. Визначення граничного обсягу виробництва

Нарощування обсягу виробництва продукції ефективне до О граничного. Далі збільшувати виробництво продукції підприєм-

ству невигідно, тому що зменшується валовий прибуток. Підприємству необхідно запровадити відповідні зміни в технології виробництва або в конструкції, якості продукції тощо.

Абсолютна сума балансового прибутку, отримана підприємством, є важливим показником його прибутковості. На основі прибутку встановлюють рівень ефективності господарювання. При цьому використовують показник рентабельності, який визначають як співвідношення прибутку з авансованою вартістю (авансовим капіталом) або поточними витратами. Залежно від того, з яким показником зіставляють прибуток, визначають відповідну рентабельність. Наведемо приклади розрахунку деяких видів рентабельності:

•рентабельність власного капіталу визначає прибутковість підприємства, в яке вкладено власний капітал, і розраховується так

•рентабельність продукції

•рентабельність і-го виду продукції

•рентабельність продажу продукції або обороту

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від трансформації економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт і послуг). Тому в процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності та розробити відповідні заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.

Якщо прибутковість підприємства знижується, то зменшується ціна акцій та співвідношення прибутку на акцію (ПНА) та її ціни. Для інвесторів, акціонерів показники прибутковості підприємства є дуже важливими. Чистий прибуток використовують у розрахунках ряду показників акціонерного капіталу.

Більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприєм-

ства можна отримати за допомогою комплексу, системи показників, що всебічно характеризують фінансове становище підприємства. Це показники оцінки майнового стану, фінансової стійкості та стабільності підприємства, ліквідності та платоспроможності, прибутковості, рентабельності тощо.

 

1.Фінансова стратегія та політика, їхня суть та основні завдання.

2.Яка мета та основні завдання фінансового планування на підприємстві?

3.Які методи застосовують у процесі розроблення фінансових планів?

4.Розкрийте зміст поточного фінансового плану підприємств державної та інших форм власності.

5.Планування потреби у фінансових ресурсах.

6.Види прибутку, методи його планування, їхня суть і застосування.

7.Умови прибутковості підприємства, аналіз «витрати — обсяг — прибуток», його суть і застосування.

8.Оцінка фінансового становища підприємства, групи оцінних показників, розрахунки показників.