Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тематична група лексики природи у побутових та обрядових українських піснях

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

що використовуються в медицині. Череду зберігають в ящиках, викладених папером (Лікарські рослини.., 1958, 196). Словник української мови: в 11 томах. – Том 11, 1980. – Стор. 304. 

Слово «Шавлій» ужито один раз. «Піде мати по шавлію» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні: ШАВЛІЯ, ї, жін. 1. Багаторічна трав'яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфюмерії та кулінарії. – Хто його знає, чи в шавлії купано її [дівчину] змалечку, чи в любистку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140) ) Словник української мови: в 11 томах. – Том 11, 1980. – Стор. 304. 
Слово «М’ята» ужито один раз. «З м’яти» [24 ]. Слово ужито в прямому значенні: М'ЯТА, и, жін. 1. Багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих з довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками, зібраними в густі пазушні кільця. Навкруги ллються пахощі лелій, левкоїв, рожі та м'яти (Нечуй-Левицький, III, 1956, 316) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 
Слово «Конопля» ужито п’ять раз. «Внадився до конопель», «Не клюй конопель», «Коноплями обвиють» та інші. [24 ] Слово ужито у прямому значенні: КОНОПЛІ, пель, мн. 1. Однорічні трав'янисті рослини, зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння видобувають олію. Листатий любисток тут побратавсь з жменькою конопель (Марко Вовчок, I, 1955, 340) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 
Слово «Кропива» ужито один раз. « В кропиву сховався» [24 ]. Слово ужите у прямому значенні: КРОПИВА, и, жін. Трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Тарас Шевченко, II, 1953, 317) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 
Слово «Лобода» ужито тричі. «Наївшися лободи» [24 ] та інші у такому ж контексті. Слово ужито у прямому значенні: ЛОБОДА, и, жін. Найпоширеніший бур'ян, що засмічує посівні та городні культури; листя деяких видів цієї рослини вживають у їжу, як шпинат, салат тощо. Хома журився, що лобода й кукіль у просі зародився (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 159) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 839. 
 
2.1.2. Домашні рослини
 
2.1.2.1. Плодові дерева
 
Слова на позначення плодових дерев траплялися нам у проанолізованих піснях 4 рази.
Слово «Вишня» уживалось двічі. «У вишневих садах», «Вишні розвиваються» [24 ]. У першому випадку слово ужито як: ВИШНЕВИЙ, а, е. 1. Прикм. до вишня 1. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть (Тарас Шевченко, I, 1951, 390) Словник української мови: в 11 томах. – Том 1, 1970. – Стор. 543. . А у другому випадку: ВИШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим листям. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна, й тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок, I, 1955, 180) Словник української мови: в 11 томах. – Том 1, 1970. – Стор. 543
Слово «Яблуко» ужито один раз. «Біле личко, як яблучко» [24 ]. Слово ужито як порівняння та в зменшено-пестливій формі.
Слово «Груша» траплялось порівняно частіше – три рази. «На городі груші» [24 ]. Тут слово ужито у прямому значенні: ГРУША, і, жін. 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262) Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 183.  «Мені грушечки», «З грушок юшка» [24 ]. Тут слово ужито не як плодове дерево, а як: 2. Плід цього дерева. Панських груш не руш: як погниють – самі віддадуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 14) Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – Стор. 183
Слово «Черешня» ужито один раз. «Черешні розвиваються» [24 ]. Тут слово ужито у прямому значенні: ЧЕРЕШНЯ, і, жін. 1. Плодове дерево роду вишень родини розових. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27) Словник української мови: в 11 томах. – Том 11, 1980. – Стор. 308. 
 
2.1.2.2. Зернові культури
 
У проаналізованих нами піснях назви зернових культур трапились нам 7 раз.
Слово «Кукурудза» уживалось один раз. « Обіцяв корець кукурудзи» [24 ]. Слово ужито у прямому значенні: КУКУРУДЗА, и, жін. 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168) Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 388. 
Слово «Пшениця» траплялось значно більше. Всього дев’ять раз. «Дай Боже пшеницю», «В ярій пшениці», «Будем сіяти пшеницю», «Буде пшениця» та інші. [24 ] Слова ужиті
Фото Капча