Теоретичні основи інноваційних технологій у професійній підготовці вчителя трудового навчання

проектні технології (проектно-технологічна діяльність студентів як особистісно-орієнтоване навчання) – виконання студентами проектів, наприклад з практикуму в навчальних майстернях чи технічної творчості, складається з таких етапів: формулювання завдання, дизайн та аналіз аналогів, аналіз виробу, розробка початкових ідей, оцінка ідей для вибору найдосконалішої, детальне відпрацювання ідеї, вибір матеріалів, інструментів та обладнання, складання технологічної картки, визначення затрат часу на виготовлення розробленого виробу, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування виробу, визначення безпечних умов праці та виготовлення виробу, оформлення проекту у вигляді портфоліо та його публічний захист;

інтерактивні технології (превентивні: консультації, репетиції, розподіл ролей, тренінги, угрупування; імітаційні: дебати, диспути, ділові, рольові й операційні ігри, міні-конкурси, інсценування, «мозковий штурм», колективне та групове проектування, психо- та соціодрами; неімітаційні: вправляння, конференції, «круглі столи», практикуми, проблемні лекції та семінари тощо);

технології розвивального навчання (проблемно-розвивальне навчання: заняття з розвитку педагогічних здібностей, психічних процесів, психомоторних і вольових якостей; технологія колективних творчих справ, навчання через дослідження, виконання творчих проектів тощо) – закладені у поетапному вивченні навчальних дисциплін, що тісно пов’язані між собою та в навчальні плани, які передбачають вивчення дисциплін, що дозволяють розвивати особистість студента від курсу до курсу, ніби піднімаючись по драбинці майстерності; наприклад, вивчення дисципліни «Нарисна геометрія і креслення з основами машинної графіки» студенти розпочинають з пропедевтичного курсу, що побудований на основі шкільної програми креслення, потім переходять до вивчення нарисної геометрії, де розвивають просторову уяву, технічне мислення та інші професійно важливі якості, а далі переходять до вивчення проекційного креслення, машинобудівного креслення і завершують вивченням основ машинної графіки з використанням комп’ютерної системи AutoCAD. Подібним чином побудовано також зміст наступних предметів: «Практикум у навчальних майстернях з художньою обробкою матеріалів», «Технічна творчість із методикою гурткової роботи», «Художньо-прикладна творчість із методикою гурткової роботи» та ін. Ця технологія також реалізується через вивчення ряду предметів, які взаємопов’язані між собою і побудовані на основі принципу наступності. Це, наприклад, цикл методичних дисциплін: «Теорія і методика трудового навчання», «Методика навчання креслення», «Методика використання комп’ютерної техніки в трудовому навчанні», «Теорія і методик профільного і професійного навчання в старшій школі» й ін. та ряд курсових робіт і навчальних й виробничих практик у загальноосвітніх навчальних закладах, які дозволяють поступово підвести майбутнього фахівця до реалізації своїх творчих здібностей в науковій і прикладній діяльності як педагогічної, так технологічної галузей. Свої здобутки в науково-педагогічній і прикладній творчості студенти доповідають на семінарах і конференціях кафедри й університету та висвітлюють їх у наукових і навчально-методичних публікаціях та реалізують у дипломних роботах.

Особистісно зорієнтовані технології (технології: Вальдорфська, саморозвитку (М. Монтессорі), С. Френе, навчання в малих групах (кооперативне навчання), створення ситуації успіху тощо) – це спосіб організації навчання, в процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей й здібностей студентів і створюються необхідні умови для розвитку їх індивідуальних особливостей, метою якого є створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності студентів і розвиток індивідуальних особливостей кожного. Організація особистісно зорієнтованого навчання полягає не тільки в створенні викладачем творчої атмосфери, а й постійному залученні суб’єктивного досвіду студентів як досвіду їх особистої життєдіяльності; різновидом цих технологій є індивідуалізація та диференціація навчання, що побудовані на основі диференційованих завдань для вивчення навчальних досягнень студентів та проведення занять з урахуванням їх типологічних особливостей у залежності від їх успіхів у навчанні на основі часткових принципів цієї технології: відкритого навчання, збагачення, випереджального навчання, проектного навчання, заміни, алгоритмізації, інтенсифікації початкової стадії формування сенсомоторних навичок, не адаптивної стратегії дій;

технології нейро-лінгвістичного програмування (метод ментальної карти або майнд-меп (mind – розум, map – карта), метод тренінгу ефективної комунікації – раппорт через підлаштування та ведення, тощо) – являють собою процес навчання у вигляді руху інформації скрізь нервову систему людини. В моделі НЛП виділяються: вхід інформації, її збереження, переробка і вихід – відтворення в тій чи іншій формі; два види інформації: сенсорна (нейрон) і вербальна (лінгво), звідси і прийшла назва «нейро-лінгвістична»; три модальності студентів, що відрізняються розвитком візуальних (бачення), аудіальних (слухання) чи кінетичних (дотик) каналів проходження інформації; два типи студентів, що відрізняються розвитком різних півкуль мозку: лівопівкульні (де локалізовані процеси логічного, вербального мислення) та правопівкульні (де в основному зосередженні емоційні процеси). Кожний студент має своє індивідуальне поєднання особливостей нервової системи, яке і визначає успішність чи неуспішність цієї технології навчання.

На завершення вкажемо на основні шляхи реалізації інноваційних технологій викладачами у підготовці вчителів трудового навчання:

а) розвиток свого власного педагогічного досвіду;

б) творче перенесення, запозичення педагогічного досвіду, створеного педагогами-новаторами;

в) оволодіння науковими розробками – використання результатів як власної науково-пошукової роботи, так і діяльності відомих учених;

г) шлях спроб і помилок (не «сліпі» спроби, а цілком осмислені, з надійним зворотнім зв’язком);

д) системний педагогічний експеримент.

Зрозуміло, що всі ці шляхи подібні до експерименту, і в першому наближенні всіх їх можна вважати своєрідним педагогічним експериментом, що і відбувається в сучасній вищій школі України. Розглянуті інноваційні технології, як випливає з їх характеристик, тісно взаємопов’язані між собою, взаємодоповнюючи одна одну, чим визначають при їх системному і правильному використанні успішність процесу підготовки вчителів трудового навчання.