теоретичні засади соціально-психологічного дослідження сім’ї

Вказуючи специфіку успішності спілкування у сім’ї як фактору сприятливого психологічного клімату, варто розглянути і проблеми, які призводять до порушень комунікації та позначаються на всій атмосфері сімейної взаємодії. Так, ми бачимо, що на порушеннях міжособистісних стосунків позначаються й особистісні характеристики подружжя – неадекватна самооцінка, авторитаризм, недостатньо сформовані етично-моральні принципи подружніх стосунків тощо. Подружні комунікації порушує також неадекватне уявлення як про себе, так і про партнера, що зумовлюється, зокрема, гендерними стереотипами («ти – дружина (чоловік), отже, повинна (повинен) ...»). 

При цьому науковцями С.Г. Шуман, В.П. Шуман виявлено, що дружини здатні дещо краще розуміти своїх чоловіків, хоча при цьому існують певні похибки в уявленнях партнерів один про одного. Наприклад, дружини схильні переоцінювати життєрадісність, оптимізм і недовірливість чоловіків і недооцінювати їхню здатність переживати почуття провини, чоловіки ж – переоцінювати рівень збудливості і неврівноваженості своїх дружин [27, 45]. Це, безумовно, може істотно вплинути на характер взаємин у сім’ї.

Крім того, вважаємо вартим звернути увагу на труднощі сімейного життя, які значно обумовлюють якість сімейних стосунків та загальний психологічний клімат у сім’ї: 

• труднощі взаємного психологічного пристосування; проблеми, що виникають при формуванні взаємин з родичами при рішенні житлової проблеми на першому етапі життя родини; 
• проблеми виховання й догляду за дитиною; ведення трудомісткого домашнього господарства – на другому [9, 83].

Поєднання перерахованих труднощів у певні моменти життєвого циклу родини може привести до сімейних криз. У зв’язку з цим безсумнівний інтерес представляють дослідження чеського вченого С. Кратохвіла, що встановив й описав два «критичних періоди» у житті родини [17; 18]. Перший з них, більше інтенсивний, спостерігається між 3-м і 7-м роками існування родини й досягає найбільшої гостроти в період між 4-м і 6-м роками. Друга криза назріває між 17-м і 25-м роками. В обох випадках спостерігається наростання незадоволеності. Провідну роль у випадку першої кризи здобуває фруструюча зміна емоційних взаємин, наростання числа конфліктних ситуацій, ріст напруги (як прояв труднощів у перебудові емоційних взаємин між чоловіками, відбиття побутових і інших проблем); другої кризи – наростання соматичних скарг, тривожності, відчуття порожнечі життя, пов'язане з відділенням від родини дітей [17; 18].

Виявлення кризових періодів у житті родини може мати немаловажне прогностичне значення й сприяти їхньому зм'якшенню або попереджати несприятливі кризові прояви.

Варто вказати, що для оптимізації взаємовідносин у подружжі та формування сприятливого психологічного клімату дуже важливим є спільне бажання членів подружжя до встановлення позитивного психологічного клімату в сім’ї. Також важливе місце займають узгодженість сімейних цінностей та пріоритетів, подружня сумісність у поглядах на життя, ведення господарства, організації спільної трудової та дозвіллєвої діяльності. Крім того, чоловіку й жінці варто висловити свої очікування та домагання до поведінки шлюбного партнера, і вказати, які дії він згоден виконувати для гармонізації відносин. 

Вважаємо, що шляхами оптимізації сімейних стосунків є спільне проведення часу, захоплене цікавими справами, знаходження спільних інтересів, підтримання один одного у починаннях, відвідання разом культурно-масових заходів, захоплення новими справами, однаково цікавими для обох. Важливим є встановлення компромісу у розподілі обов’язків у побутово-господарській сфері. Чоловіку варто підтримати жінку, допомогти їй адаптуватися до професійної діяльності, яка була тимчасово припинена в зв’язку із народженням та вихованням дітей. У складних випадках сімейної взаємодії та ускладнення психологічного клімату в сім’ї подружжю варто звернутися до психолога, який допоможе вирішити проблеми та налагодити оптимальні та гармонійні взаємовідносини.

 

 

Предметом соціально-психологічних досліджень сім’ї та сімейних стосунків є багато аспектів родинної взаємодії. Вкажемо на особливості стабільності шлюбу, сумісності партнерів та задоволеності шлюбом у соціально-психологічному аспекті функціонування сім’ї.

До соціально-психологічних характеристик сім’ї також відноситься стабільність шлюбу. О.І. Бондарчук говорить, що основними факторами, які формують стабільність шлюбу, є внутрішні суб’єктивні, тобто психологічні. Насамперед – це подружня сумісність як соціально-психологічний показник згуртованості сім’ї. Відповідно до сучасних уявлень сумісність як здатність подружжя узгоджувати свої дії й оптимізувати взаємини в різних видах спільної діяльності утворює ієрархію рівнів [7, 10].

Багато психологів вважають, що подружня сумісність – найважливіша умова стабільності й благополуччя подружньої пари. Сумісність почасти визначається її дослідниками через задоволеність.

«Сумісність може бути описана в основному двома характеристиками, що включаються в афективний компонент взаємодії: показниками суб'єктивної задоволеності партнером (психологічна ознака) і показниками емоційно-енергетичних витрат індивіда, учасника спілкування (фізіологічна ознака)». При цьому емоційний фон відносин супроводжується деякими емоційно-енергетичними витратами партнерів, що спілкуються» [20, 102].

А.Н. Обозова виділила чотири аспекти подружньої сумісності, необхідність поділу яких, на її думку, обґрунтована відмінностями властивих їм критеріїв, закономірностей і проявів:

1. духовна сумісність – характеризує погодженість цілепокладаючих компонентів поведінки партнерів: установок, ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів, поглядів, оцінок, думок і т.д. (основна закономірність духовної сумісності – подібність, подоба духовних поглядів подружжя);
2. персональна сумісність – характеризує відповідність структурно-динамічних особливостей партнерів: властивостей темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери: один із критеріїв персональної сумісності – безконфліктний розподіл міжособистісних ролей. Основна закономірність цього аспекту сумісності подружжя – додатковість