теоретичні засади соціально-психологічного дослідження сім’ї

5.Психолог допомагає клієнту самостійно поставити «діагноз» проблемної ситуації;

6.Клієнт має усвідомити наявні варіанти вирішення проблеми і вибрати один з них. При цьому всі рішення клієнт повинен приймати самостійно, бо тільки тоді він почуватиметься відповідальним за власні вчинки і не відмовиться від прийнятого рішення в разі труднощів, що виникнуть;

7.Закріплення мотивації щодо виконання прийнятого рішення. Ця схема може змінюватися залежно від тривалості і характеру консультування [7, 64-65].

Консультації, що мають власне психологічний характер, пов’язані насамперед з корекцією установок, стосунків, поведінки клієнта. При цьому психолог може використовувати спеціальні техніки (наприклад, елементи психодрами), спрямовані на розширення уявлень клієнта про себе і сімейну ситуацію. У такому консультуванні вирізняють первинний прийом, коли психолог вислуховує скарги клієнта, визначає його проблему за допомогою певних психодіагностичних процедур, а також цілі і завдання подальшої роботи.

На другому етапі консультування клієнт залучається до активного і глибокого осмислення своїх проблем. З цією метою психолог використовує спеціальні вправи і завдання, при виконанні яких з’ясовуються почуття, переживання клієнта, програються різні альтернативні варіанти взаємин клієнта з членами сім’ї з метою підготовки його до змін своєї поведінки [7, 66-67].

На заключному етапі консультування психолог підбиває підсумки виконаної роботи, відзначає досягнення клієнта, заохочуючи його на подальші конструктивні кроки.

У разі потреби (і бажання клієнта) здійснюється психологічна корекція глибинних особистісних проблем клієнта, що спричинили його сімейні труднощі. Механізмами психологічної корекції є базисні та психотехнічні засоби (організація спілкування, моделювання досвіду реальної життєдіяльності, практики нових соціальних стосунків, удосконалення механізмів переживань, відчуття тощо) і спеціальні психотехнічні дії (техніка безоцінного, емпатійного слухання, техніка психодрами та ін.).

Е.Г. Ейдеміллер та В.В. Юстіцкіс вказують, що у сімейній психотерапії існує кілька підходів, найвідомішими з яких є такі:

•психодинамічний, що ґрунтується на аналізі неусвідомлюваних бажань і психологічних проблем, пережитих на ранніх етапах онтогенезу; досягненні інсайту – усвідомлення того, як невирішені проблеми впливають на сімейні стосунки, виникнення неврозів і неконструктивної поведінки членів сім’ї;

•еклектичний, що інтегрує методи і прийоми особистісно-орієнтованої і поведінкової терапії, методи, які ґрунтуються на лікувальному ефекті навіювання (аутогенне тренування, медитація, гіпноз);

•системний, який ґрунтується на припущенні, що причини психологічних проблем і їх вирішення нерозривно пов’язані з характеристиками функціонування сім’ї як цілісної структури [28, 58].

Саме системний підхід, на думку Е. Ейдеміллера, вважається нині одним з найперспективніших, економічно доцільних, терапевтично ефективних напрямків у сімейній психотерапії. Системна сімейна терапія доцільна для родин, члени яких не відчужені один від одного, а об’єднані емоційними й особистісними «симбіотичними зв’язками» [28, 60], що призводять до гострих і хронічних конфліктних стосунків, неврозів, психосоматичних захворювань.

Недоцільно здійснювати системну психотерапію за наявності в сім’ї дітей дошкільного віку; ригідності життєвих установок членів сім’ї, особливо пов’язаних з їх переломним віком; стійких відхилень характеру у когось із членів сім’ї у вигляді істероїдної, епілептоїдної і паранойяльної психопатій; тимчасових психотичних станів [28, 61].

На думку В. Сатір [23], у  системній сімейній терапії вирізняють три стадії. Перша стадія – збирання інформації, коли психотерапевт з’ясовує, що власне члени сім’ї хочуть кожний для себе і для сім’ї загалом, як, на їхню думку, має функціонувати сімейна система, визначає поточний сімейний стан з метою виявлення ресурсів, які має сім’я в цей момент; що поки унеможливлює досягнення бажаного стану. На цій стадії члени сім’ї набувають такого досвіду, що може стати моделлю їхньої майбутньої поведінки. Це досягається формуванням у членів сім’ї відчуття впевненості в собі й у терапевті як надійному посередникові; усвідомленням членами сім’ї процесу, у результаті якої вони опинилися у складній сімейній ситуації; встановленням відповідності між відчуттями кожного члена сім’ї і їхнім вербальним вираженням; визначенням точок дотику почуттів, бажань членів сім’ї, способів координації відчуттів і станів, яких вони хочуть досягти [23, 78-80].

На другій стадії – перетворення сімейної системи – психотерапевт допомагає сім’ї набути досвіду, що стане моделлю оптимального сімейного функціонування. Це досягається руйнуванням неконструктивних шаблонів спілкування, встановленням ефективного зворотного зв’язку, показу можливих перспектив розвитку сімейних стосунків, конструюванням нових моделей стосунків членів сім’ї при використанні насамперед техніки психодрами, створенням «сімейних скульптур» та ін.

Третя, заключна, стадія психотерапії зводиться до закріплення позитивних змін, які члени сім’ї виробили на попередніх стадіях [23, 82].

В. Сатір зазначає, що найбільш бажаним результатом сімейної терапії є не просто набуття досвіду спілкування, який сім’я може використовувати для подальшого розвитку, а й розуміння цього досвіду і конкретних прийомів, які використовував терапевт і члени сім’ї для гармонізації сімейних стосунків. З цією метою терапевт робить послідовний і детальний огляд психотерапевтичного процесу, виокремлюючи важливі стадії сімейних змін, засоби і можливості, необхідні членам сім’ї для подальшого розвитку. На цій стадії формуються також практичні навички побудови конструктивних сімейних стосунків [23, 83].

Так, В. Сатір [23] наголошує на важливості відпрацьовування так званих сигналів, які може використовувати будь-який член сім’ї, коли помітить якийсь з раніше застосовуваних шаблонів заданого спілкування, над зміною якого вони працювали разом з терапевтом. 

У результаті відпрацьовування таких сигналів члени сім’ї здатні ефективніше використовувати їх у разі стресів та інших