+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
20
Мова:
Українська
justify;">Інтер’єр – внутрішній простір будівлі
Інтермедія, інтерлюдія – короткі сценки, переважно гумористичного характеру, що ставилися між актами основної драми
Ірмос – церковна пісня, гімн
Канон – (грец. правило, норма) – твердо встановлене, загальноприйняте правило, норма
Кант – (лат. cantus – спів, пісня) – жанр поезії, віршований твір; спів, поширений в Україні у ХVІ–ХVІІІ ст.
Кантата – (лат. canto - співаю) – великий вокально-інструментальний твір
Капище – культова споруда, місце поклоніння ідолам
Карниз – горизонтальний виступ на стіні, що підтримує дах і захищає стіну від стікаючої води
Картуш – скульптурна (ліпна) або графічна прикраса у вигляді щита чи сувою із зображенням герба, емблеми тощо
Катехізис – (грец. повчання, настанова) – твір у формі питань і відповідей з викладом основних догматів та положень християнського віровчення
Кахлі – декоративні плитки з випаленої глини, покриті кольоровою глазур’ю
Квадривіум – освітній цикл навчальних дисциплін у середньовічних закладах, що складався із чотирьох дисциплін – арифметики, геометрії, астрономії і музики та вивчався після тривіуму (граматика, риторика й діалектика)
Кераміка – (грец. keramos – глина, гончарне мистецтво) – галузь декоративно-ужиткового й монументального мистецтва, вироби (матеріали) з керамічної сировини (теракота, майоліка, фаянс, фарфор тощо)
Кирилиця – давньослов’янський алфавіт (азбука)
Кінематографія – галузь культури і господарства, яка здійснює виробництво, тиражування і прокат кінофільмів
Кіномистецтво – вид мистецтва, що оперує рухомим зображенням (художнє, ігрове кіно, документальне кіно, мультиплікаційне кіно, науково-популярне кіно)
Кіч, кітч – (нім. Kitsch – халтура, несмак) – один з проявів масової культури, низькопробний твір
Класика, класичне мистецтво – (лат. classicus - взірцевий) – культурна спадщина світового рівня, що віками не втрачає свого визнання, зокрема, мистецтво античної доби
Класицизм – (лат. classicus - взірцевий) – напрям у європейському мистецтві ХVІІ – початку ХІХ ст.
Клейнод, клейноди – (нім. Kleinod –дорогоцінність) – відзнака, атрибути влади (інсигнії)
Клір – духовенство, церковнослужителі
Комедія – вид драми з відтворенням подій у смішній формі
Колегіум – (лат. collegium – товариство, братство, співпраця) – навчальний заклад
Колекція – зібрання творів, предметів мистецтва за певними ознаками
Коломийка – жанр народних пісень у Прикарпатті; гуцульський танець
Колона – архітектурно оформлена вертикальна опора, що складається з бази, стовбура й капітелі; несучий елемент ордерної конструкції
Колонада – ряд колон, розташованих під загальним горизонтальним перекриттям
Колонізація – заселення і господарське освоєння земель
Колт – підвісна жіноча прикраса у Київській Русі
Конструктивізм – (лат. construktivus – необхідний, доцільний) – художній напрям у мистецтві, зокрема в архітектурі, у 20-30-х рр. ХХ ст.
Контрфорс – вертикальний зовнішній виступ, що підтримує стіну
Коренізація – назва національної політики більшовиків в СРСР у 1920-х – на початку 1930-х рр. з метою зміцнення Радянської влади у національних республіках
Корогва, хорогва – бойовий прапор; церковне знамено; атрибут багатьох сучасних громадських організацій у вигляді штандарта із зображенням емблеми і відповідним написом
Космологія – уявлення давніх людей про будову і розвиток Всесвіту
Крипта – (грец. – тайник) – таємний хід, підземне приміщення, каплиця під вівтарною частиною храму
Ксилографія – гравюра на дереві (дереворит, дереворіз)
Ктитор – (грец. – засновник) – особа, на кошти якої побудовано або оздоблено храм
Кубізм – (франц. cube – куб) – авангардистська течія в образотворчому мистецтві першої половини ХХ ст. з використанням комбінації перехресних ліній і геометричних форм (куб, конус, квадрат, циліндр тощо)
Культ (лат. cultus – вшанування, поклоніння) – звеличення, обожнювання; сукупність дій, обрядів, ритуалів, пов’язаних з вірою у надприродне
Культура – (лат. cultura – обробіток, виховання, освіта) – сукупність матеріальних і духовних надбань; у вужчому розумінні – сфера духовного життя суспільства і людини
Культура елітарна – протилежна поняттю масової культури; культура, що поглиблює ідеї класичної художньої спадщини та відповідає запитам високих духовних стандартів
Культура масова – культурна продукція, у т. ч. низькопробна і вульгарна, яка щоденно виробляється у великих обсягах і поширюється (тиражується) засобами масової інформації та комунікації
Культура традиційна – культура, яка сприймається як споконвіку існуюча і передається шляхом усної і невербальної комунікації
Культурно-історична епоха – відрізок історичного часу, певна культурна спільність (античність, середньовіччя, Відродження та ін.)
Купол, баня – просторове покриття будинків, споруд, храмів
Курган (тюрк.), могила – земляний, рідше кам’яний, насип над похованням
Лібретто – словесний текст, сценарій музично-драматичного твору
Ліра – давньогрецький струнно-щипковий інструмент; є емблема музики
Лірика – один з трьох основних (поряд з епосом і драмою) родів художньої літератури
Література – сукупність писаних і друкованих творів, різновид мистецтва (мистецтво слова)
Літературознавство – наукова галузь, що вивчає літературну творчість, закономірності та особливості розвитку літератури
Ліплення – створення скульптури з м’яких матеріалів (глина, віск, пластилін і т. п.)
Літопис – історико-літературний твір з викладом подій за роками (літами)
Літургія – церковна відправа з таїнством причащання у християн
Магдебурзьке право – право середньовічних міст на самоврядування