Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Терміни по культурології

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Антропологія – це наука, про походження поведінку, фізичний, соціальний і культурний розвиток людини.
Артефакт – створений людиною, суспільством продукт культури.
Архетип – прообрази, відроджені психологічні структури, які є результатом історичного розвитку людини.
Ментальність – світосприйняття, яке формується на глибокому психічному рівні індивідуальної або колективної свідомості, сукупність психологічних, поведінкових настанов індивіда або соціальної групи.
Культурологія – наука, яка вивчає ціннісно-смислові аспекти культури.
Культурні універсалії – інваріантна система понять осмислення світу, притаманна всім культурам і визначена базисними потребами культури.
Культура – сукупність практичних матеріальних і духовних надбань суспільства і людини втілюється в результатах продуктивності діяльності. У вужчому розумінні – це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, духовної творчості (особливо мистецької), а також установи й організації, що забезпечують їхнє функціонування (школи, вузи, клуби, гуртки та ін.).  Водночас  під культурою розуміють рівень освіченості, виховання людей, а також рівень оволодіння якоюсь галуззю знань або діяльності. Джерелом культури є суспільна праця, здатна перетворювати дійсність і саму людину.
Діяльність – це спосіб існування людини, специфіка людського образу життя. Яку покликало фіксувати поняття культури пов’язане з людською діяльністю. 
Особливостями людської діяльності є: свідома постановка мети. Людина живе, щоб діяти.
Мистецтво – естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості, особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів: одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчає естетика і мистецтвознавство.
Цивілізація – синонім культури, сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства.
Творчість – продуктивно-людська діяльність, здатна продукувати якісно нові матеріальні і духовні цінності, що мають суспільне значення.
Світогляд – форма суспільної самосвідомості, через яку вона сприймає, осмислює навколишню здатність як світ всього буття і діяльності визначає і своє місце і призначення у ньому.
Матеріальна культура – все створено матеріально-практичною діяльністю людини.
Агора – (грец.  - площа) – це центральний майдан давньогрецького полісу, де відбувалися народні збори.
Акрополь (грец. верхнє місто) – укріплена частина давньогрецького міста, розташована на підвищенні, т. з. верхнє місто.
Античність – греко-римський період стародавньої історії і культури.
Аншроноформізм – представлення в архітектурі та культурі богів в людській подобі.
Базиліка – (від грец. – царський будинок) – будівля витягнутої прямокутної форми, розділена рядами колон та повздовжньої галереї, із самостійним перекриттям. Середній (головний) неф, як правило, будувався широким і вищим за бокові й освітлювався через вікна, розташовані над дахом бокових нефів. Перед виходом з базиліка містився поперечний пришвор (чи нартекс), а з протилежного боку середнього нефа – напівкруглий внутрішній виступ – абсида, завершена напівкуполом. З перетворенням християнства на основну релігію Стародавнього Риму Базиліка стала одним із основних типів християнських храмів. Ранньохристиянська базиліка розділялась рядами колон на три нефи. У середньому нефі розташовувалась абсенда, де були культурні зображення, трохи пізніше вона стала вівтарем, і там відправлялась служба.
Гімнасій – державний навчально-виховний заклад у Стародавній Греції, а також на елліністичному Сході. Тут навчали юнаки 16-18 років із знатних сімей. В гімнасіях вони займалися гімнастикою, вивчали політику, філософію, літературу, риторику.
Енос (грец. – слово, розповідь) – 1) один із трьох основних розділів художньої літератури (поряд з лірикою і драмою). Основні жанри еносу: поема, епопея, роман, повість, оповідання та 2) у вужчому сенсі енос – народні героїчні пісні, поеми, сказання, в яких відображено важливі події історії народу та його життя. Найдавніші види енічної творчості народу – міф, казка, легенда. В наш час традиції народної епічної поезії живуть у творчості кобзарів.
Кашарис (грец. - очищення) – введений Аристотелем в античну культуру термін про вплив мистецтва на людину; душевна розрядка, очищення від шкідливих пристрастей у процесі співпереживання під час переглядання мистецького твору (трагедії, скульптури тощо).
Ліра (грец.) - 1) давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент; 2) середньовічний однострунний смичковий інструмент з корпусом грушеподібної форми.
Пансеон – (грец. – храм усім богам) – 1) пам’ятка давньогрецької архітектури – “Храм усіх богів”, - велична будівля у вигляді рошанди, перекритої великим напівсферичним куполом, у центрі якого є великий опір для освітлення. 2) місце поховання визначних людей країни; 3) всі боги того чи іншого культу.
Парфеон (грец. незайманиця) – храм богині Афіни на Акрополі в Афінах, визначна пам’ятка давньогрецького мистецтва. Споруджено 447-438 р. до н. е. Храм складається з великої цегли і меншого приміщення, що мало назву “Парфеон” (призначеного для зберігання скарбів). Ці приміщення по периметру оточувала струнка дорична колон. Величну біломармурову споруду прикрашали культури Фізія та інших давньогрецьких майстрів. Зруйнована венеціанцями в 1687 р.
Пастораль (лат. - наступний) – в літературі і театрі – твір в якому ідеалізовано зображується безтурботне життя пастухів і пастушок на полі сільської природи.
Храм – 1) культова будівля для виконання релігійних обрядів. Основні типи храмів – християнські церкви, костьоли, мусульманські мечеті; 2) релігійне свято на честь святого названого іменем цей храм.
Софісти – (грец. – мудрець) – давньогрецькі філософи,  професійні оратори, фахівці в навчанні мудрості та красномовства. Пропагували необхідність освіти.
Художня культура – сукупність художніх цінностей,
Фото Капча