ТОВ «Журавка»

По віковій групі в основному більшість працюючих становить молоді спеціалісти віком від 20 до 30 років. Їх становить майже 53% механізаторів господарства. За іншими групами механізатори поділяються на різні частини.

По класності механізаторів поділяють на ІІІ групи більшість яких складають механізатори ІІ класу, які складають майже 52%.

В цілому можна сказати, що господарство забезпечене кваліфікованими механізаторськими кадрами.

 

 

У сучасних умовах сільське господарство є найважливіша складова частина системи управління господарством, що вилучає інженерно-технічний персонал, має у своєму складі необхідні відділення і забезпечує ефективне використання машинно-тракторного парку та його технічного обслуговування. А також обслуговування іншого обладнання у всіх сферах діяльності господарства.

Правильна організація інженерно-технічного стану передбачає проведення таких заходів:

розробку схеми її організації з урахуванням конкретних інженерно-технічних працівників;

забезпечення кожного працівника положенням, що визначає його права та обов’язки;

впровадження госпрозрахунку в усіх підрозділах.

Наукою доведено, що необхідність спеціалізації інженерно-технічної служби і відмову від універсальної служби.

Службою керує як правило старий інженер-механік.

Він зобов’язаний:

контролювати роботу кожної служби;

навчити майстрів наладчиків, та інших членів ланки передових методів праці;

періодично проводити семінари з підвищення кваліфікації працівників.

Структуру інженерно-технічної служби очолює інженер-механік.

 

 

 

Ремонт і технологічне обслуговування техніки проводиться на території машинного двору, на якій знаходиться ремонтний цех, ангари для зберігання техніки, кузня, заправна станція, а також спеціальна підготовлені площадки для зберігання сільськогосподарської техніки у осінньо-зимовий період.

На території ремонтної майстерні розміщено: зварювальну дільницю, токарно-фрезерний відділ, дільницю по ремонту АБ, склади для запасних частин, інструментальний відділ, а також приміщення для засідань та зборів.

Недоліком ремонтної майстерні є те, що більшість ремонтів проводиться не заплановано, а після певного наробітку, або вимушено після поломки. А в складах майстерні не повністю вистачає запасних вузлів, які у випадку поломки можна замінити без відриву агрегату від виробництва. І тому, через низький рівень організації ремонту, поломаний об’єкт довго перебуває відірваний від роботи.

Взагалі, ремонтна майстерня господарства не є досконалою і далеко не кожен ремонт можна провести на цих дільницях. Як правило, труднощі складають такі операції як шліфування колін-вала, або проточування гільз. Ремонтна майстерня пристосована для проведення капітальних ремонтів: тракторів, комбайнів та с/г машин, але обладнання старе, не все справне і не дає можливості виконувати ці операції в повній мірі. Тому доводиться співпрацювати з іншими ремонтними організаціями.

 

 

Технічне обслуговування машин проводиться на території тракторної бригади. Тракторна бригада обладнана ремонтним відділом. За допомогою ремонтної майстерні можна без зусиль провести технічне обслуговування.

В ремонтній майстерні знаходиться різноманітні дільниці, кран-балка та інші засоби, які полегшують проведення ТО. Для тракторів і комбайнів ТО проводиться в бригаді. Для тракторів це: ЩТО, ТО-1, ТО-2, ТО-3, СТО, які проводяться через певний наробіток мотогодин чи за періодичною витратою пального в тонах. А для комбайнів технічне обслуговування проводиться за періодичною витратою пального ТО-1, ТО-2 та за трудомісткістю, ЩТО періодично при зберіганні.

Технічне обслуговування для автомобілів проводиться у авто гаражі. Для них ТО проводиться теж з певною періодичністю, але вже періодичність за пробігом тис. км. і проводиться ТО-1 та ТО-2. Можна зауважити на те, що іноді ТО проводиться не своєчасно, а особливо в посівні дні та під час жнив. Коли майже вся техніка в полі і кожна машина, трактор чи комбайн на рахунку. Саме тоді відбувається проведення ТО, а це в свою чергу приводить до погіршення працездатності і виходу агрегату з ладу. А вирішення проблеми полягає у збільшенні кількості одиниць робочої техніки. Підвищенні якості проведення ТО та скороченні терміну перебування техніки на ТО.

Для зберігання машин і сільськогосподарської техніки на території тракторної бригади розміщено ангар, спеціально підготовлені площадки та ділянки з зацементованою підлогою та навісом.

У ангарі зберігається техніка призначена для довгострокового зберігання, це комбайни та самохідні установки. Під навісом зберігаються, як правило, трактори та іноді машини, а сільськогосподарська техніка зберігається на спеціальних майданчиках. Перед постановкою на зберігання та при знятті проводиться ТО, сільськогосподарські машини очищають від бруду та змащують. Вся техніка ретельно оглядається.

Автомобілі зберігаються у авто гаражі, у спеціальних боксах – приміщеннях, обладнаних всім необхідним для утримання автомобіля.

На мій погляд, необхідно зробити графік проведення ТО і строго дотримуватись його. Більше уваги приділяти техніці, яка знаходиться на зберіганні довгий час. І не дозволяти автомобілям простоювати під відкритим небом, як іноді трапляється.

 

 

 

Під час проходження практики я ознайомився з процесом ремонту сільськогосподарських машин і тому розробив індивідуальне завдання на тему: «Розробка конструкторської документації і виготовлення оригінальних пристосувань».

3. 1. Пристрій для розбирання заклепочних з’єднань при

ремонті сошників зернових сівалок

 

Рис. 1. Пристрій для розбирання заклепочних з’єднань при ремонті сошників зернових сівалок:

1 – оправка; 2 – гвинт; 3 – петля; 4 – сухар; 5 – пружинне кільце; 6 – диск сошника; 7 – матриця; 8 – гніздо матриці; 9 – стіл преса; 10 – повзун преса. 

 

3. 2. Будова та принцип роботи пристрою

 

Пристрій (рис. 1.) складається з стальної ступінчастої оправки 1, яка має на кінці конусоподібну головку, чотирьох або п’яти сухарів 4 (залежно від кількості заклепок, що зрізуються), виготовлених у вигляді сегментів. Сухарі утримуються на оправці за допомогою гвинтів 2, пропущених через П-подібні петлі 3, які приварені до сухарів. Останні виготовлені з інструментальної сталі У7 або У9. Пристрій встановлюють й закріплюють у повзуні 10 кривошипного преса К116Г, а матрицю 7 – у гнізді 8, яке закріплюється на столі преса. При вихідному положенні повзуна преса сухарі притиснуті до конічної головки оправки за допомогою пружинного кільця 5, що їх охоплює. Пружинне кільце використано від сальника СК-85.

Диск сошника укладають на змінну матрицю. Під час руху повзуна преса вниз сухарі спочатку впираються в диск, а при дальшому русі повзуна оправка конічною головкою розсуває сухарі у радіальному напрямку і вони зовнішніми кромками зрізують заклепані кінці заклепок, що виступають над диском.

За один хід повзуна преса зрізуються одночасно всі заклепки, що є на диску сошника і здебільшого відділення кришки від диска проходить під власною вагою кришки, в результаті чого відпадає необхідність в операції по відділенню цих деталей.

При використанні цього пристрою значно підвищується продуктивність праці і поліпшується якість робіт по розбиранню.

 

 

Висновки та пропозиції

 

Під час проходження практики я закріпив знання, одержані під час вивчення теоретичного матеріалу, здобув навики при проходженні практики, а також навчився користуватися нормативною і зовнішньою документацією господарства, додатковою літературою.

Під час вирощування с. -г. культур необхідно чітко дотримуватися агро строків, норм внесення добрив та якості виконання робіт. Для забезпечення безперебійного виконання робіт в установлені строки, забезпечення справного стану тракторів в господарстві необхідно враховувати планово – запобіжну систему ТО та ремонту тракторів і комбайнів.

З отриманих даних, які я використав для написання звіту, можна зробити висновок. Що в господарстві являється рослинництво, основною продукцією виробництва. Для виробництва її потрібно оновлювати МТП новою сільськогосподарською технікою, яка б дозволяла б зменшити витрати пального і за один прохід виконувала б дві і більше операцій.

 

Список використаних джерел

 

1. Ремонт машин /О. І. Сідашенко, О. А. Науменко, А. Я. Поліський та ін. ; За ред. О. І. Сідашенко, А. Я. Поліського – К. : Урожай, 1994. – 400с.
2. Довідник голови колгоспу / Л. О. Артикульний, В. М. Москаленко, Ю. В. Жидовецький та ін. ; За ред. І. І. Ємця. – К. : Урожай, 1987. – 424с.
3. Практикум з ремонту машин /за ред. О. І. Сідашенко, О. А. Науменко. – К. : Урожай, 1995. – 322 с.
4. Ремонт машин /Под ред. Н. Ф. Тельнова. -М. : Агропромиздат, 1992. -558 с.
5. Ремонт сільськогосподарської техніки: Довідник. //за редакцією О. І. Сідашенко, О. А. Науменка. – К. : Урожай, 1992. -304с.
6. Проектирование механических передач ∕ С. А. Чернавский – М. : Машиностроение, 1976. – 608 с.