Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трудова дисципліна

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 

значення.

 
6. Стягнення за порушення трудової дисципліни
 
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:;
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення .
Ст.147 передбачає застосування до працівників за порушення трудової дисципліни таких стягнень як догана і звільнення. Пленум Верховного Суду України визнає дисциплінарним стягненням звільнення з підстав, передбачених пунктами 3,4,7,8 ст.40 і п.1 ст.41 КЗпП . Водночас звільнення відповідно до п.7 ст.36, п.2 і 3 ст.41 КЗпП. дисциплінарним стягненням не визнається. П.25 Типових правил втратив чинність в тій частині, в якій він встановлює дисциплінарні стягнення, що не передбачені ст. 147 КЗпП.
Інші види стягнень можуть встановлюватися тільки законами. Це прямо випливає із п.22 частини першої ст.92 Конституції. Тому застосування такого виду стягнення як зауваження, передбаченого ст.2 розділу II Статуту працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб було б незаконним. Разом з тим приведення законодавства у відповідність з Конституцією України вимагає певного часу. Звідси, частина друга ст.147 КЗпП не втратила повністю чинність у зв'язку з прийняттям Конституції України. Тобто п.22 ст.92 Конституції не допускає визначення іншими нормативними актами, крім законів, діянь, які є дисциплінарними порушеннями, та відповідальності за їх вчинення. Водночас і процес приведення законодавчих актів у відповідальність з Конституцією не може бути нескінченним. Тому слід очікувати внесення змін до ст.147 КЗпП та відповідних підзаконних актів. Уже внесені зміни до Положення про дисципліну працівників залізничного- транспорту, якими виключені правила про можливість застосування таких видів стягнення як переміщення на нижчеоплачувану роботу на строк до трьох місяців, переміщення на нижчу посаду на строк до шести місяців, оскільки ці заходи стягнення мали ознаки примусової праці, що суперечить ст.43 Конституції України. Водночас позбавлення машиністів права керування локомотивами з наданням роботи помічником машиніста, позбавлення свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу, свідоцтва помічника машиніста локомотива з наданням роботи, не пов'язаної з керуванням локомотивом і моторно-рейковим транспортом на строк до одного року, з п.12 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту не виключене.
При затвердженні Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту Кабінет Міністрів України намагався локалізувати застосування перелічених заходів стягнення. Хоча це Положення поширюється на всіх працівників галузі (крім зазначених у п.2 цього Положення), перелічені стягнення можуть застосовуватися лише щодо категорії працівників, перелік яких затверджується Міністерством транспорту України за погодженням з профспілками (слід вважати, що до працівників, які не ввійшли до згаданого переліку, дисциплінарні стягнення застосовуються на основі та відповідно до норм Кодексу законів про працю). З метою локалізації перелічених заходів стягнення в Положенні (п.13 і 15) докладно визначаються підстави застосування таких заходів стягнення як позбавлення права керування та звільнення.
Позбавлення права керування (позбавлення свідоцтва) з наданням іншої роботи на строк до 1 року не слід вважати пов'язаним із застосуванням примусової праці, надання іншої роботи в цьому випадку можливе тільки на прохання працівника і покликане пом'якшити гостроту ситуації, пов'язаної з подальшою неможливістю виконання працівником колишньої роботи.
Якщо працівник відмовиться від наданої йому роботи, він підлягає звільненню з роботи відповідно до п.2 ст.40 КЗпК.
Закон "Про державну службу" (ст.14) встановлює такі заходи дисциплінарного впливу як попередження про неповну службову відповідальність і затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду. У названому Законі вони названі саме заходами дисциплінарного впливу, а не стягнення. У Положенні про ранги державних службовців (п.4) затримка в присвоєнні чергового рангу також названа як захід дисциплінарного впливу. Отже, попередження про неповну службову відповідальність і затримка в присвоєнні чергового рангу в призначенні на посаду не є дисциплінарним стягненням.
Встановлення Законом "Про державну службу" додаткових заходів дисциплінарного впливу, які можуть застосовуватися щодо державних службовців, не виключає можливості застосування до них заходів стягнення, передбачених ст.147 КЗпП.
Позбавлення премії або надбавок до заробітної плати не може розглядатися як захід дисциплінарного стягнення навіть тоді, коли це прямо передбачено за несвоєчасне виконання завдань, погіршення якості роботи або порушення трудової дисципліни.
Закон "Про статус суддів" передбачає можливість застосування щодо суддів судів України таких стягнень, як догана, зниження кваліфікаційного класу, звільнення з посади. Встановлення спеціальних правил про дисциплінарну відповідальність суддів дає підстави для висновку, що норми Кодексу законів про працю про дисциплінарну відповідальність на суддів не поширюються .
Дисциплінарний статут прокуратури України встановлює такі заходи стягнення:
• догана;
• зниження в класному чині;
• зниження в посаді;
• позбавлення нагрудного знака "Почесний працівник прокуратури України";
• звільнення;
• звільнення з позбавленням класного чину.
Гірничий закон України у ст.51 передбачає, що за порушення гірничого законодавства працівники гірничих підприємств несуть дисциплінарну відповідальність відповідно Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств. Це Положення не встановлює інших видів стягнень, крім передбачених ст.147 КЗпП. Але слід враховувати, що посилання в ст.51 Гірничого Закону на згадане Положення не відповідає п.22 частини першої ст.92 Конституції.
Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни, закон не вимагає, щоб таке порушення
Фото Капча