(щеплення). Контроль дотримання формальностей здійснюється спеціальними санітарними службами в прикордонних пунктах, використовуваних для в'їзду і виїзду з країни, і складається зазвичай у перевірці у туристів і мандрівників міжнародного сертифікату про вакцинацію. У необхідних випадках санітарні формальності передбачають вакцинацію туристів і мандрівників на місці або їх тимчасову ізоляцію в карантині, якщо є вірогідність перенесення інфекційних захворювань.
Питання про дотримання в турпоїздку приписаних медициною правил вельми важливий, і саме життя це щорічно наочно доводить. За даними ВООЗ, щороку в світі реєструється більше 1000 випадків чуми, 100 000 випадків холери і набагато більше випадків тропічної малярії. У Росії кількість хворих малярією щорічно збільшується, в тому числі з летальним результатом. Різко зросла кількість випадків завезення туристами тропічних гельмінтозів. Щорічно серйозні інфекційні захворювання в Росії реєструються у декількох мільйонів чоловік, з них близько 10 тис. чол. вмирає. Значна частина небезпечних інфекцій ввозиться з-за кордону.
Як свідчить міжнародна практика, подорожі за кордон стають справою все більш ризикованим. За матеріалами лондонській друку, кожен п'ятий турист, що виїжджає з країн Європи за кордон, або занедужує, або опиняється в ситуації, з якої виходить не без шкоди для свого здоров'я. Журналом «Холідей уік» було проведено опитування 16 тис. чол., Які вчинили закордонні турпоїздки, і з'ясувалося, що туристів, які отримали під час поїздки будь-які травми, стало в два рази більше, близько 15% туристів в процесі поїздки хворіють, причому найбільшу зону ризику складають тропічні країни, наприклад, 60% туристів під час відвідування Індії захворіли, і в першу чергу кишковими розладами. [9]
Слід мати на увазі, що в матеріалах СОТ і ВООЗ, межі континентів і різних зон, в яких поширені інфекційні карантинні хвороби (жовта лихоманка, холера та інші), істотно відрізняються від звичних нам чисто географічних:
ЄВРОПА – крім західних країн включає держави СНД, всю територію Росії, а також Кіпр, Ісландію, Мальту і Туреччину;
АМЕРИКА – Північну, Центральну і Південну Америку, але без Гавайських островів; Південна Америка на південь від зони Панамського каналу;
АФРИКА – Азорські острови, Канари, Кейп Верде, Єгипет, Мадагаскар, Мадейру, Судан;
АЗІЯ Бахрейн, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Кувейт, Ліван, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Сирія, ОАЕ, Ємен;
АВСТРАЛІЯ – включаючи Тасманію;
ОКЕАНІЯ – включаючи Австралію, Папуа Нову Гвінею, Нову Зеландію, всі острови в Тихому океані;
Карибські острови – Ангу, Антигуа, Аруба, Барбадос, Барбуда, Бонаір, Британські Віргінські острови, Облямівка-нови острови, Кубу, Куракао, Домініку, Домініканську республіку, Гренаду, Гваделупу, Гаїті, Ямайку, Мартініку, Монтсер-рат, Невіс, Пуерто Ріко, Сабу, Сент Бартелемі, Сент Естатіус, Сент Кітс, Санта Лючію, Сант Мартін, Сант Вінсент і Гренади, Трінідат і Тобаго, Американські Віргінські острови.
Підготовка туристів до подорожі та їх поведінка під час поїздки має відповідати рекомендаціям ВООЗ та СОТ. У документі № А/7/13 сьомої сесії Генеральної асамблеї СОТ у розділі «Безпека та захист туристів і туристських об'єктів» говориться, що «параграфи даного документа переглянуті у відповідності з новою інформацією ВООЗ. Профілактика заразних хвороб має включати освіта туристів (наприклад, в випадках зі СНІДом), вакцинацію (наприклад, проти «жовтої лихоманки»), і профілактичне лікування (наприклад, у випадку з малярією) «.
Десята асамблея СОТ вказала на необхідність добиватися всілякої підтримки заходів, що стосуються охорони здоров'я туристів, безпеки поїздок і санітарного контролю за харчовими продуктами. Учасники асамблеї закликали національні туристські адміністрації тісно співпрацювати з органами охорони здоров'я своїх країн у справі надання туристської інформації медичного характеру всім зацікавленим особам і турфірмам. Для інформування туристів і захисту споживачів асамблея рекомендувала державним органам та оперативному сектору туризму уніфікувати свої правила з урахуванням документа «Медична інформація та формальності при міжнародних подорожах».
У цих цілях ВООЗ публікує наступні документи:
- «Вимоги до свідоцтва про щеплення при поїздці за кордон», які є практичним посібником для туристських організацій і самих туристів;
- «Епідеміологічний щорічник» і рекомендації, покликані зменшити можливість поширення небезпечних інфекцій, у тому числі в процесі здійснення туристських поїздок.
ВООЗ має робочі угоди з СОТ, у відповідність з якими поточна інформація про формальності, пов'язаних з проходженням санітарного контролю, публікується в щорічному виданні СОТ «Закордонний туризм – прикордонні формальності». Міжнародні медико-санітарні правила ВООЗ діють з 1951 р., Періодично в них вносяться необхідні зміни і поправки. У документах ВООЗ та Міжнародному сертифікаті про щеплення (International Certificates of Vaccination) дати обов'язково вказуються в наступному порядку: день, місяць, рік, причому назва місяця має бути зазначено тільки літерами, наприклад: «Січень 5, 1990».
Вкрай важливо мати на увазі, що якщо турист за приписом лікаря регулярно вживає будь-які специфічні ліки, тим більше що містять наркотичні речовини, то з метою виключення непорозумінь з митницею та органами влади на кордоні іноземної держави необхідно обов'язково мати при собі детальний медичний припис і рецепт на даний препарат з зазначенням торговельного та латинського назв. В оптимальному варіанті російському туристові слід мати названі документи та англійською мовою. [10]
Загальні рекомендації СОТ і ВООЗ з надання медичної допомоги такі:
- Бажані угоди на двосторонній основі або багатосторонні договори з медичного страхування і медичної допомоги туристам;
- Надання невідкладної медичної допомоги всім туристам;
- При гострій формі хвороби або тим більше у разі смерті туриста негайно сповістити консульство та