Туристичні ресурси Швейцарії

Соціально економічні ресурси.

До туристичних ресурсів належать соціально-економічні передумови, у тому числі стан розвитку матеріально-технічної бази самого туризму (об'єктів розміщення – турбаз, готелів, мотелів, кемпінгів, баз відпочинку, пансіонатів, санаторіїв та ін.) й інфраструктурних галузей, а саме – шляхи сполучення, транспорт і дорожнє господарство, торгівлю, громадське харчування, побутове обслуговування, сучасні інформаційні та рекламні служби, туристичні фірми, навчальні заклади, підприємства з виробництва товарів туристичного сервісу тощо. [7]

 

 

 

Швейцарія – одна з малих держав Європи. Її площа – всього 41, 3 тис. кв. км, а населення налічує майже 8 млн. ч.. Грошова одиниця швейцарський франк. Швейцарія розташована майже в самому центрі Зарубіжної Європи, на перехресті найважливіших торгових шляхів. Три чверті її меж – з Францією, Австрією і Італією – проходять по високих гірських хребтах Юріївни і Альп, і лише межа з Німеччиною і Ліхтенштейном йде по низовині – долині Рейну.

Засніжені вершини Альп, блакитні озера, яскраво-зелені долини, переважно невеликі міста з ще вузькими середньовічними вулицями, що збереглися, і будинками з розфарбованими фасадами – ось характерні зовнішні риси країни. Але в той же час Швейцарія – одна з найрозвиненіших в індустріальному відношенні країн світу, займаюча одне з перших місць по досвідченості і кваліфікації інженерів і робітників, якості вироблюваної продукції і за розмірами прибутків, які одержує Швейцарія від промислових підприємств, що знаходяться в самій країні і за її межами, від величезних капіталовкладень.

Ця невелика країна виконує помітну роль в світовому політичному житті. Завдяки її постійному нейтралітету, а також географічному положенню в ній проводяться важливі міжнародні конференції, дипломатичні переговори. У першій і другій світових війнах Швейцарія зберігала нейтралітет. Після другої світової війни не вступила в ООН, не дивлячись на схвалення її цілей. Столиця Швейцарії – місто Берн. Лозанна – місцеперебування федеральних судових органів. Глава держави – президент. [9]

Швейцарія розташована в помірному кліматичному поясі, у природній зоні мішаних і широколистяних лісів. Швейцарія бідна на природні ресурси, якщо не вважати гідроенергії. Тим не менш, це квітуча країна, у багатьох відносинах найбагатша в Європі, перш за все завдяки високому розвитку обробній промисловості та сфери послуг (особливо велике значення має туризм).

Завдяки вигідному положенню в центрі континенту, на перехресті багатьох європейських доріг, Швейцарія протягом всієї своєї історії була важливим комунікаційним і транспортним центром між північчю і півднем Європи. Але виходу до моря не має.

Країна грає помітну роль в світовому політичному житті, завдяки її постійному нейтралітету, а також географічному положенню в ній проводяться важливі міжнародні конференції, дипломатичні переговори.

Вигідне географічне положення, помірний клімат, велика кількість лісів і чисте гірське повітря сприяють розвитку курортної та рекреаційної діяльності в Швейцарії. Гірське розташування визначає і види програм, пропонованих туристам. Для любителів спокійного відпочинку – це озерні круїзи, поїздки по гірській залізниці, пішохідні прогулянки, гольф, сонячні ванни на льодовику. Не варто забувати про скелелазіння та інших видах гірничого та гірськолижного туризму. Оптимальні умови для зимового спорту сприяють тому, що багато швейцарських міст обиралися місцями проведення зимових олімпійських ігор і великих міжнародних змагань гірськолижників (Санкт-Моріц, Гарміш-Партенкірхен, Інебрук, Кортині-д'Ампеццо, Кранс-Монтана, Вербье).

Гори займають всю центральну і в значного ступеня південну і східну частини країни (близько 60% території). Найвища частина Альп складена кристалічними породами. Високогірні області покриті вічними снігами і льодовиками. Найбільший з цих льодовиків і один з найбільших у Європі – Алечській. Він тягнеться на 27 км.

Кліматичні умови Швейцарії надзвичайно різноманітні, в ніякої іншій європейській країні немає таких разючих природних контрастів в межах настільки маленької території. У силу свого географічного положення Швейцарія схильна до впливу чотирьох кліматичних зон: середньо-і північноатлантичної, середземноморської та континентальної. Альпи є перешкодою для циклонів, що несуть вологу. [2]

У Альпах зима відносно холодна (температура опускається зазвичай до -10 о -12 о, іноді до -20 о), але майже завжди дуже сонячна. Вище 2500 – 3000 м. сніг не тане протягом всього року. Взимку і навесні через скупчення снігу на схилах не рідкісні снігові обвали. Влітку ж у горах часті дощі, тумани. На Швейцарському плоскогір'ї зима м'яка, середня температура січня близько -2 о. Сніг, як правило, тримається лише кілька днів. У грудні і січні з Атлантики дмуть сильні вітри, що приносять дощі, часті тумани, сонця майже не буває, раз у раз різко міняється атмосферний тиск

Річки такої невеликої країни як Швейцарія належать басейнах трьох морів: Північного, Середземного і Чорного. У Альпах починаються такі крупні європейські річки, як Рейн і Рона, беруть початок притока Дунаю річка Інн, а також приплив По – річка Тичино. Більшість річок бурхливі, буяють водоспадами і порогами, через