Типологія книги

соціальної інформаційної комунікації, із врахуванням особливостей соціальної інформації і діалектичної єдності змісту та знакової форми книги. На наш погляд, цей принцип краще назвати “соціально-комунікаційно-інформаційний підхід”. Так само і “принцип діяльності” – це “діяльнісний підхід”, який означає необхідність враховувати те, що книга є результатом суспільної діяльності і призначається для обслуговування її потреб.

Умовами успішної розробки типологією книги її проблем є додержання вказаних принципів, чітке визначення основних понять (категорій) і врахування тих суспільних потреб, на задоволення яких вона спрямована.

Висновки

Розглянувши загальні поняття типології книги, ми робимо висновок, що цей науковий напрям знаходиться в стані становлення і розвитку, багато питань є дискусійними. З метою встановлення єдності дальшого викладу матеріалу і єдності підходу пропонується прийняти певне трактування головних понять.

Типологія книги – це наукове знання, розділ науки (книгознавства), який вивчає різні категорії книги, їх групування (систематизування), створення наукових класифікацій.

Способами типологічного пізнання книги є класифікація, систематизація, типологізація. Всі вони є способами групування і розрізняються характером ознак, обраних за підставу поділу.

В типології книги потрібно враховувати не тільки головну категорію книгознавства – поняття “книга”, але й інші категорії, що відображають різні аспекти, відношення, ступені пізнання книги як єдиної реальності: твір, література, твір друку, видання та ін.

У процесі типологічного пізнання книги та її окремих категорій використовуються такі поняття як “вид”, “тип”, “жанр”, що позначають певні відношення між підрозділами типологічних класифікаційних схем.

Умовою успішного розв’язання типологією книги її проблем є додержання визначених принципів типології книги.

Примітки

1.Моргенштерн И.Г. Проблемы типологии современной книги // Книга: Исслед. и материалы. – 1975. – Сб. 30. – С. 43.

2.Гречихин А.А. Современные проблемы типологии книги. – Воронеж, 1989. – С. 52, 58, 61.

3.Там же. – С. 61.

4.Там же. – С. 70, 71.

5.Див., напр.: Теплов Д.Ю. Типизация в книговедении и библиографии. – М., 1977. – С. 4 – 9.

6.Моргенштерн И.Г. Указ. соч. – С. 43.

7.Гречихин А.А. Указ. соч. – С. 70.

8.Швецова-Водка Г.Н. Типология книги // Книга: Исслед. и материалы. – 1983. – Сб. 46. – С. 43 – 44.

9.Швецова-Водка Г.Н. Функциональная сущность и свойства книги // Книга: Исслед. и материалы. – 1995. – Сб. 71. – С. 96.

10.Моргенштерн И.Г. Книга как носитель общего знания // Восьмая науч. конф. по пробл. книговедения «Книга и кн. дело на рубеже тысячелетия»: Тез. докл. / Рос. акад. наук и др. – М., 1996. – С. 24.

11.Див., напр.: Редактирование отдельных видов литературы: Учеб. для студентов-заочников, обучающихся по спец. «Журналистика» / Под ред. Н.М. Сикорского. – М., 1973. – С. 10.

12.ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К., 1995. – С. 3.

13.ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. – К., 1995. – С. 3.

14.Моргенштерн И.Г. Проблемы типологии современной книги… – С. 43.

15.Гречихин А.А. Указ. соч. – С. 82 – 84.

Схема 1.1. Співвідношення понять “літературні твори” і “твори писемності”

Умовні позначення: І – літературні твори, література; ІІ – твори писемності. 1 – літературні твори, що існують у недокументальній формі; 2 – літературні твори, зафіксовані у писемній формі; 3 – нетекстові (нелітературні) твори писемності.

Схема 1.2. Співвідношення понять “література” і “твори друку”

Умовні позначення: І – література, ІІ – твори друку. 1 – літературні твори у недрукованій формі; 2 – літературні твори, опубліковані у друкованій формі; 3 – нетекстові (нелітературні) твори друку.

Схема 1.3. Співвідношення понять “література” і “видання”

Умовні позначення: І – література, ІІ – видання. 1 – літературні твори, не опубліковані у виданнях; 2 – літературні твори, опубліковані у виданнях; 3 – нетекстові твори, опубліковані у виданнях.

Схема 1.4. Співвідношення понять “видання” і “друковані видання”

Умовні позначення: І – видання, ІІ – друковані видання; 1а – недруковані видання (аудіальні, проекційні, аудіовізуальні, електронні).

Розділ 2. Типи та жанри літератури

§ 2.1. Поняття “типи літератури”

Уся сукупність текстових документів, або літературних творів, складає “літературу” і поділяється на певні різновиди. Одні автори називають їх видами літератури, інші – типами.

З погляду теорії класифікації як методу пізнання будь-який різновид родового поняття можна називати видом. Тому можна і в “літературі” виділяти певні види. Але, як правило, види виділяються за якоюсь однією ознакою, відтворюючи її наявність або відсутність у відповідних явищах, або видозміни явища за обраною ознакою.

Типи розуміються як підрозділи, що відрізняються один від одного не однією ознакою, а певною їх сукупністю. При типологічному класифікуванні літератури часто-густо доводиться враховувати не одну ознаку, а певний їх комплекс, або комплексний критерій класифікації. Тому вважаємо доцільним говорити про типи літератури, які виділяються в процесі її типологічного класифікування. 

§ 2.2. Типи літератури за віковою і мовною ознаками