Типові пошкодження несучих конструкцій складських і виробничих будівель та шляхи запобігання їх утворення

 

Рис. 1. Схема функціонального призначення будівлі гаража з профілакторієм

 

Рис. 2. Фрагмент фасаду будівлі гаража з профілакторієм в осях 1-14

 

Основною несучою конструкцією будівлі автогосподарства є поперечні рами прольотом 18 м встановлені з кроком 6 м. Стійки рами виконані із залізобетонних колон поперечним перерізом 300×300 мм по серії 1. 423-3. Ригелі виконані із залізобетонних двоскатних решітчастих балок для будівель з похилою покрівлею по серії 1. 462-3. Під час спорудження будівлі трапецієвидні отвори між поясами балок закладені цеглою (шириною 250 мм) для використання балок в якості огороджуючих конструкцій (див. рис. 3, а). Відмічене явище створює додаткове непроектне навантаження на з/б балки.

По кроквяним залізобетонним балкам змонтовані залізобетонні ребристі панелі покриття розміром 1, 5×6 м по серії 1. 465-7. Під час проведення капітального ремонту будівлі по плитам покриття виконано дерев’яну кроквяну конструкцію, по якій влаштовано покрівлю із азбестоцементних хвильових листів по дерев’яній обрешітці.

Зовнішнє стінове заповнення будівлі шириною 510 мм виконано із повнотілої керамічної цегли. Товщина внутрішніх перегородок складає 250 мм і 120 мм. В осях 9-14 глухі зовнішні стіни виконані із керамзитобетонних панелей розміром 3×1, 2 м та 3×1, 8 м товщиною 300 мм.

Виявлені під час проведення обстежень будівлі гаража з профілакторієм виробничої бази значні дефекти та пошкодження можна поділити на декілька груп в залежності від місця їх виникнення.

1. Під час обстеження несучого залізобетонного каркасу, виявлені дефекти, допущені під час монтажу конструкцій. Так, залізобетонні поперечні рами змонтовані з різним кроком, що нерівний 6000 мм, а часто більший за 6000 мм. Внаслідок цього плити перекриття змонтовані на додаткові опорні сталеві столики із швелера (див. рис. 3, а). У поличках плит покриття виявлено непроектні отвори для пропуску систем комунікацій (рис. 3, б), а також вибиті ділянки, що веде до зменшення ширини стиснутої зони бетону та знижує несучу здатність плити.

2. Візуальний огляд будівлі виявив наявність тріщин у внутрішніх цегляних стінах (рис. 3, в). Майже у всіх випадках причиною такого руйнування є спорудження вказаних стін без улаштування відповідного фундаменту або замокання фундаментів від технологічного обладнання. Між стіновими панелями зафіксовано випадання монолітних швів (рис. 3, г).

3. Навколо обстежуваної будівлі відмічене частково зруйноване вимощення, що веде до утворення безстічних майданчиків. На деяких ділянках зовнішніх стінах будівлі присутні сліди замокання, внаслідок чого відбувається морозобійне руйнування даних стін та стін, які до них примикають. Часто вказане замокання відбувається внаслідок невдалого вирішення системи водовідведення (рис. 3, д), а також розташування зелених насаджень на відстані менше 3 м від будівлі (рис. 3, е).

4. Обстеження покрівлі виявило руйнування систем вентиляції та водовідведення, цегляних парапетів та відсутність відливів.

5. Практично всі металоконструкції естакад, сходів вражені корозією.

Рис. 3. Характерні дефекти та пошкодження будівельних конструкцій

 

Проте, не дивлячись на перелічені вище недоліки монтажу та експлуатації будівлі, можна відмітити і позитивні моменти. Це, перш за все, влаштування сталевих естакад з тельферами не пов’язано з основними несучими і огороджувальними конструкціями будівлі. Цей факт попереджує передачу динамічних навантажень від роботи тельфера на залізобетонні поперечні рами. По друге, влаштування покрівлі із азбестоцементних хвильових листів по дерев’яній обрешітці з відповідним ухилом, виконаної під час капітального ремонту, унеможливлює замокання елементів будівлі від атмосферних опадів.

Таким чином, на основі проведених обстежень ряду експлуатованих виробничих і складських будівель, можна навести типові пошкодження будівельних конструкцій, які необхідно попереджувати при проведенні планових обстежень та ремонтних робіт будівель:

аналізувати стан покрівлі та приймати заходи щодо вчасного відновлення її експлуатаційних характеристик. Звертати особливу увагу на гідроізоляцію місць встановлення водовідвідних воронок і вентиляційних отворів; виключити замокання стін від систем водовідведення; обов’язково відслідковувати наявність відливів на парапетах та вентиляційних каналах;

замонолічувати шви між стіновими панелями для запобігання попадання вологи всередину приміщень. На виявлених нерегулярних тріщинах у зовнішніх та внутрішніх стінах встановлювати маяки і організовувати регулярні спостереження за ними;

при наявності підвісного крану чи тельферу приймати конструктивні заходи щодо запобігання передачі динамічних навантажень на несучі та огороджувальні конструкції будівель;

регулярно проводити роботи по антикорозійному захисту сталевих конструкцій естакад, сходів, оглядових майданчиків тощо;

слідкувати за станом вимощення навколо будівлі: ширина вимощення повинна бути не менше 1, 5 метра з ухилом від будівлі не менше 3%; наявності наскрізних тріщин та пробоїн. Очищати біозабруднення навколо будівель (дерева вирубувати на відстані 5 метрів, кущі – на відстані 3 метра). Відводити водозбірні труби, як атмосферних опадів, так і технологічної вологи, за межі вимощення.

 

1. Стан та залишковий ресурс фонду будівельних металевих конструкцій в Україні / [А. В. Перельмутер, В. М. Гордєєв, Є. В. Горохов та ін. ]; під ред. А. В. Перельмутера. – К. : Сталь, 2002. – 166 с.

2. Нормативні документи з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд. – К. 1997. – 144 с.

3. ДБН 362-92. Оцінка технічного стану сталевих конструкцій виробничих будинків і споруд, що знаходяться в експлуатації. – Держбуд України; К. : Укрархбудінформ, 1992. – 45 с.

4. Пічугін С. Ф. Результати обстежень несучих конструкцій будівель виробничої бази будівельно-монтажного управління / С. Ф. Пічугін, О. В. Семко, Г. М. Трусов, В. М. Бібік, А. В. Гасенко, Ю. Є. Патенко // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: зб. наук. пр. – Рівне: НУВГтаП, 2011. – Вип. 21. – С. 517 – 524.

5. Мальганов А. И. Восстановление и усиление строительных конструкций аварийных и реконструируемых зданий / А. И. Мальганов, В. С. Плевков, А. И. Полищук. – Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1992. – 456 с.