Українсько-румунські відносини у контексті транскордонного співробітництва

Константинеску, яка завершилася підписанням Протоколу про тристороннє співробітництво між урядами України, Республіки Молдова і Румунії”14. Цей документ, а також Договір про добросусідство і співробітництво між Україною та Румунією створили основу для роботи, спрямованої на формування єврорегіону „Нижній Дунай”.

14 серпня 1998 р., після річної роботи сторін щодо вивчення національного законодавства трьох країн та визначення основних напрямків співробітництва, у румунському місті Галац була підписана угода про формування єврорегіону, до складу якого увійшли Одеська область України, райони Вулканешть, Кагул і Кантемир Республіки Молдова та повіти Бреїла, Галаць і Тульча Румунії. Загальна площа єврорегіону складає 53431 кв. км (понад половина припадає на територію Одеської області), з населенням приблизно 3 млн. 990 тисяч чоловік15.

Організаційна структура єврорегіону була затверджена в такому вигляді:

1. Рада Єврорегіону – вищий орган управління; 

2. Голова Єврорегіону;

3. Віце-голови Єврорегіону;

4. Комісії зі сфер діяльності: 

– комісія з регіонального розвитку, програм і міжрегіонального

співробітництва;

– комісія з економіки і фінансового аудиту;

– комісія з навколишнього середовища і надзвичайних ситуацій;

– комісія з транспорту і комунікацій;

– комісія з демографії;

– комісія з гуманітарного розвитку і міжнаціональних відносин;

– комісія з безпеки особи і боротьби зі злочинністю.

5. Координаційний центр - адміністративний орган єврорегіону „Нижній Дунай”.

1-2 березня 2008 року у м. Одеса відбулося засідання робочої групи, під час якої опрацьована нова редакція Статуту Єврорегіону. Серед принципових домовленостей були: 

- необхідність створення Секретаріату Єврорегіону, його розміщення на території головуючої Сторони, керівником Секретаріату повинен бути представник головуючої сторони;

- кількість Комісій буде збільшено (з 7 до 9), діяльність кожної регламентуватиметься окремим Положенням; 

- керівництво Комісій буде змінюватися за принципом ротації одночасно зі зміною головуючої сторони;

- буде введено процедуру щорічних членських внесків, за рахунок яких частково фінансуватиметься діяльність Секретаріату та Комісій16.

Сторони домовились, що всі проблемні питання, зокрема, щодо удосконалення Статуту та розміщення Секретаріату, будуть винесені на наступне засідання Єврорегіону, яке відбудеться у м. Одеса (орієнтовний термін – початок вересня поточного року).

Сьогодні у рамках транскордонного співробітництва у цьому регіоні розробляються і вдало реалізовуються такі важливі проекти, як „Екотуристичний центр „Дельта Дунаю” загальною вартістю 1 млн 250 тис. євро, „Інтегровані системи для моніторингу чинників навколишнього середовища, біодиверсифікації природних ресурсів біосферного заповідника дельти Дунаю (Румунія – Україна)” обсягом 750 тисяч євро, „Покращення транскордонного співробітництва в галузі інтегрованого менеджменту водних ресурсів в єврорегіоні „Нижній Дунай” вартістю 550 тисяч євро. Про те, що двосторонні взаємини є досить активними свідчить і реалізація та продовження дії проектів в рамках Програми сусідства „Україна – Румунія – 2004 – 2008” на суму 4,5 мільйона євро, реалізація проекту програм в галузі культури (впорядкування переліку реліквій, які існують у повіті Тулча і на території нашої області), низки проектів у сфері охорони здоров’я, виготовлення сувенірної продукціїю17.

Існує також велика потреба посилення транскордонного співробітництва між Україною і Румунією у сфері інтегрованого управління водними ресурсами Дунайського басейну. Вона обумовлена необхідністю узгодження дій з політикою ЄС у сфері управління водними ресурсами; потребою в створенні системи дієвого транкордонного моніторингу, який повинен стати інструментом ухвалення аргументованих рішень в процесі управління водними ресурсами і попередження надзвичайних ситуацій на всіх рівнях: місцевому, регіональному, національному і міжурядовому; потребою в дієвій системі транкордонного управління надзвичайними ситуаціями і захисту від паводків; необхідністю впровадження інтегрованого підходу в управлінні Дунайським басейном, що включає стійке використання природних ресурсів, відновлення і реабілітацію природних екосистем дельти Дунаю і Придунайських озер, а також управління румунською і українською територіями білатерального біосферного заповідника Дельти Дунаю.

З метою вирішення вищенаведених проблем „на початку червня 2007 року був рекомендований до фінансування Єврокомісією вже згаданий проект „Покращення транскордонного співробітництва у сфері інтегрованого управління водними ресурсами в Єврорегіоні „Нижній Дунай”. Розробник проекту – Одеський облводгосп, партнер – рада повіту Тульчя (Румунія). Бюджет проекту – 540 тис. євро, термін впровадження – 2 роки18.

На сучасному етапі активно вивчається питання про доцільність і можливість підписання окремого Протоколу про співробітництво між учасниками єврорегіону „Нижній Дунай” у сфері екології і створенні спільними зусиллями транскордонного заповідника в дельті Дунаю під егідою Ради Європи.

Водночас треба зауважити, що з відновленням в українській частині дельти Дунаю судноплавства по глибоководному судновому каналі “Дунай – Чорне море” збільшилася перелік україно-румунських прикордонних проблем. Канал працював ще з 50-х років ХХ ст. і був досить ефективним. Проте, починаючи з 80-х років, він не фінансувався і прийшов у запустіння. Враховуючи те, що Дунай є дуже потужною рікою, яка переносить багато твердих стоків, для підтримки каналу потрібні щорічні експлуатаційні роботи. Через відсутність таких робіт впродовж багатьох років, прохід морських суден через канал став неможливим. Щоб відродити регіон української частини дельти Дунаю потрібно було його поновити, адже це було й питанням сприянню діяльності кількох портів: Ізмаїлу, Кілії, Рені, Усть-Дунайського19.

Цікаво, що хоча Україна почала здійснювати проект 2003 року, Бухарест бурхливо зреагував на це лише в другій половині 2004-го року20. На сторінках центральних та повітових газет була надрукована низка статей, автори